Рішення № 138432405, 23.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4937/22 (904/732/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю. в порядку спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323) в особі ліквідатора Плесюка Олексія Степановича (18031, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, 195, офіс 219, РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38555489)

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43; код ЄДРПОУ 34863309)

про стягнення заборгованості в розмірі 220 000,00 грн

в межах справи №904/4937/22

за заявою Фізичної особи-підприємця Ребеко Світлани Юріївни, м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323)

про визнання банкрутом

Представники учасників справи:

від позивача: повноважний представник не з`явився;

від відповідача: повноважний представник не з`явився;

від третьої особи: повноважний представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323) в особі ліквідатора Плесюка Олексія Степановича (18031, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, 195, офіс 219, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-ІВ" (76014, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Левинського, будинок 3А, код ЄДРПОУ 38555489) про стягнення заборгованості в розмірі 220 000,00 грн.

Позовна заява подана в межах справи №904/4937/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323), провадження у справі перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Плесюк Олексій Степанович.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2026 справу №904/4937/22 (904/732/26) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2026 прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ32075323) Плесюка Олексія Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-ІВ" (76014, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Левинського, будинок 3А, код ЄДРПОУ 38555489) про стягнення заборгованості в розмірі 220 000,00 грн до розгляду та відкрито провадження щодо її розгляду у межах справи №904/4937/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Правда". Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.04.2026 о 12:00 год.

13.04.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ліквідатора Плесюка Олексія Степановича (вх. суду №17429/26) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначеного на 13.04.2026.

Протокольною ухвалою 13.04.2026 суд вирішив залишити без розгляду заяву позивача про участь у судовому засіданні поза межами суду в режимі відеоконференції (вх. суду №17429/26 від 13.04.2026).

У судове засідання представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою представників учасників сторін господарський суд ухвалою від 13.04.2026 відклав розгляд справи на 26.05.2026 о 17:10 год.

30.04.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача надіслав для долучення до справи список згрупованих відправлень із квитанцією про оплату поштових послуг (вх. суду №20866/26, оригінали надійшли на адресу суду 11.05.2026 за вх. суду №22834/26) та письмові пояснення до позову (вх. суду №20833/26).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 26.05.2026 представник третьої особи заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач підтримав клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання та ухвалою суду від 26.05.2026 відкладено розгляд справи на 22.06.2026 о 16:00 год. (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 18.06.2026), для надання додаткового часу для уточнення актуальних даних щодо найменування та адреси місцезнаходження відповідача.

27.05.2026 через підсистему "Електронний суд" представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" листом проінформував суд, що після відкриття провадження у справі Відповідач змінив назву та місцезнаходження на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9 (вх. суду №25810/26) та клопотання про долучення до матеріалів справи інформацію з ЄДРПОУ (вх. суду №25812/26).

05.06.2026 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав уточнення до позову (вх. суду №27890/26).

У судовому засіданні заслухано пояснення позивача щодо поданої заяви та представника третьої особи.

Позивач в уточненнях до позову зазначив про те, що вже 20.02.2026, тобто, після подання позову та до відкриття провадження у справі, Відповідачем проведено ряд реєстраційних змін, зокрема:

- назва Відповідача змінена на ТОВ "Агроспец транспортування";

- місцезнаходження Відповідача змінене на 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9;

- новим 100% власником та керівником ТОВ "Агроспец транспортування" став громадянин Казахстану Уразимбетов Болат.

Відтак, на сьогодні Відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування", ідентифікаційний номер 38555489, 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9.

Ураховуючи вищевказане, згідно прохальної частини заяви Позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (ідентифікаційний номер 38555489, адреса: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323) заборгованість в сумі 220 000,00 грн.

Суд установив (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, том-1, арк.с. 213), що відповідач у справі змінив найменування та місцезнаходження з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-ІВ" (76014, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Левинського, будинок 3А) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (адреса: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9), при цьому ідентифікаційний код 38555489 юридичної особи та організаційно-правова форма не змінились.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 25.03.2019 у справі №191/81/17, зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення. Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.

Сама лише зміна найменування юридичної особи, її місцезнаходження, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи, не означають її припинення шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни особи у відносинах, які породжують правонаступництво, наслідком чого є залучення правонаступника відповідного учасника справи. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №910/18692/21.

З урахуванням вищевикладеного, за наслідками обговорення в судовому засіданні 22.06.26 господарський суд ухвалою постановив: прийняти до розгляду уточнену позовну заяву позивача від 05.06.2026 до розгляду (вх. суду №27890/26), подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміни назви та адреси відповідача; змінити найменування та місцезнаходження відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-ІВ" (76014, місто Івано-Франківськ, вулиця І.Левинського, будинок 3А) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (адреса: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9); повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (адреса: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9) про розгляд справи №904/4937/22(904/732/26) шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача в ЄСІТС; відкласти судове засідання на 02.07.2026 о 10:30 год.; явку учасників справи у судове засідання визнати обов`язковою.

Копію ухвали від 22.06.26 судом направлено на адресу відповідача з урахуванням зміни назви.

Судове засідання 02.07.2026 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Дніпро. Через вибухи в місті розгляд справи не відбувся.

Через систему Електронний суд представники позивача та третьої особи подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі (вх. суду № 31915/26 від 26.06.2026, вх. суду № 32983/26 від 02.07.2026).

Ухвалою від 02.07.2026 господарський суд вирішив слухання справи призначити на 23.07.2026 о 11:00 год. Явку учасників справи у судове засідання - визнав обов`язковою.

В судовому засіданні 23.07.2026 представники учасників провадження участі не прийняли.

Дослідивши матеріали справи господарський суд вирішив завершити розгляд справи та постановив рішення по суті спору.

Обставини справи встановлені судом

Ліквідатор ТОВ «ПРАВДА» арбітражний керуючий Плесюк О.С. 18.02.2026 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи про банкрутство № 904/4937/22 з позовом до ТОВ «ВОРТЕКС-ІВ» про стягнення 220 000,00 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 ТОВ «ПРАВДА» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Плесюка О.С. Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор встановив, що у 2021 2022 роках ТОВ «ПРАВДА» перерахувало на рахунок ТОВ «ВОРТЕКС-ІВ» загалом 1 432 734,72 грн з призначенням платежів за автомобільні шини та запасні частини, а саме: 212 069,76 грн за платіжним документом № 4244 від 30.07.2021, 600 000,00 грн за платіжним документом № 4265 від 06.08.2021, 366 966,36 грн за платіжним документом № 4717 від 26.11.2021, 203 521,84 грн за платіжним документом № 5004 від 04.02.2022 та 50 176,76 грн за платіжним документом № 5005 від 04.02.2022.

Позивач зазначає, що встановити правову підставу здійснених платежів і факт поставки товару неможливо через відсутність договорів, накладних, актів та іншої первинної документації. Наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 колишнього керівника ТОВ «ПРАВДА» Сафонова О.В. було зобов`язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні й інші цінності банкрута. Для примусового виконання цього наказу приватний виконавець постановою від 11.03.2025 відкрив виконавче провадження № 77464275, однак документація та майно ліквідатору передані не були. 21.05.2025 ліквідатор направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості або надання доказів, які спростовують її наявність, проте, за твердженням позивача, відповіді та документів від ТОВ «ВОРТЕКС-ІВ» не отримано. У зв`язку із цим ліквідатор вважає, що відповідач набув кошти ТОВ «ПРАВДА» без достатньої правової підстави та зобов`язаний їх повернути. При цьому позов заявлено не на всю суму перерахованих коштів - 1 432 734,72 грн, а лише на 220 000,00 грн, що позивач пояснює відсутністю у банкрута коштів для фінансування судових витрат, непереданням документів і активів колишнім керівником та відсутністю впевненості у можливості фактичного стягнення з відповідача всієї суми.

Правовою підставою позову визначено насамперед статтю 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути таке майно. Позивач також посилається на статтю 190 ЦК України щодо віднесення грошових коштів до майна, статті 11, 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України щодо підстав виникнення та належного виконання зобов`язань і наслідків їх порушення, а також статті 15 і 16 ЦК України щодо права на судовий захист. Підсудність спору в межах справи про банкрутство обґрунтована статтею 7 КУзПБ, за якою господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Повноваження ліквідатора на звернення з вимогами про повернення дебіторської заборгованості обґрунтовано статтею 61 КУзПБ, а також частиною шостою статті 12 ГПК України.

Крім того, позивач просив суд залучити до участі у справі ТОВ «Суффле Агро Україна» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача. Обґрунтовуючи це клопотання, ліквідатор посилається на лист ТОВ «Суффле Агро Україна» від 01.05.2025, у якому цей кредитор і голова комітету кредиторів повідомив про обставини можливого неправомірного відчуження майна боржника, просив ініціювати відповідні судові спори та гарантував авансування витрат ліквідаційної процедури. На думку позивача, результат розгляду справи впливатиме на майнові права цього кредитора, оскільки стягнуті кошти можуть бути включені до ліквідаційної маси та спрямовані на погашення вимог кредиторів. Підставою залучення третьої особи зазначено статтю 50 ГПК України.

У прохальній частині ліквідатор просив суд прийняти позов і розглянути його в межах справи про банкрутство № 904/4937/22, залучити ТОВ «Суффле Агро Україна» третьою особою, стягнути з ТОВ «ВОРТЕКС-ІВ» на користь ТОВ «ПРАВДА» 220 000,00 грн та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ліквідатор у додаткових поясненнях зазначав, що на підтвердження здійснення спірних платежів на користь відповідача ним було подано лист АТ «КБ «РадаБанк» від 10.09.2024 № 1618-1/10-1-5/2024-БТ та витяг із банківської виписки, а також пояснював правову природу цих документів як належних доказів виконання платіжних операцій. Він посилався на Інструкцію про безготівкові розрахунки, затверджену постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, а також на положення Цивільного кодексу України, Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про платіжні послуги», зазначаючи, що інформація про рух коштів формується та зберігається банком і може надаватися клієнту в електронній або паперовій формі. На думку ліквідатора, саме банківська виписка, яка містить інформацію про фактичний рух коштів по рахунку, є належним доказом здійснення платежу, тоді як платіжне доручення лише підтверджує його ініціювання і саме по собі не свідчить про виконання банком платіжної операції.

Ліквідатор також пояснював, що банк надав йому повну інформацію про рух коштів по рахунку ТОВ «ПРАВДА» за період з моменту відкриття рахунку до 17.07.2024 в електронному вигляді, однак вона містила значний обсяг даних і складалася з тисяч банківських операцій. З огляду на принцип процесуальної економії до позовної заяви було додано лише витяг із банківської виписки, який містив інформацію, що безпосередньо стосувалася предмета спору. При цьому позивач зазначав, що для усунення будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів одночасно подає суду повний електронний доказ із банківською інформацією.

Посилаючись на статті 73 та 96 ГПК України, ліквідатор зазначав, що електронні документи є самостійним видом доказів, а подання витягу з банківської виписки у паперовій формі та повної виписки в електронній формі не є поданням нових доказів, а лише різними способами подання одного й того самого доказу. З цих же підстав він додатково подав належним чином відсканований список згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 21.05.2025, який підтверджував направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості.

Крім того, у зв`язку з ухвалою суду від 13.04.2026 про надання оригіналів доказів ліквідатор пояснював, що банківська виписка є електронним доказом і подається в електронній формі; оригінал вимоги про погашення заборгованості був направлений відповідачу, а оригінали документів, що підтверджують її поштове відправлення, будуть подані окремо; лист ТОВ «Суффле Агро Україна» від 01.05.2025 також є електронним доказом, отриманим електронною поштою; постанова приватного виконавця від 11.03.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77464275 є публічно доступним електронним доказом (у розумінні статті 96 ГПК України) розміщеним в Автоматизованій системі виконавчого провадження. З урахуванням наведеного ліквідатор просив долучити до матеріалів справи подані електронні докази та докази направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості.

Ліквідатор у поданих 05.06.2026 уточненнях до позову зазначав, що на момент підготовки позовної заяви у лютому 2026 року відповідач мав найменування ТОВ «ВОРТЕКС-ІВ» та місцезнаходження у м. Івано-Франківську. Після формування позову, але до відкриття провадження у справі, відповідач змінив реєстраційні дані: спочатку 16.02.2026 змінив місцезнаходження на адресу у м. Києві, а 20.02.2026 змінив найменування на ТОВ «АГРОСПЕЦ ТРАНСПОРТУВАННЯ», місцезнаходження на адресу: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а також змінив власника і керівника, яким став громадянин Казахстану Уразимбетов Болат. При цьому ліквідатор наголошував, що ідентифікаційний код юридичної особи 38555489 залишився незмінним, а тому відповідачем у справі є та сама юридична особа. Він також зазначав, що з моменту відкриття провадження відповідач не подав жодного процесуального документа та не спростував жодної із викладених у позові обставин.

Ліквідатор також пояснював, що подані уточнення не змінювали предмета, підстав чи розміру позовних вимог, а були спрямовані виключно на приведення відомостей про відповідача у відповідність до актуальних даних ЄДР. Посилаючись на статті 42 та 182 ГПК України, він зазначав, що процесуальне законодавство допускає уточнення позовних вимог без зміни їх суті, а необхідність такого уточнення обумовлена зміною реєстраційних даних відповідача вже після подання позову. На думку ліквідатора, зміна найменування або місцезнаходження юридичної особи не змінює самого відповідача, не впливає на предмет спору, підстави позову, обсяг заявлених вимог чи процесуальні права учасників справи, а тому не може бути перешкодою для розгляду справи по суті. Він також вважав, що суд вправі самостійно зазначати в процесуальних документах актуальне найменування відповідача, оскільки такі зміни мають лише ідентифікаційний характер.

Окремо ліквідатор звертав увагу суду на те, що відповідно до фінансової звітності відповідача за 2025 рік, розміщеної у системі «YouControl», товариство відчужило всі основні засоби та фактично припинило господарську діяльність. У зв`язку з цим він висловлював припущення, що продаж корпоративних прав громадянину Казахстану був способом так званої «прихованої ліквідації» підприємства та уникнення його посадовими особами матеріальної відповідальності. На думку ліквідатора, такі обставини свідчили про ризик неможливості виконання майбутнього судового рішення, а подальше затягування розгляду справи лише зменшувало шанси боржника та його кредиторів на реальне поновлення їхніх майнових прав. З огляду на це ліквідатор просив суд прискорити розгляд справи та ухвалити рішення по суті спору.

Відповідач не забезпечив участь свого представника в судових засіданнях, правом на подання відзиву на позов - не скористався.

Третя особа повністю підтримала позов ліквідатора.

Висновки суду

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі № 904/4937/22 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАВДА» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Плесюка О.С. Звернення ліквідатора з цим позовом здійснено саме на виконання зазначених повноважень.

Відповідно до статей 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор здійснює управління майном банкрута, формує ліквідаційну масу та має право звертатися до третіх осіб із вимогами про повернення майна та стягнення дебіторської заборгованості. Майнові спори, стороною в яких є боржник, підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство. Разом з тим варто зазначити, що стаття 61 КУзПБ визначає не лише право звернення до суду, а й обов`язок ліквідатора вживати заходів щодо повернення дебіторської заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що у 2021 2022 роках ТОВ «ПРАВДА» здійснило перерахування на користь відповідача грошових коштів на загальну суму 1 432 734,72 грн, що підтверджується інформацією АТ «КБ «РадаБанк» про рух коштів по рахунку позивача та витягом із банківської виписки, наданими суду як письмові та електронні докази.

На виконання ухвали суду ліквідатор подав електронний доказ у вигляді повної інформації банку про рух коштів по рахунку позивача та обґрунтував, що саме банківська виписка підтверджує факт виконання платіжної операції, тоді як платіжні доручення лише підтверджують її ініціювання. Суд погоджується із такими доводами, оскільки вони відповідають положенням Закону України «Про платіжні послуги», Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, а також статтям 73, 96 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи також підтверджується, що після відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор не отримав від колишнього керівника банкрута бухгалтерської та іншої документації підприємства, незважаючи на виданий Господарським судом Дніпропетровської області наказ та відкриття виконавчого провадження щодо його примусового виконання. Саме відсутність цієї документації унеможливлює встановлення договірної правової підстави здійснення спірних платежів. Таким чином, у ліквідатора були відсутні договори, первинні бухгалтерські документи, видаткові накладні, акти приймання-передачі чи інші документи, які могли б підтверджувати існування договірних правовідносин між сторонами або поставку відповідачем товару, за який здійснювалися спірні платежі.

Крім того, 21.05.2025 ліквідатор направив відповідачу письмову вимогу про погашення заборгованості або надання документів, що підтверджують правомірність отримання грошових коштів. Докази направлення зазначеної вимоги містяться у матеріалах справи. Будь-якої відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав, документів, що підтверджують існування правових підстав для отримання коштів, позивачу не надіслав. Відповідно до статті 13 ГПК України закон покладає на відповідача ризик неспростування наведених позивачем обставин.

Після відкриття провадження у справі відповідач також не скористався наданими йому процесуальними правами. Незважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, відповідач у судові засідання не з`явився, відзив на позов не подав, доказів виконання зобов`язань, поставки товару або існування між сторонами договірних правовідносин суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій.

Згідно зі статтями 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх сукупність.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт перерахування відповідачу спірних грошових коштів, тоді як відповідач не довів існування будь-якої правової підстави для їх набуття або збереження.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно потерпілому. Обов`язок повернути майно виникає також у випадку, коли правова підстава його набуття згодом відпала.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача, однак належних та допустимих доказів існування договірних чи інших правовідносин, які були б достатньою правовою підставою для набуття відповідачем цих коштів, суду не подано, суд дійшов висновку, що відповідач без достатньої правової підстави набув майно позивача у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23) зазначила, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає безпосередньо з положень статті 1212 ЦК України з моменту набуття майна без достатньої правової підстави або з моменту відпадіння такої підстави. Таке зобов`язання не виникає з рішення суду, а існує незалежно від його ухвалення, а судове рішення лише підтверджує наявність обов`язку повернути безпідставно набуте майно.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 910/660/19 зазначив, що за змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте або збережене особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави. Якщо відповідач не довів існування договірної чи іншої передбаченої законом підстави набуття майна, спірні правовідносини підлягають врегулюванню положеннями глави 83 ЦК України.

У даній справі судом встановлено факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів, що підтверджується банківською випискою та іншими належними доказами. Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав та не надав жодного доказу існування договору, іншого правочину чи будь-якої іншої достатньої правової підстави набуття спірних коштів.

Таким чином, судом встановлено факт набуття відповідачем грошових коштів за рахунок позивача, відсутність доведених правових підстав для їх набуття або збереження та невиконання відповідачем процесуального обов`язку щодо спростування наведених позивачем обставин. Сукупність установлених обставин свідчить про наявність усіх елементів кондикційного зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність факту набуття відповідачем грошових коштів за рахунок позивача без достатньої правової підстави, що відповідно до статті 1212 ЦК України є підставою для виникнення у відповідача обов`язку повернути безпідставно набуте майно

При цьому суд враховує, що позивач заявив до стягнення лише 220 000,00 грн, хоча, за його твердженням, загальна сума перерахованих відповідачу коштів становить 1 432 734,72 грн. Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає спір виключно в межах заявлених позовних вимог і не вправі виходити за їх межі.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВДА» в особі ліквідатора про стягнення з відповідача 220 000,00 грн як безпідставно набутого майна є обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, відповідають вимогам статті 1212 Цивільного кодексу України та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні із позовом до матеріалів справи було додано доказ плати судового збору в розмірі 2 662,40 грн платіжною інструкцією № 27 від 18.02.2026.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись приписами ст. 2, 7, КУзПБ, ст. ст. 3, 73 79, 86, 129, 236 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 1212 Цивільного кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323) в особі ліквідатора Плесюка Олексія Степановича (18031, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, 195, офіс 219, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38555489), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43; код ЄДРПОУ 34863309) про стягнення 220 000,00 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспец транспортування" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 38555489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАВДА" (52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Кудашівка, вулиця Виконкомівська, 23, код ЄДРПОУ 32075323) 220 000,00 грн та 2 662,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.07.2026

Суддя Ю.Ю. Первушин