Ухвала суду № 138431699, 23.07.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4563/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, заяву представниці відповідачів (заявників) ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. про поновлення строку на подачу заяви та про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.05.2026 р. ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору : приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.05.2026 р., ухваленому у даній справі, позов задоволений ; визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 227959, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенком Є.М. від 23.06.2021 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу, як боржниці за кредитним договором № 2017426454 від 20.12.2017 р., укладеним з АТ «ОТП Банк», право вимоги за яким було відступлено новому кредиторові ТОВ «Діджи Фінанс» за договором факторингу № 11/12/2020 від 11.12.2020 р., право вимоги за яким було відступлено ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» за договором факторингу від 11.12.2020 р., право вимоги за яким було відступлено стягувачам кредиторам ТОВ «Цикл Фінанс» за договором факторингу № 12/4/21 від 12.04.2021 р. за період з 17.09.2019 р. по 11.12.2020 р. в сумі 17118,04 грн., з яких : 12903,80 грн. прострочена заборгованість, 4214,24 грн. відсотки та 50 грн. за вчинення нотаріусом виконавчого та стягнути з ТОВ «Цикл Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір 968,96 грн. та витрати на правову допомогу 14000 грн.

29.05.2026 р. не погодившись з заочним рішенням представниця відповідачів подала апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду, ухвалою якого від 16.06.2026 р. відповідачам ТОВ «Цикл Фінанс» було відмовлено у відкритті провадження та повернуто апеляційну скаргу.

24.06.2026 р. представниця відповідачів (заявників) ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.05.2026 р., в якій просила суд, поновити їм строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду, пропущеного з поважних причин, оскільки, такий строк підлягає обчисленню з моменту повернення ним апеляційної скарги, зазначаючи про те, що ТОВ «Цикл Фінанс» стало відомо про ухвалення заочного рішення 11.05.2026 р. (дата отримання у ЕС), отже саме з цієї дати підлягає обчисленню строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Також, представниця відповідачів вказує, що не згодна з розміром витрат на правову допомогу у сумі 14000 грн., яку з них стягнув суд на користь позивачки, вказуючи на відсутність доказів понесених адвокатських витрат на вказану суму та відсутність опису робіт та послуг адвоката у даній справі. Однак, стосовно незгоди з рішенням суду стосовно позовних вимог про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, представницею відповідачів не сказано ані слова.

Представниця відповідачів (заявників) ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. в судове засідання не з?явилась, про дату, час та місце судового засідання з перегляд заочного рішення повідомлялась належним чином на електронну адресу, причини неявки не повідомила.

Представник позивачки в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце судового засідання з перегляду заочного рішення суду повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, надіславши на електронну адресу суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні необґрунтованої заяви про перегляд заочного рішення суду з підстав, викладених у відповідній заяві.

Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, заяви про перегляд заочного рішення та письмових заперечень проти заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України - заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До заяви про перегляд заочного рішення - додаються докази, на які посилається заявник.

Частини 1,4 статті 287 ЦПК України передбачають, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Стаття 288 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23.02.2006 р. № 3477-IV є джерелом права в Україні, неодноразово вказував, зокрема у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство прав спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін немає права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, з огляду на те, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata», коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99), «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 сформульовано принципово важливий висновок: встановлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним із інструментів забезпечення принципу правової визначеності; право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання відповідачем порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Оцінка поважності причин пропуску строку належить до компетенції місцевого суду. Наслідком пропуску строку за відсутності поважних причин для його поновлення є залишення заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

Суд встановив, що заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.05.2026 р., ухваленому у даній справі, позов задоволений ; визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 227959, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенком Є.М. від 23.06.2021 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу, як боржниці за кредитним договором № 2017426454 від 20.12.2017 р., укладеним з АТ «ОТП Банк», право вимоги за яким було відступлено новому кредиторові ТОВ «Діджи Фінанс» за договором факторингу № 11/12/2020 від 11.12.2020 р., право вимоги за яким було відступлено ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» за договором факторингу від 11.12.2020 р., право вимоги за яким було відступлено стягувачам кредиторам ТОВ «Цикл Фінанс» за договором факторингу № 12/4/21 від 12.04.2021 р. за період з 17.09.2019 р. по 11.12.2020 р. в сумі 17118,04 грн., з яких : 12903,80 грн. прострочена заборгованість, 4214,24 грн. відсотки та 50 грн. за вчинення нотаріусом виконавчого та стягнути з ТОВ «Цикл Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір 968,96 грн. та витрати на правову допомогу 14000 грн.

29.05.2026 р. не погодившись з заочним рішенням представниця відповідачів подала апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду, ухвалою якого від 16.06.2026 р. відповідачам ТОВ «Цикл Фінанс» було відмовлено у відкритті провадження та повернуто апеляційну скаргу.

24.06.2026 р. представниця відповідачів (заявників) ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.05.2026 р., в якій просила суд, поновити їм строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду, пропущеного з поважних причин, оскільки, такий строк підлягає обчисленню з моменту повернення ним апеляційної скарги, зазначаючи про те, що ТОВ «Цикл Фінанс» стало відомо про ухвалення заочного рішення 11.05.2026 р. (дата отримання у ЕС), отже саме з цієї дати підлягає обчисленню строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Подання апеляційної скарги - не зупиняє перебіг зазначеного строку та не впливає на порядок його обчислення.

Також, представниця відповідачів вказує, що не згодна з розміром витрат на правову допомогу у сумі 14000 грн., яку з них стягнув суд на користь позивачки, вказуючи на відсутність доказів понесених адвокатських витрат на вказану суму та відсутність опису робіт та послуг адвоката у даній справі. Однак, стосовно незгоди з рішенням суду стосовно позовних вимог про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, представницею відповідачів не сказано в заяві про перегляд заочного рішення ані слова.

В описовій частині рішення судом було вказано про те, представник відповідачів в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за останньою відомою судові юридичної адресою, відзиву або письмових заяв чи пояснень до суду не надіслав, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній».

Згідно усталеної пактики Верховного Суду: поважними визнаються лише причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для особи у вчиненні відповідної процесуальної дії; перебування за кордоном саме по собі не є поважною причиною, якщо особа мала альтернативні способи захисту своїх прав (постанова КЦС ВС від 26 березня 2025 року у справі № 522/18483/21; постанова КЦС ВС від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21). Пасивна поведінка заявниці щодо моніторингу стану своїх прав та справ за її участю в Україні є виключно наслідком власного вибору, а не об?єктивною перешкодою.

З огляду на викладене, на думку суду, підстав для поновлення строку представниці відповідачів ТОВ «Цикл Фінанс» - немає.

Принцип змагальності та право бути почутим, з уразхуванням практики ЄСПЛ - не є безумовним та реалізуються в межах встановлених процесуальних правил, зокрема строків звернення до суду.

ЄСПЛ неодноразово підтверджував, що процесуальні строки самі по собі не порушують ст. 6 ЄКПЛ, якщо вони переслідують законну мету (правову визначеність) і є пропорційними. Саме такою є мета строку, встановленого ч. 2 ст. 284 ЦПК України, що підтверджено постановою ВП ВС від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20.

На думку суду, представниця відповідачів ТОВ «Цикл Фінанс» не надала суду жодних доказів, які б підтверджували поважність причин її неявки у судове засідання та неможливість повідомити суд про такі причини. Крім того, апеляційне оскарження заочного рішення не зупиняє перебігу встановленого строку на подання заяви про його перегляд, а тому не може бути підставою для визнання такого строку непропущеним або його поновлення.

В заяві про перегляд заочного рішення представниця відповідачів ТОВ «Цикл Фінанс» безпідставно просить відмовити позивачу у витратах на професійну правничу допомогу, при тому, що представником позивачки було надано до суду документи, що підтверджують понесені судові витрати, а саме: договір про надання правничої допомоги № 36/23, додаткову угоду № 2 до договору № 36/23 про надання правничої допомоги від 24.07.2023 р., та акт виконаних робіт № 2 від 09 вересня 2025 р. відповідно до яких сторони погодили що вартість правничої допомоги у даній справі встановлюється у фіксованому розмірі 14000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до Постанов ВС від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року (справа №922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.

Фіксація розміру гонорару відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові від 20 січня 2021 року по справі № 357/11023/18 (провадження № 61-18258св19), у якій зазначено, що «… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності».

Суд звертає увіагу на те, що відповідачі отримували всі процесуальні документи у справі через підсистему «Електронний суд» та були належним чином повідомлені про розгляд справи, водночас, не скористалися своїми процесуальними правами, зокрема не подачу відзиву на позовну заяву та заперечень щодо клопотання про розподіл судових витрат. Тобто, маючи реальну можливість реалізувати свої процесуальні права та висловити свою незгоду під час розгляду справи, однак без поважних причин цього не зробив.

Представницею відповідачів ТОВ «Цикл Фінанс» не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що під час ухвалення заочного рішення судом було порушено норми матеріального чи процесуального права або що таке рішення є незаконним чи необґрунтованим, а її доводи, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, фактично зводяться до незгоди відповідачів з висновками суду та прийнятим рішенням з приводу витрат на професійну правничу допомогу, а натомість не стосуються предмету позову. При цьому сама по собі незгода сторони із судовим рішенням не є підставою для його перегляду чи скасування.

Відповідно до положення ст. 6 ЄКПЛ, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов?язків має право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду - є принцип правової визначеності прав і обов?язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду - не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення в справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.). За практикою тлумачення права на ефективний захист в суді Європейським Судом з прав людини в рішенні у справі «Мірагалль Эсколано та інші проти Іспанії» допустимим обмеженням доступу до правосуддя відповідає застосування строків.

Верховний Суд у Постанові від 14.02.2022р. у справі №2-4744/11 (№ рішення в ЄДРСР 103525086) зазначив, що дотримання вимог процесуальної форми (у тому числі й щодо належного повідомлення учасників справи про час та місце судового розгляду) є важливою гарантією їх прав та передумовою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, однак надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття явно несправедливого рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов?язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду - кожна держава-учасниця цієї Конвенції (якої є Україна) - вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є - не допустити судовий процес у безладний рух, а тому сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачі не повідомили суд про причини неявки, а також не подали відзив на позовну заяву без поважних причин, і докази, на які посилається їх представниця не мають істотного значення для правильного вирішення справи з підстав, викладених вище, а тому жодні підстави для поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, передбачені ст. 284 ЦПК України та про перегляд заочного рішення суду у суду відсутні і представницею відповідачів суду не надані, і тому в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131,259,284,287,288 ЦПК України, ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представниці відповідачів (заявників) ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. про поновлення строку на подачу заяви та про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.05.2026 р. ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору : приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 23.07.2026 року.

Суддя Овідіопольського

районного суду Гандзій Д.М.