Ухвала суду № 138431326, 23.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6464/26 23.07.2026

н\п 1-кс/490/3039/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, громадянина україни, з повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , усвідомлюючи встановлену законом заборону вільного обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, у порушення додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, не маючи передбаченого законом дозволу на їх носіння та зберігання, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів, 12.01.2026, відповідно до попередньо узгодженого розподілу ролей, керуючи автомобілем «Toyota Avensis», забезпечив транспортування ОСОБА_7 до місця розташування схрону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а після вилучення останнім із нього пістолета «ТТ» № НОМЕР_1 , який є нарізною вогнепальною зброєю, та 8 патронів калібру 7,62?25 мм, які є бойовими припасами, не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачу органам влади вказаної вогнепальної зброї та бойових припасів, забезпечив їх транспортування до іншого місця зберігання, розташованого в м. Миколаєві Миколаївської області, на ділянці місцевості між будинком № 54-А по вул. 3-я Слобідська та приватним дошкільним навчальним закладом дитячим садком «Хайа Мушка» за адресою: м. Миколаїв, вул. Ігоря Бедзая, 110/1. У подальшому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , без передбаченого законом дозволу здійснював незаконне зберігання вказаної вогнепальної зброї та бойових припасів у заздалегідь визначеному місці схроні, до моменту їх вилучення,

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

22.01.2026 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст.208, 615 КПК України та 23.01.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 111 КК України.

24.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.03.2026.

19.03.2026 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.05.2026.

14.05.2026 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.07.2026.

25.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.

01.07.2026 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 змінено раніше застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт до 22 липня 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування) та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

18.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України спливає 22.07.2026 р., проте 18.07.2026 р. слідчим, за дорученням прокурора, на виконання вимог ст. 290 КПК України підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження, із наданням їм доступу до всіх матеріалів досудового розслідування та речових доказів для ознайомлення, для виконання завдань кримінального провадження, а також повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, необхідно виконати наступне: виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які завчасно, до закінчення строку досудового розслідування та тримання обвинуваченого під вартою, із врахуванням строків проведення підготовчого судового засідання, скерувати до суду, та на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засідання прокурор клопотання підтримав з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання частково.

Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України, підтверджується даними:

протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 21.01.2026 року, який вказав, що до м. Києва для вчинення злочину його везли 2 чоловіка ( ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ). Крім того в м. Києві ОСОБА_7 передав йому пістолет для скоєння вбивства. До протиправної діяльності залучив його ОСОБА_9 ;

протоколів для впізнання за фотознімками від 21.01.2026 року, в ході яких ОСОБА_8 (вказав на ОСОБА_7 та ОСОБА_4 як на осіб, що відвезли його до м. Києва для скоєння злочину та на ОСОБА_7 як на особу, що надала йому зброю для скоєння злочину;

протоколу обшуку від 22.01.2026, за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого вилучено мобільний телефон та 5 ноутбуків;

протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 23.01.2026 року, в ході якого останній повідомив про обставини вчинення ним злочину, а саме виконання завдань сс рф;

висновку судової експертизи зброї № СЕ-19/115-26/978-БЛ від 26.01.2026 року, згідно якого надана на експертизу куля (вилучена в ході огляду місця події замаху на вбивство військовослужбовця) є складовою частиною 7,62-мм патронів пістолета конструкції Токарєва (ТТ) (який ОСОБА_7 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_10 шляхом так званої «закладки»);

висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/115-26/6216-БЛ від 19.05.2026 року (щодо речового доказу (пістолет ТТ) у кримінальному провадженні №12026100020000168 від 19.01.2026 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, згідно якого надана на експертизу куля (вилучена в ході огляду місця події замаху на вбивство військовослужбовця) вистріляна з наданого на експертизу пістолета;

копіями матеріалів з кримінального провадження №12026100020000168 від 19.01.2026 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

протоколом слідчого експерименту від 22.04.2026 року, в ході якого ОСОБА_4 на місцевості показав як разом з ОСОБА_7 надали знаряддя для вчинення злочину шляхом закладення так званого «схрону» зі зброєю пістолету ТТ, з якого ОСОБА_10 14.01.2026 року здійснив замах на вбивство військовослужбовця ЗС України громадянина Грузії ОСОБА_11 ;

протоколу слідчого експерименту від 03.06.2026 року, в ході якого ОСОБА_4 на місцевості показав як разом з ОСОБА_7 надали знаряддя для вчинення злочину шляхом підняття так званого «схрону» зі зброєї пістолет ТТ, а в подальшому підняття так званого схрону зі зброєюпістолету «ФОРТ-12Г» з якого ОСОБА_8 09.01.2026 року здійснив замах на ОСОБА_12 .

При цьому, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні органу досудового розслідуванні необхідно завершити ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити їх стороні захисту, а також направити обвинувальний акт до суду з урахуванням вимог КПК України щодо надходження справ до суду за 5 робочих днів до закінчення міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положеннями ст. 290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2021 р. (справа № 344/6630/17) наголосила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має три ключові віхи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, яке не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Отже, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.

Отже, наразі, органом досудового розслідування з 18.07.2026 р. стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення, а відтак строк досудового розслідування не закінчився, а перервався до моменту здійснення прокурором однієї з дій, зазначених у ч. 2 ст. 283 КПК України.

Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що з наданих у судовому засіданні пояснень та долучених до матеріалів клопотання письмових документів вбачається, що 18.07.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено та надано стороні захисту для ознайомлення у порядку ст.290 КПК.

Так, відповідно до ч.4 ст.196 КПК слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зі змісту ч.4 ст.196, ч.3 ст.197 КПК вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Адже, вказане питання регулюється ч.1 ст.197 КПК, у відповідності до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, за приписами ст.203 КПК, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.. (п.10 ч.1 ст.284 КПК).

При цьому, невключення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК, у зазначені в ст.219 КПК строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.

З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування (продовження) до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст.203 КПК.

Згідно з ч.4 ст.176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Тобто, за змістом наведених в ч.4 ст.176 КПК положень вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду, про що зазначено і в п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Чанєв проти України» (Chanyev v. Ukraine) від 09.10.2014, заява №46193/133. Також на користь вказаного висновку свідчить зміст п.5 ч.1 ст.3 КПК, у відповідності до якого, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Водночас, Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2021 р. (справа № 344/6630/17) наголосила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, яке не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

При цьому, згідно з ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.

Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.

З урахуванням продовження існування вищевказаного ризику, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особи підозрюваного, того, що хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що саме така міра запобіжного заходу, як домашній арешт, є обґрунтованою, і, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом, проте з урахуванням стадії досудового розслідування, зменшенням вагомості ризиків у звязку із чим, в період з 20.00 год. до 06.00 год. наступного дня

Керуючись ст.ст.181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця навчання (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися за межі м. Херсон без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20.00 год. до 06.00 год наступного дня.

Строк дії ухвали по 20 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1