Ухвала суду № 138431278, 21.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5042/24 21.07.2026

н\п 1-кп/490/364/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5042/24

У Х В А Л А

21 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

під час проведення судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

03 червня 2026 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_8 подано до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання захисників про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2024 року, а саме на: корпоративні права товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" (ідентифікаційний код юридичної особи 34510974), належні ОСОБА_3 у частці 100 відсотків статутного капіталу, шляхом заборони їх відчуження та розпорядження. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що арешт був накладений слідчим суддею необґрунтовано та перешкоджає здійсненню законній господарській діяльності товариством. Так, ОСОБА_3 обмежений у можливості внести зміни у статут товариства щодо збільшення статутного капіталу, оформити відповідне рішення для забезпечення та підтримання можливості товариства здійснювати господарську діяльність, виплачувати працівникам заробітну плату, податки, оскільки у зв`язку з наявністю кримінального провадження, розгляд якого наразі здійснюється судом, товариству відмовляють в укладенні господарських договорів в процесі участі у процедурах закупівель, що підтверджується листом від 23 грудня 2025 року, доданим до клопотання. Крім того, товариство обмежено у розширенні видів діяльності, створенні відокремлених підрозділів юридичної особи, внесенні інших змін у відомості, що містяться по товариству у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з огляду на вищевказані обставини, що перешкоджає здійсненню законної господарської діяльності товариства.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання захисників про скасування арешту майна не заперечував.

Обвинувачені та їх захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подане клопотання про скасування арешту майна підтримали.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання захисників та додані до нього матеріали, оглянувши матеріали судової справи, суд приходить до наступного.

За нормами ч.1 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.321 ЦК України).

Як вбачається з клопотання захисників та доданих до нього матеріалів, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2024 року накладено арешт, зокрема, на: корпоративні права товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ КОР-БУД" (ідентифікаційний код юридичної особи 34510974), належні ОСОБА_3 у частці 100 відсотків статутного капіталу, шляхом заборони їх відчуження та розпорядження (судова справа №477/1440/23 провадження №1-кс/477/153/24).

Зі змісту ухвали слідчого судді від 05 лютого 2024 року вбачається, що метою накладення арешту на майно є забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав обвинуваченого ОСОБА_3 із встановленням заборони їх відчуження та розпорядження не перешкоджає праву користування ними, зокрема, не передбачає заборони товариству, державним реєстраторам приймати рішення, що стосуються діяльності товариства, в тому числі про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснювати державну реєстрацію змін і вносити до реєстру відповідні записи тощо, що вказано як підстава для скасування арешту. Зазначені обмеження не перешкоджають провадженню нормальної господарської діяльності товариства.

Крім того, ч.5 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.2 ст.59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у виді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду і встановлюються обставини, які мають значення для ухвалення законного рішення. Тому, скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик можливості відчужити, змінити, передати вказане майно іншим особам до закінчення судового розгляду. Наявність арешту на дане майно, на цій стадії судового розгляду, виправдовує втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст.170 КПК України.

Будь-яких доказів, що арешт майна накладено необґрунтовано, чи в застосуванні арешту відпала потреба, як це встановлено ст.174 КПК України, у клопотанні не наведено та під час розгляду справи не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання захисників про скасування арешту майна є передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.170, 174, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1