Ухвала суду № 138431184, 23.07.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1127/26

Провадження № 1-кс/499/121/26

У Х В А Л А

про арешт майна

23 липня 2026 року селище Іванівка

Слідчий суддя Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта полії ОСОБА_3 , погоджене прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026167260000030 від 13.06.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшло вищезазначене клопотання, у якому дізнавач просить накласти арешт на майно, вилучене 02.07.2026 року у кримінальному провадженні №12026167260000030 та передане на відповідальне зберігання Приватному підприємству «КЛЕСТ ЛТД».

В обґрунтування клопотання зазначено, що 06.05.2026 приблизно о 04:30 год. громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля с. Шеметове Березівського району Одеської області, здійснював лов риби у Хаджибейському лимані з гумового човна забороненим знаряддям лову для любительського рибальства - лісковою сіткою довжиною 200 м, висотою 1,5 м, вічком 45 мм, без відповідних дозвільних документів та у період державної заборони (нерестовий період).

Зазначеною сіткою ОСОБА_5 виловлено: сазан - 47 екз. загальною вагою 15 кг, карась сріблястий - 103 екз. загальною вагою 20 кг, піленгас - 3 екз. загальною вагою 2 кг.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування шкоди, здійсненого Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), розмір шкоди, заподіяної державі Україна внаслідок незаконного добування водних біоресурсів, становить 342582 грн (триста сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні).

Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 26.05.2026 (справа №499/673/26, провадження №3/499/236/26) провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП закрито у зв`язку з передачею матеріалів органу досудового розслідування відповідно до ст.253 КУпАП, оскільки судом установлено, що з огляду на час вчинення правопорушення (нерестовий період), спосіб його вчинення (використання заборонених знарядь лову) та розмір завданої матеріальної шкоди у діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінально-караного діяння, передбаченого ст.249 КК України.

13.06.2026 дізнавачем сектору дізнання ВнП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12026167260000030.

На запит дізнавача №226151-2026 від 25.06.2026 Державна наукова установа «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» (ДНУ «ІРГЕМО») листом (вих. №1/394 від 15.07.2026) повідомила, що незаконний вилов водних біоресурсів у даному випадку вчинено у період дії встановленої підпунктом 1 частини 1 розділу II додатка 3 до Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 №700, заборони на вилов у Хаджибейському лимані - з 15 квітня по 15 червня (нерестовий період). Правопорушення вчинено 06.05.2026, тобто в межах зазначеного періоду заборони. Установа висновує, що за цією ознакою наявні чіткі ознаки заподіяння істотної шкоди водним біоресурсам, а остаточне вирішення питання про істотність шкоди та доведеність вини залишає за органом досудового розслідування.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №000881 від 06.05.2026 у ОСОБА_5 вилучено, згідно з описом №2 від 06.05.2026: човен гумовий зеленого кольору (2-місний) - 1 шт., весла дерев`яні - 2 шт., сітку ліскову довжиною 200 м, висотою 1,5 м, вічком 45 мм - 1 шт., а також рибу (сазан, карась сріблястий, піленгас).

Відповідно до акта приймання-передачі від 06.05.2026, вказане майно передано Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на зберігання та реалізацію Приватному підприємству «КЛЕСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 33659539, директор ОСОБА_7 ).

На запит дізнавача №237218-2026 від 02.07.2026 щодо стану та місцезнаходження зазначеного майна 1111 «Клест ЛТД» листом (вих. №03-07/1 від 02.07.2026) повідомило, що риба (сазан - 47 екз., карась сріблястий - 103 екз., піленгас - 3 екз.) вже реалізована відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340, а решта майна (човен, весла, сітка) перебуває на зберіганні за адресою: м. Одеса, ПГТ Авангард, вул. Теплична, 1.

20.07.2026 дізнавачем проведено огляд місця зберігання вказаного майна, за результатами якого човен гумовий, весла дерев`яні - 2 шт. та сітку ліскову - 1 шт. виявлено, зафіксовано та тимчасово вилучено в порядку ст.ст.168, 237 КПК України, про що складено відповідний протокол огляду. У той самий день вказані предмети передано на відповідальне зберігання представнику ПП «Клест ЛТД» ОСОБА_8 , про що останнім надано письмову розписку із зобов`язанням забезпечити збереження майна до отримання відповідного процесуального рішення.

Вищевказане майно визначено речовим доказом.

Учасники у судове засідання не з`явились, представник слідчого органу надав заяву про розгляд справи без їх участі. Неприбуття в судове засідання учасників не перешкоджає розгляду клопотання (ст.172 КПК України).

Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд доходить висновку про необхідність його задоволення, виходячи з такого.

Як убачається з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що відділенням №1 слідчого відділу Березівського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026167260000030 від 13.06.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 20.07.2026 року вилучено човен гумовий, весла дерев`яні - 2 шт. та сітку ліскову - 1 шт. та вказані речі передано на відповідальне зберігання представнику ПП «Клест ЛТД» ОСОБА_8 , про що останнім надано письмову розписку із зобов`язанням забезпечити збереження майна до отримання відповідного процесуального рішення.

Вищезазначені речі згідно з ч.2 ст.167 КПК України відноситься до речей, які використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема,: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на вищезазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку накладення арешту на зазначене у клопотанні майно обумовлене необхідністю встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, вилучені речі є тимчасово вилученим майном, щодо якого є достатні підстави вважати, що вони є використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення та дане майно має доказове значення у кримінальному провадженні. Враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню. У свою чергу, не накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, що у результаті призведе до втрати доказів у рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини у справі.

У той же час, враховується розумність, співрозмірність обмеження права володіння завданням даного кримінального провадження, та слідчий суддя вважає, що арешт майна не призведе до негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Керуючись ст.ст. 107, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 20.07.2026 року у кримінальному провадженні №12026167260000030 від 13.06.2026 року, та передане на відповідальне зберігання Приватному підприємству «КЛЕСТ ЛТД», а саме:

човен гумовий зеленого кольору (2-місний) - 1 шт.;

весла дерев`яні - 2 шт.;

сітка ліскова, довжиною 200 м, висотою 1,5 м, вічком 45 мм - 1 шт.

Роз`яснити, що на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_9