Вирок № 138430839, 22.07.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/3114/26

провадження № 1-кп/488/252/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Братське, Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 3 7, старшого солдата -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи оператором групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, Постанови Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна», «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання майна військового майна у Збройних Силах України», «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України» затвердженої Наказом МОБ № 359 від 29.06.2005, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 23.03.2026 року, незаконно придбав патрони калібру 5х45-мм в загальній кількості 184 шт. та калібру 7х62-мм в загальній кількості 51 шт., один корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, один уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, які є боєприпасами, вибуховими пристроями, та не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачу органам влади вказаних боєприпасів, вибухових пристроїв, переніс до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та з того ж часу зберігав без передбаченого законом дозволу до часу їх вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді, за місцем його фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав повністю і беззаперечно, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся.

Встановивши, що показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінальних правопорушень, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розумієть зміст цих обставин і не оспорює їх, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши йому, що в цьому випадку він не зможе оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд, за клопотанням прокурора, на підставі ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним подальше дослідження обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, а також особи обвинуваченого.

Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 , за кваліфікуючими ознаками незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Обираючи міру покарання, суд враховує тяжкість та обставини скоєння правопорушення, особу обвинуваченого, раніше не судимого, за місцем проходження служби характеризується позитивно, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також обставини, які пом`якшують покарання у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю вказаного кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

За такого, покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України; поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових правопорушень.

Вирішуючи питання про внесену заставу, визначену ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 25.03.2026 року, суд приходить до такого.

Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 25.03.2026 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240,00 грн.

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.4816983306.1 від 26.03.2026 року, заставодавець ОСОБА_7 сплатила заставу відповідно до ухвали Вітовського районного суду Миколаївської області від 25.03.2026 року за ОСОБА_4 (справа №477/401/26) в розмірі 266 240,00 грн.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В силу вимог ст. 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі.

Під час перебування під заставою ОСОБА_4 умови запобіжного заходу не порушував, внесена застава в дохід держави не зверталась.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе, після вступу вироку в законну силу, повернути грошові кошти в розмірі 266 240,00 грн. заставодавцю.

Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора щодо долі речових доказів, та передати їх військовій частині НОМЕР_2 .

Вартість експертиз слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись статтями 100, 369, 370, 373, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 а від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки; на підставі ст. 76 КК України зобов`язати його періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 25.03.2026 року (справа №477/401/26) залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Доручити ТУ ДСА України у Миколаївській області грошові кошти в сумі 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), які були внесені заставодавцем ОСОБА_7 , за обвинуваченого ОСОБА_4 , в якості застави на рахунок UА688201720355229002000016294 в Державному казначействі України, який належить ТУ ДСА України у Миколаївській області, код отримувача 26299835, на підставі ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 25.03.2026 року (справа №477/401/26) відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.4816983306.1 від 26.03.2026 року, після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Речовий доказ газовий револьвер моделі «RECK-COBRA» №б\н калібру .380Knall, який не належить до вогнепальної зброї та непридатний до стрільби, який перебуває на зберіганні в камері речових доказів ГУНП в Миколаївській області - повернути ОСОБА_4 .

Речові докази осколки і деталі гранати РГД-5, які упаковані разом з первинними упакуваннями сейф пакету №6072434, які перебувають на зберіганні в камері речових доказів ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області знищити.

Речові докази патрони у загальній кількості 235 шт., які є військовими боєприпасами, ручну димову гранату чорного диму РГД-2ч та ручну димову гранату РДГ-П, які відносяться до димових піротехнічних засобів промислового виготовлення військового призначення, 5 30-мм реактивні багатозіркові сигнальні патрони зеленого вогню та 5 30-мм реактивні освітлювані патрони збільшеної дальності, які є піротехнічними засобами промислового виготовлення військового призначення, корпус протипіхотної осколкової міни натяжної дії ПОМЗ-2, які перебувають на зберіганні у ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області та ГУНП в Миколаївській області - передати на потреби Збройних Сил України, а саме до військової частини НОМЕР_3 міжвидовий центр підготовки військових частин.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 32 001,50 грн.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївської апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1