Ухвала суду № 138429589, 20.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15554/26

Провадження № 1-кс/643/5932/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221170001896 від 17.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ворошиловград, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 20.07.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026221170001896, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно придбали у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, невстановлену кількість наркотичних засобів канабіс та метадон, обіг яких обмежено, які вони залишили зберігати за місцем свого тимчасового мешкання, а саме, у кімнаті АДРЕСА_3 , з метою їх фасування та подальшого збуту. 17.07.2026 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , перебуваючи у кімнаті №3, готелю «Ной» зважили та розфасували у окремі ємності та зіп-пакети придбані за вищевказаних обставин наркотичні речовини. Після чого, ОСОБА_4 взяв частину наркотичних речовин в розфасованому стані з метою подальшого збуту шляхом залишення зіп-пакетів у схованках, особам які бажають їх придбати, вийшов з місця свого тимчасового мешкання.

Протиправні злочинні дії ОСОБА_4 були припиненні співробітниками поліції, якими ОСОБА_4 був зупинений на відкритій місцевості поблизу будинку №49 по проспекту Ювілейному м. Харкова. Під час огляду у ОСОБА_4 виявили та вилучили: скляну ємкість з речовиною сіро зеленого кольору наркотичною речовиною, обіг якої обмежено - «канабіс», 1 зіп-пакет з речовиною білого кольору наркотичною речовиною обіг якої обмежено - «метадон», 10 зіп-пакетів з речовиною сіро зеленого кольору наркотичною речовиною обіг якої обмежено - «канабіс».

Сторона обвинувачення зазначає, що наведені обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 18.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала із наведених у ньому підстав, просила задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені, просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила визначити розмір застави не більше ста тисяч гривень.

Підозрюваний зазначив, що думки, щодо заявленого клопотання, не має.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12026221170001896 від 17.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні 18.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Оцінюючи доводи клопотання щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Стандарт «обґрунтованої підозри» є проміжним рівнем доказування, який застосовується на стадії досудового розслідування та не вимагає встановлення вини особи поза розумним сумнівом. Водночас він передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла бути причетною до вчинення кримінального правопорушення. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» та «Меріт проти України», відповідно до яких «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, що об`єктивно підтверджують можливу причетність особи до злочину, навіть якщо ці дані на цьому етапі є неповними, але зібраними у встановленому законом порядку.

На переконання слідчого судді, наявні у матеріалах кримінального провадження факти та відомості у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри щодо причетності ОСОБА_4 до певного кримінального правопорушення. При цьому, слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини чи остаточної кваліфікації дій підозрюваного, оскільки це є предметом розгляду під час судового розгляду по суті.

Оцінюючи доводи сторін у сукупності, слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі кримінального провадження наявні дані є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри у розумінні ст. 177 КПК України, тобто обґрунтованість для безстороннього спостерігача.

При цьому, питання остаточної кваліфікації дій підозрюваного та доведеності його вини не можуть бути предметом вирішення слідчим суддею на цій стадії провадження та підлягають оцінці судом під час розгляду справи по суті з дослідженням усіх доказів у їх сукупності.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду та ризику вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення.

При оцінці ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, не одружений, не має на утриманні дітей або осіб похилого віку, а також не надано належних доказів на підтвердження наявності у нього міцних соціальних зв`язків, які б могли істотно зменшити ризик його можливої поведінки, спрямованої на переховування від органів досудового розслідування та суду.

На переконання слідчого судді, доведеним також є ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки припинення протиправної діяльності ОСОБА_4 не було добровільним, а стало наслідком дій правоохоронних органів.

Обгрунтованість зазначеного ризику також підтверджується тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має законних джерел отримання доходу.

Крім цього, слідчий суддя бере до уваги попередню судимість ОСОБА_4 , яка, хоч і юридично погашена, на його переконання, свідчить про схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень.

Разом із цим, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки такі ризики не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, посилання сторони обвинувачення на можливість незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків ґрунтується виключно на припущеннях про можливу поведінку підозрюваного. При цьому, будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 має намір або реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків стороною обвинувачення не наведено та доказів на підтвердження цього не надано.

Сам по собі факт наявності кримінального провадження та можливість призначення покарання не можуть свідчити про існування ризику незаконного впливу на свідків.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони обвинувачення про можливість перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки ОСОБА_4 , володіючи інформацією про вказані факти, та при наявності можливості буде вчиняти дії з метою не викриття або пом`якшення відповідальності. Стороною обвинувачення не наведено конкретних фактів, які б свідчили про підготовку або намір ОСОБА_4 вчиняти такі дії. Таким чином, зазначені твердження є лише загальним припущенням без посилання на конкретні обставини.

Отже, ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені.

Вирішуючи питання про обрання до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність двох передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, не знайшов для цього підстав. На переконання слідчого судді, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.

Слідчий суддя зауважує, що з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 фактично затриманий 17.07.2026 о 16 годині 32 хвилини, а не з часу, вказаного у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Слідчий суддя, реалізуючи свої дискреційні повноваження та вирішуючи питання про можливість поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, а також наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, вважає за можливе визначити заставу у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн (3 328 ? 30 = 99 840 грн), є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленому ризику, а також не є явно непомірною з урахуванням майнового стану підозрюваного.

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з моменту винесення ухвали.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 16:32 год. 17.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 16 год. 32 хв. 14.09.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 20.07.2026 у справі №643/15554/26 (провадження №1-кс/643/5932/26) відносно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що сплата застави не звільняє останнього від виконання покладеного військового обов`язку, а ухилення від нього - тягне за собою відповідальність передбачену законом.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку у частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 14:30 годині 23.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1