Ухвала суду № 138427911, 23.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4586/19

Провадження № 2-п/201/75/2026

УХВАЛА

23 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Комфорт» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», треті особи: Фонд державного майна України, Орган опіки і піклування Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання недійсним правочину, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фонду державного майна України до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», треті особи: ОСОБА_1 , Орган опіки і піклування Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання права власності, про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська (наразі Соборний районний суд міста Дніпра) 22 травня 2020 року було ухвалене вищезазначене заочне рішення, яким позови ОСОБА_1 та ФДМУ було задоволено.

До суду 22 липня 2026 року надійшла заява ТОВ «КП Комфорт» про перегляд заочного рішення від 22 травня 2020 року у вказаній цивільній справі з посиланням на те, що його було неналежним чином повідомлено про дату та час розгляду справи та обставини справи встановлені не в повному обсязі. Крім того, заявник просив поновити строк на подання заяви про скасування заочного рішення, посилаючись на несвоєчасне отримання цього рішення.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю за необхідне повернути її заявнику без розгляду з огляду на наступне.

Згідно із відомостями з Автоматизованої системи документообігу суду Д-3 в провадженні суду перебувала справа № 201/4586/19 (провадження № 2-п/201/57/2020) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», треті особи: Фонд державного майна України, Орган опіки і піклування Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання недійсним правочину, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фонду державного майна України до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», треті особи: ОСОБА_1 , Орган опіки і піклування Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання права власності, про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року було поновлено ТОВ «КП-Комфорт» строк на подачу заяви про скасування та перегляд заочного рішення у цивільній справі № 201/4586/19 та вказану заяву залишено без задоволення.

Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення встановлений у ст. 284 ЦПК України.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У ч. 4 ст. 289 ЦПК України встановлено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що законодавець не передбачив такого права відповідача як неодноразове подання до суду заяв про перегляд заочного рішення суду, тим більш після залишення ухвалою суду такої заяви без задоволення.

Можливості подачі до суду відповідачем повторно заяви про перегляд заочного рішення суду, цивільний процесуальний закон не передбачає. У разі залишення судом такої заяви без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду.

Європейський Суд з прав людини вказав на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського Суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України наголошує на тому, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У ч. 3 ст. 44 ЦПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Враховуючи повторне подання відповідачем ТОВ «КП Комфорт» заяви про перегляд одного й того ж самого заочного рішення, суд вважає, що такі дії учасника процесу є зловживанням своїми процесуальними правами.

У ч. 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище, подання відповідачем ТОВ «КП Комфорт» у черговий раз заяви про перегляд заочного рішення від 22 травня 2020 року у цивільній справі № 201/4586/19 суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд дійшов висновку про необхідність повернення без розгляду поданої ТОВ «КП Комфорт» заяви про перегляд заочного рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 13, 44, 185, 259, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Комфорт» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», треті особи: Фонд державного майна України, Орган опіки і піклування Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання недійсним правочину, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фонду державного майна України до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», треті особи: ОСОБА_1 , Орган опіки і піклування Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання права власності, про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев