Рішення № 138427200, 23.07.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4252/26

2/705/3406/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 198457 від 29.08.2025 в розмірі 25 514,64 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 198457 від 29.08.2025, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15 585,00 грн. 10.10.2025 р. між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу №10102025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 198457 від 29.08.2025 на загальну суму 28714,64 грн., з яких: 14 593,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10120,98 грн. несплачені відсотки за користування кредитом; 800,00 грн. заборгованість по комісії; 3200,00 грн. штрафні санкції згідно умов договору. Натомість в позовній заяві позивач просив стягнути суму заборгованості в розмірі 25514,64 грн., яка складається з залишку заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом та комісії.

Ухвалою судді від 24.06.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу за місцем його реєстрації, рекомендоване повідомлення вручено не було та повернуто до суду з відміткою, зробленою поштовим відділенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Станом на дату розгляду справи відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

29.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений в електронній формі договір про надання споживчого кредиту № 198457, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 15 585,00 грн. строком на 126 дні, з 29.08.2025 р. по 02.01.2026 р. Згідно умов договору кредит надається у розмірі 15 585,00 грн.в наступному порядку: у розмірі 10950.71 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №190248 від 02.07.2025 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 1049.74 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3584.55 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.4 договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень.

Комісія за надання кредиту складає 3 584,55 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 23,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини(п. 2.5 індивідуальної частини договору).

Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні.

Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи процентиза користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 15812.52 грн. (п. 2.7 договору).

Денна процентна ставка складає: 15812.52 грн. / 15585.00 грн. / 126 днів * 100% = 0,8052%/день (п. 2.7.1 договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 31397.52 грн.. (п. 2.9.1 договору).

В свою чергу Позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та у строки, визначені договором.

Аналогічні умови кредитування передбачені і у Паспорті споживчого кредиту.

Згідно повідомлення АТ «Ощадбанк» № 46/1211/94093/2026/БТ від 08.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку було зарахування коштів на суму 1049,74 грн. від 30.08.2025.

Відповідно до складеного ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» розрахунку, розмір заборгованості відповідача за Договором про надання споживчого кредиту станом на 01.05.2026 р. складав 28 714,64 грн., з яких: 14 593,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10120,98 грн. несплачені відсотки за користування кредитом; 800,00 грн. заборгованість по комісії; 3200,00 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу №10102025, за умовами якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло шляхом купівлі належні ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» права грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників (п. 2.1, 2.2 договору), в тому числі і права кредитора за Договором № 198457 від 29.08.2025. Згідно витягу з реєстру прав вимоги №5 від 03.02.2026 р. до позивача перейшло право вимоги за Договором № 198457 від 29.08.2025 в розмірі суми заборгованості 28714,64 грн., з яких: 14 593,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10120,98 грн. несплачені відсотки за користування кредитом; 800,00 грн. заборгованість по комісії; 3200,00 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

Оскільки дотепер відповідачем не виконане грошове зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № 198457 від 29.08.2025, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 25514, 64 грн., з яких: 14593,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10120, 98 грн. несплачені відсотки за користування кредитом; 800,00 грн. заборгованість по комісії.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК) та Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування». При цьому згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 198457 від 29.08.2025, на підставі якого відповідачем було отримано кредитні кошти в сумі 15 585 грн., які він зобов`язувався повернути зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом в межах строку дії договору, але в порушення умов договору не зробив цього, внаслідок чого має не виконане грошове зобов`язання перед кредитором.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача, яке належить кредитору за Договором про надання споживчого кредиту № 198457 від 29.08.2025, обумовлено дійсністю договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 р., на підставі якого право вимоги кредитора було відступлене на користь позивача.

В даному випадку предметом позовних вимог є заборгованість, що обчислена первісним кредитором та складається із заборгованості за тілом кредиту, а також нарахованими первісним кредитором процентами за користування кредитом та комісією.

За таких обставин станом на 01.05.2026 р. розмір заборгованості відповідача складав 28714,64 грн., з яких: 14 593,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10120,98 грн. несплачені відсотки за користування кредитом; 800,00 грн. заборгованість по комісії; 3200,00 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом принципу диспозитивності, закріпленому у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У постанові від 22.09.2021 у справі № 463/3724/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Таким чином, при вирішенні спору між сторонами суд обмежується змістом позовних вимог, які складають предмет позову, та надає оцінку обставинам спірних правовідносин в контексті заявлених позовних вимог.

В даному випадку предметом позовних вимог є стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 25 514,64 грн., з яких: 14 593,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10120,98 грн. несплачені відсотки за користування кредитом; 800,00 грн. заборгованість по комісії.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в межах такої суми заборгованості є цілком обґрунтованими та правомірними, а відтак позов підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір № 10/09/25-02 від 10.09.2025 про надання правової допомоги; додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги №25771372568 від 11.09.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 25.11.2025.

Згідно з акту прийому-передачі від 05.05.2026 ( Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026) наданих послуг вбачається, що Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО І ПАРТНЕРИ» було витрачено загалом 6 години на вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти і підготовку аналітичної довідки щодо судової практики, а також складання позовної заяви для подачі до суду, вартість виконаних робіт оцінено в 7 000,00 грн.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, клопотанням відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 137, 141, 259, 263-265, 267, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163); адреса: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 198457 від 29.08.2025в розмірі 25 514,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік