Рішення № 138426990, 23.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/54/26

номер провадження 2/695/1287/26

23 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

представника позивача - адвоката Побиванця Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Побиванця Юрія Володимировича до ЗОРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Побиванець Ю.В. звернувся до суду з позовом до ЗОРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Лукашівської сільської ради від 01.10.2015. Після смерті бабусі спадщину фактично прийняв батько позивача та син спадкодавця ОСОБА_3 шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори. Була заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., але оформити спадкові права не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.01.2019, виданого Соборним районним у м. Дніпрі відділі ДРАЦС. Факт родинних відносин між ОСОБА_2 , її сином та батьком позивача ОСОБА_3 стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 03.01.1955, виданого Лукашівською сільською радою, з якого вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та матір`ю є ОСОБА_2 . У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.09.1979, виданого Бабушинським відділом ЗАГС м. Дніпропетровськ, вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками являються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 17.01.2009, виданого Жовтневим відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ, вбачається, що позивач ОСОБА_4 одружилась з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище ОСОБА_7 . Після смерті бабусі позивача відкрилась спадщина на майно у вигляді будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні до П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори позивачу повідомили про те, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 спадщину після своєї матері прийняв, але не провів оформлення права власності на належний їй будинок. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, не можливо провести реєстрацію права власності на будинок. У відповідності до витягу із спадкового реєстру від 05.12.2024, виданого П`ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою, вбачається, що позивач ОСОБА_1 оформила спадщину після померлого батька ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку площею 0,3037 га. в с. Хрущівка, Золотоніського р-ну. Згідно виписки з погосподарської книги № 194/14-58 від 26.10.2025, вбачається, що ОСОБА_2 являється власником будинку по АДРЕСА_1 та вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,3037 га, яку вже успадкувала позивач у справі. Відповідно до довідки № 205/14-58 від 03.09.2025, виданого відділом ЦНАП виконкому Зорівської сільської ради, станом на 03.09.2025 у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживаючі відсутні. Згідно довідки № 1064о від 20.08.2025, виданої КП ЧООБТІ, вбачається, що станом на 01.01.2013 права власності на будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано. У відповідності до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 складає 958 259,22 грн.. Згідно повідомлення від 24.10.2025, виданої П`ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою, вбачається, що видати свідоцтво про право власності на будинок по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 не можливо, оскільки останній хоча й прийняв спадщину після свої матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформив своїх спадкових прав на будинок через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

Враховуючи викладене вище, представник позивача просить визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 право власності на будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ..

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Шипович Я.І. копію спадкової справи №17/2016 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 . Витребувано з П`ЯТОЇ ДНІПРОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ копію спадкової справи №17/2016 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Побиванець Ю.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ЗОРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ у судове засідання ОСОБА_8 не з`явилася. У матеріалах справи є заява про розгляд справи без її участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01.10.2015 виконавчим комітетом ЛУКАШІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв батько позивача та син спадкодавця ОСОБА_3 , шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори, але оформити спадкові права не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.01.2019 Соборним районним у м. Дніпрі відділі ДРАЦС, та спадковою справою № 17/2016, заведеною приватним нотаріусом ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шипович Я.І..

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 , її сином та батьком позивача ОСОБА_3 стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.01.1955 Лукашівською сільською радою, з якого вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його матір`ю є ОСОБА_2 .

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.09.1979, виданого Бабушинським відділом ЗАГС м. Дніпропетровськ, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками являються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 17.01.2009, виданого Жовтневим відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ, позивач ОСОБА_4 одружилась з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно у вигляді будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа державного нотаріуса П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори від 24.10.2025 № 639/02-14, за життя спадкодавець ОСОБА_3 спадщину після своєї матері прийняв, але не провів оформлення права власності на належний їй будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

У відповідності до витягу із спадкового реєстру від 05.12.2024, виданого П`ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 оформила спадщину після померлого батька ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 7121587403:02:003:0300 площею 0,3037 га. в с. Хрущівка Золотоніського р-ну Черкаської обл..

Згідно виписки з погосподарської книги № 194/14-58 від 26.10.2025, ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 .. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,3037 га з кадастровим номером 7121587403:02:003:0300, яка знаходилася у власності ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 205/14-58 від 03.09.2025, виданого відділом ЦНАП виконавчого комітету ЗОРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, станом на 03.09.2025 у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживаючі відсутні.

Згідно довідки КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧЕРКАСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ`ЄДНАНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» № 1064о від 20.08.2025, станом на 01.01.2013 права власності на будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

У відповідності до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вбачається, що вартість будинку по АДРЕСА_1 складає 958 259,22 грн..

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 1216 ЦК України регламентовано, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припилися внаслідок його смерті.

При спадкуванні за заповітом, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 ЦК України).

За життя ОСОБА_3 реалізував своє право про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але не встиг оформити належним чином.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Положення про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Згідно з підпунктом 4.18. пункту 4 глави 10 розділу II Положення, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, серед іншого, видають свідоцтва про право на спадщину.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, оформлення спадкових прав з видачею свідоцтва про право на спадщину здійснюють нотаріуси.

Суди ж розглядають спори з приводу захисту спадкових прав у разі їх порушення, оспорення чи/та невизнання (частина перша статті 4 ЦПК України) або в разі оскарження особою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (статті 49, 50 Закону України «Про нотаріат»).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду.

Таким чином, якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена, це може бути підставою для відмови у позові.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 182/8267/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 643/20546/14-ц, від 13.05.2022 у справі № 552/4460/20, від 19.05.2022 у справі № 636/1853/18, від 25.05.2022 у справі № 298/1618/19, від 08.12.2022 у справі № 518/164/20.

Згідно зі спадковою справою № 17/2016, заведеною приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернувся її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто в межах встановленого шестимісячного строку. Інші спадкоємці відсутні.

Довідкою № 2329 від 19.03.2019, яка приєднана до спадкової справи № 212/2019, заведеною державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Карачун О.О., встановлено, що до складу сім`ї/зареєстрованих в квартирі АДРЕСА_2 входять: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (співвласниця, зареєєстровано 22.07.1983); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (син, зареєстровано 02.07.1980); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (чоловік, зареєстровано 22.07.1983, знято з реєстрації 14.01.2019); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (донька, зареєстровано 25.06.1996).

Відповідно до спадкової справи № 212/2019, заведеною державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Карачун О.О., із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 звернулася представник за дорученням ОСОБА_5 від імені ОСОБА_1 . Інші спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відмовилися від спадщини на користь ОСОБА_1 ..

Ведення погосподарських книг передбачено законодавством з часів СРСР.

Відповідно до положень ч.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. Судом встановлено, що згідно з технічним паспортом № ТІ01:0179-9401-5316-5148, житловий будинок АДРЕСА_1 був збудований у 1971 році. У 1971 році питання набуття права власності регулювались нормами ЦК УРСР 1963 року, порядок реєстрації житлового будинку регулювався Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995, відповідно до якої зацікавлена фізична особа мала звернутися до виконкому відповідної Ради депутатів із заявою про реєстрацію права власності на будинок або володіння, до якої необхідно було додати документи відповідно додатку №1, або ж, при їх відсутності, документи, зазначені у розділі ІІІ Інструкції.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985 - 1988 роках, сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

В даний час реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (далі житлові будинки), що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127. Для державної реєстрації прав необхідно подати, зокрема, оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру заявника. Заявником може бути особа, за якою закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа.

В Україні наказом Міністерства статистики України №48 від 22.02.1995 затверджувалася форма та Інструкція по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів , яка визначала порядок ведення записів у погосподарській книзі; розділи погосподарської книги: список членів господарства; худоба в приватній власності господарства; жилий будинок в приватної власності господарства; земля в приватної власності та користування громадян. Також зазначалося, що не застосовуються форми та вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Держкомстату СРСР №69 від 25.05.1990.

В наступному, накази втрачали чинність та останній наказ Державної служби статистики України від 11.04.2016 №56 є «Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах». Слід звернути увагу, що законодавство послідовно зазначало вимоги, що саме має міститися в погосподарській книзі.

Отже, згідно виписки з погосподарської книги № 194/-58 від 16.10.2025 номер об`єкта ПГО 010225-3 в погосподарській книзі №3, відкритий на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .. Власником будинку є ОСОБА_2 . Рік побудови житлового будинку 1971. Житловий будинок з господарським будівлями і спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,3037 га з кадастровим номером 7121587403:02:003:0300, яка знаходилася у власності ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на землю серії ІІ-ЧР № 022077.

Як зазначалося вище, у відповідності до витягу зі спадкового реєстру від 05.12.2024, виданого П`ятою Дніпровською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 оформила спадщину після померлого батька ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 7121587403:02:003:0300 площею 0,3037 га. в с. Хрущівка Золотоніського р-ну Черкаської обл..

Технічний паспорт на будинок від 08.08.2024, виготовлений ФОП ОСОБА_10 , містить зазначення про побудовані: житловий будинок літ. «А1», прибудову літ «а» у 1971 році; сарай літ «Б» - у 1978 році; сарай літ. В - у 1955 році. Відомості про самовільні будови відсутні.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 4 статті 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав житловий будинок

АДРЕСА_1 власності на нерухоме майно на момент його набуття померлою не залежало від державної реєстрації, бо виникло до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Спадкоємець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті своєї матері ОСОБА_2 , спадщину прийняв, але не оформив право власності на будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності на нього. Однак, відсутність такої реєстрації позбавляє позивача ОСОБА_1 права успадкувати такий будинок після смерті її батька ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, враховуючи, що спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок, однак, померла не здійснила державну реєстрацію права власності, оскільки на час введення житлового будинку в експлуатацію, чинне законодавство не зобов`язувало вчиняти такі дії, беручи до уваги, що будинок входить в спадкову масу, та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку неможливо, тому зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 9582,59 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання по АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) адвоката Побиванця Юрія Володимировича до ЗОРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ (місцезнаходження: вул. Шевченка 45, с. Зорівка, Золотоніський р-н, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04410634) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ЗОРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ судовий збір на користь держави у розмірі 9582,59 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К. М. Ушакова