Рішення № 138426710, 23.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/330/26

номер провадження 2/546/483/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У березні 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 16 січня 2025 року було укладено кредитний договір № 2028849 (далі Договір) в електронному вигляді. Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 17300,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 58819,98 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 17299,98 грн, відсотками 32870,00 грн та штрафними санкціями 8650,00 грн.

28 серпня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, яким є зокрема ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищезазначені обставини, представниця позивача Міньковська Анастасія Володимирівна просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Лівер І.В. від 08 квітня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання.

У зв`язку із наданням судді Лівер І.В. відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами відповідно до наказу № 03-ОС від 20 квітня 2026 року розпорядженням керівника апарату Решетилівського районного суду Полтавської області О. Радченка від 28 квітня 2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 546/330/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2026 року дана справа була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 28 квітня 2026 року справу прийнято до провадження та призначене судове засідання на 04 червня 2026 року.

03 червня 2026 року ухвалою суду відмовлено у поновленні процесуального строку та залишено без розгляду відзив на позов.

04 червня 2026 року розгляд справи було відкладено на 23 липня 2026 року.

У судове засідання 23 липня 2026 року учасники справи не з`явилися.

У позовній заяві представниця позивача просила розглядати справу за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-7).

22 липня 2026 року від представниці відповідача Сідько С.І. надійшла заява про проведення судового засідання 23 липня 2026 року за відсутності сторони відповідача, у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві (а. с. 124).

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 16 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2028849 (далі Договір) (а.с. 41-47). Вказаний договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора К307.

Відповідно до пункту 1.1. Договору товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 15000,00 грн (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 1.3. Договору строк кредиту 360 календарних днів.

Відповідно до пункту 1.5. Договору тип процентної ставки фіксована.

Стандартна процентна становить складає 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. Договору (підпункт 1.5.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача - № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору, дати надання кредиту 16 січня 2025 року або 17 січня 2025 року (пункт 2.2. Договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 2250,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 450,00 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (пункт 6.4. Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою IКC товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході.

Відповідно до п. 7.4 Договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворенний шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в IКC Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Крім того, 16 січня 2025 року відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора В201паспорт споживчого кредиту, яким також визначені умови кредитування, та Графік платежів, який є додатком до Договору, за допомогою одноразового ідентифікатора К307(а.с. 20-21, 48).

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 28 серпня 2025 року № 20250828-1767 16 січня 2025 року о 10 год 14 хв на карту № НОМЕР_2 були перераховані кошти в сумі 15000,00 грн (а.с. 25).

Також 21 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до Договору, яку відповідач підписав з допомогою одноразового ідентифікатора «Е978». Згідно з умовами вказаної угоди була збільшена сума кредиту на 2300,00 грн (звор. а.с. 49 а.с. 50).

Крім того, 21 січня 2025 року відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора М022паспорт споживчого кредиту, яким також визначені умови кредитування, та Графік платежів, який є додатком до додаткової угоди, за допомогою одноразового ідентифікатора Е978(звор. а.с. 50 а.с. 51, 52-53).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» від 28 серпня 2025 року № 20250828-1768 21 січня 2025 року о 20 год 35 хв на карту № НОМЕР_2 були перераховані кошти в сумі 2300,00 грн (звор. а.с. 25).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», за кредитним договором № 2028849 від 16 січня 2025 року, станом на 28 серпня 2025 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 58819,98 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 17299,98 грн, відсотками 32870,00 грн та штрафними санкціями 8650,00 грн (а.с. 55-57).

28 серпня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 28082025 (далі - Договір факторингу). Відповідно до умов Договору факторингу ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 27-37).

Відповідно до копії витягу з додатку № 1 до Договору факторингу до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2028849 (а.с. 58).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП та адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем та отримання ним кредитних коштів в сумі 17300,00 грн.

Відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернув та здійснив лише часткове погашення заборгованості у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості в сумі 17299,98 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також сторонами була узгоджена така істотна умова договору, як процентна ставка за користування кредитними коштами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проценти нараховувалися в межах строку кредитування та в розмірі, визначеному Договором, тому вимога про стягнення процентів в сумі 32870,00 грн також підлягає до задоволення.

Щодо нарахування штрафних санкцій (неустойки) суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та до дати розгляду даної справи його не скасовано.

Ураховуючи, що нарахування неустойки (штрафу, пені) здійснювалося у період дії воєнного стану в Україні суд не вбачає законних підстав для її стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

Таким чином, ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 50169,98 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 17299,98 грн та відсотками 32870,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 2028849 від 23 березня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 64).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 50169,98 грн, що становить 85,29% від ціни позову, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору в розмірі 2270,76 грн на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копії: договору № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року (а.с. 38-40); додаткової угоди № 2028849 до договору № 39493634/03 про надання правової допомоги (а.с. 26); акта надання послуг № 2028849 на підтвердження факту надання правової допомоги (а.с. 61).

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ПОЗИКА» (клієнт) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами (пункт 1.1. договору про надання правової допомоги).

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019). Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Оскільки правова допомога позивачу була надана фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом, суд доходить висновку, що у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 2028849 від 16 січня 2025 року в сумі 50169 (п`ятдесят тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 98 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту 17299 гривень 98 копійок та заборгованість за відсотками 32870 гривень 00 копійок.

У частині стягнення суми заборгованості за штрафами відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» судові витрати по справі (судовий збір) у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 76 копійок.

Відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, ідентифікаційний код юридичної особи 39493634.

Представниця позивача Мінковська Анастасія Володимирівна, адреса: пр. Берестейський, 65, м. Київ, 03117, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представниця відповідача ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В. Зіненко