Ухвала суду № 138426014, 23.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/819/26

381/4576/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про закриття кримінального провадження,

установила:

У липні 2026 року представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із цією скаргою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 20.07.2026, скарга передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні сектору дізнання Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12026116310000085 від 01 червня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Це кримінальне провадження відкрите за заявою ОСОБА_3 , у якому він має статус заявника і потерпілого.

Старший дізнавач сектору дізнання Фастівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 постановою від 09.07.2026 року закрив вказане кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КПК України.

З цією постановою скаржник не погоджується та вважає її передчасною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що під час ухвалення цієї постанови дізнавач не забезпечив повне, всебічне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 9 КПК України.

Вважає, що при винесенні постанови про закриття кримінального провадження дізнавач взяв за основу пояснення ОСОБА_6 та свідків, які фактично підтверджують наявність у діях ОСОБА_6 ознак правопорушення за ч. 1 ст. 296 КК України. При цьому постанова про закриття кримінального провадження винесена без належного аналізу відео з камер відеоспостереження. Дізнавач передчасно та необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Зазначає, що на підставі постанови дізнавача проведена судово-медична експертиза тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 . Відповідно до висновку експерта № 05 від 03.06.2026 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді закритого перелому основи вказівного пальця лівої кисті, синців і подряпини на голові, саден на правій кисті, саден на колінах і правій гомілці, що виникли в результаті не менше 4-х травмуючих дій. Одужання, пов`язане з переломом основи вказівного пальця лівої кисті, займе більше 21 дня, а тому відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. На думку заявника, ці докази дають підстави для висновку про наявність кримінального правопорушення (проступку). Зазначені обставини переконливо свідчать про помилковість та передчасність оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 09.07.2026 року.

Вказане стало підставою для звернення з означеною скаргою.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 20.07.2026 відкрив провадження за цією скаргою та призначив її до судового розгляду у судовому засіданні на 23.07.2026.

Також суд витребував у Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області матеріали кримінального провадження № 12026116310000085 від 01.06.2026.

Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав до суду заяву про перенесення судового засідання з розгляду скарги, вимоги якої обґрунтував неможливістю прибуття у судове засідання, у зв`язку із зайнятістю в судовому засіданні у Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представнику подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі та участі його клієнта за наявними у матеріалами.

Фастівське РУП ГУ НП в Київській області не забезпечило участь у судовому засіданні свого повноважного представника, про місце, день та час судового розгляду повідомлене належним чином, причини неявки представника суду не повідомило.

Фастівське РУП ГУ НП в Київській області на вимогу суду не надало матеріали кримінального провадження № 12026116310000085 від 01.06.2026.

Відповідно до статті 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Слідчий суддя доходить цього висновку з урахуванням клопотання представника скаржниці про відкладення розгляду скарги. Водночас суд бере до уваги, що це клопотання не містить відомостей щодо періоду, протягом якого заявниця продовжуватиме лікування, а також стосовно того, які пояснення та інші її процесуальні права, визначені КПК України, не може забезпечити у судовому засіданні її захисник, який є фахівцем у галузі права. Також у клопотанні відсутні відомості щодо того, які пояснення має намір надати суду скаржниця та яке значення вони мають для вирішення скарги по суті. Крім цього, відсутні відомості та суду не надані докази на їх підтвердження щодо наявності у захисника скаржниці об`єктивних причин, які перешкоджають йому прибути у судове засідання та здійснити ефективний захист прав та інтересів його клієнтки.

Оскільки ч. 3 ст. 306 КПК України визначений преклюзивний строк розгляду слідчим суддею такої скарги, вважаю можливим здійснити її судовий розгляд без участі осіб, які належно повідомлені судом про місце, день та час судового розгляду.

Суд вважає, що розгляд скарги за відсутності заявника та його захисника не порушує його право брати участь у судовому засіданні, оскільки суд створив учасникам розгляду умови для належної реалізації ними своїх процесуальних прав і скаржник мав можливість подати до суду докази на обґрунтування поданої ним скарги та викласти свої доводи у письмовому виді. Крім цього, його захисник мав процесуальну можливість забезпечити реалізацію ним вказаних прав, проте не вчинив цього. Натомість у поданому до суду клопотанні представник скаржника обмежився зазначенням неможливості його прибуття у судове засідання з причини зайнятості у розгляду іншої справи, не зазначивши про інші доводи чи обґрунтування скарги його клієнта, які мають істотне значення для розгляду справи, задля врахування їх судом під час вирішення цієї скарги.

Слідчий суддя наголошує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим КПК України.

Отже, скаржник та його захисник на власний розсуд розпорядилися своїми правами, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

Крім цього, суду не надані докази наявності причин, що унеможливлюють особисту участь заявника у розгляду поданої ним скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Предметом оскарження у цій справі є постанова старшого дізнавача сектору дізнання Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 від 09 липня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12026116310000085 від 01 червня 2026 року.

З огляду на це слідчий суддя бере до уваги, що правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Отже, для вирішення питання про законність та обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен встановити:

- дотримання вимог КПК України під час постановлення такого рішення;

- обґрунтованість підстав для його прийняття.

Щодо процесуальних вимог.

З цього приводу слідчий суддя зазначає, що частиною 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Слідчий суддя встановила, що оскаржувана постанова дізнавача про закриття кримінального провадження відповідає формальним вимогам, визначеним законом. У ній дізнавач вказав:

-відомості про особу, яка прийняла таке рішення, місце та час його прийняття (вступна частина);

-зміст обставин кримінального провадження, їх оцінку, мотиви для закриття цього провадження, з посиланням на норму закону (мотивувальна частина);

-зміст прийнятого рішення (закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення), порядок виконання та порядок оскарження (резолютивна частина).

Це дає підстави вважати, що дізнавач дотримався формальних вимог закону під час ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Водночас щодо вимоги обґрунтованості рішення слідчий суддя зазначає таке.

Статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівника органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зі ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що однією з підстав для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.

Згідно із ч. 1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.

Згідно із ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, наведені приписи кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про закриття кримінального провадження може бути прийняте лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування.

Досудове розслідування може вважатись всебічним та повним лише, якщо під час його проведення слідчий орган об`єктивно встановив усі обставини справи, провів усі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення таких обставин, надав належну правову оцінку встановленим фактам та на підставі приписів закону і фактичних даних прийняв процесуальне рішення.

Слідчий суддя встановила, що старший дізнавач сектору дізнання Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026116310000085, відомості про яке 01.06.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

У межах цього кримінального провадження опитаний у якості потерпілого ОСОБА_3 .

З отриманих від потерпілого пояснень дізнавач встановив, що останній не зазначив про обставини, які б вказували на хуліганські дії з боку ОСОБА_7 .

Крім того, 02.06.2026 орган досудового розслідування провів огляд наданого головою правління ОСББ ОСОБА_8 DVD-R диску з відеозаписами з камери зовнішнього відеоспостереження встановленої у дворі будинку АДРЕСА_1 , на яких відображається подія, яка відбулась 31.05.2026 в період часу з 12 год. 40 хв до 13 год. 00 хв.

Також допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відбувся конфлікт з приводу припаркованого автомобіля поблизу під`їзду. Обставини, які б вказували на хуліганські дії з боку ОСОБА_13 , свідки не повідомили.

Опитаний ОСОБА_6 зазначив, що стався конфлікт з ОСОБА_12 , в ході якого відбулась сутичка, тілесні ушкодження він потерпілому не завдавав. Мотивів, які б вказували на вчинення умисних хуліганських дій не висловлював.

За наслідками здійснення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій дізнавач дійшов висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Проте, дізнавач залишив поза увагою те, що в межах розслідування проведена судово-медична експертиза, за результатами якої складений висновок експерта № 05 від 03.06.2026 року, згідно із яким у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження.

Ухвалюючи оскаржувану постанову дізнавач не надав оцінку вказаному доказу з огляду на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що встановлені експертом.

Також дізнавач не обґрунтував спірну постанову у частині того чи вбачається у діянні ОСОБА_6 інший склад кримінального правопорушення, що пов`язаний із завданням потерпілій особі тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості, та не зазначив у постанові про наявність чи відсутність підстав для досудового розслідування за іншою правовою кваліфікацією.

З огляду на вказане слідчий суддя висновує, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні дізнавач не здійснив всебічне дослідження фактів, щодо яких здійснювалось досудове розслідування. Крім цього постанова дізнавача не містить аналізу та оцінки зібраних у ході досудового розслідування усіх доказів, у постанові відсутнє мотивування висновку, до якого дійшов дізнавач на підставі оцінки встановлених фактів щодо завданих заявнику тілесних ушкоджень.

При цьому слідчий суддя, з дотриманням приписів частини 4 статті 40-1 КПК України, не втручається в межі процесуальної незалежності дізнавача та не дає вказівок щодо вчинення конкретного переліку слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, однак констатує, що без всебічного збирання, перевірки та оцінки доказів щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, висновок про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення є передчасним.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.

Підсумовуючи усе викладене, слідчий суддя доходить висновку, що прийняте дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому наявні правові підстави для його скасування.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити скаргу повністю.

Скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 09.07.2026 року про закриття кримінального провадження № 12026116310000085 від 01.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, та суб`єкту, рішення якого оскаржується.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 23.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_14