Ухвала суду № 138425941, 15.07.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/856/26

Номер провадження № 1-кс/371/191/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111220000015 від 13.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Опішня Зінківського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, офіційно не одруженого, на утриманні дітей не має, солдата водія-сапера розмінування 4 відділення розмінування 3 взводу розмінування 3 роти розмінування військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, а саме: 30.04.2025 вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого судді Миронівського районного суду Київської області знаходиться клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтоване, ти що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 липня 2025 року № 203 солдат ОСОБА_7 , призначений наказом начальника регіонального управління «Північ» (по особовому складу) від 02.07.2025 № 17-РС, зарахований на посаду водія-сапера розмінування 4 відділення розмінування 3 взводу розмінування 3 роти розмінування військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Окрім того, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Однак, всупереч вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Так, 22.12.2025 Миронівським районним судом Київської області винесено постанову у справі ЄУН № 371/1603/25, якою ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Вказана постанова набрала законної сили 02.01.2026 та відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, з якою ОСОБА_7 ознайомлений.

Однак, ОСОБА_7 , діючи умисно, ігноруючи вимоги вказаної постанови Миронівського районного суду Київської області в частині позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, в порушення вимог п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху України), згідно яких «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії», 13.01.2026 о 10 годині 00 хвилин, керував мотоциклом марки «SPARK» реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Центральній, що в с. Гулі Обухівського району Київської області, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого «поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Діючи на підставі вимог п.п. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких «на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи зазначені в пункті 2.1» було встановлено, що ОСОБА_7 , відповідно до постанови Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2025 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_7 умисно не виконав постанову Миронівського районного суду Київської області від 22.12.2025, що набрала законної сили у частині встановлених йому обмежень у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 5 (п`ять) років.

На підставі вищевказаного 13.01.2026 по даному факту було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111220000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та розпочато досудове розслідування.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, враховуючи суспільний резонанс вчиненого кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження слідчого вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави рівний двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покласти обов`язки: прибувати до слідчого один раз на тиждень; не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Прокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримали, при цьому навели доводи, викладені в клопотанні слідчого та вважають, що ризики п. 1, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК повністю підтверджують застосування запобіжного заходу тримання під вартою, просить задовольнити клопотання.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні, зазначив, що підозрюваний щиро кається в своїх діях, просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або домашній арешт. Крім того, від захисника надійшли письмові заперечення, в яких він просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільик останній є військовослужбовцем, має тісні соціальні зв`язки (родину), та не переховується від слідства та суду і не перешкоджає ходу досудового розслідування. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або домашній арешт, оскільки, на його думку, підстави, на які вказує слідчий, як на неможливість обрання більш м`яких запобіжних заходів не підтверджуються жодними доказами.

Підозрюваний ОСОБА_7 визнав, що обставини підозри є обгрунтованими, зазначив, що розкається у вчиненому, зазначив, що після засуденння його до позбавлення волі вирішив піти до Збройних Сил України. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, аніж взяття під варту.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026111220000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України розпочато досудове розслідування.

14.07.2026, відносно ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке цього ж дня, пред`явлено ОСОБА_7 .

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні зазначено, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозра пред`явлена ОСОБА_7 обґрунтована доказами, зібраними під час досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання, а саме: витягом з ЄРДР № 12026111220000015 від 13.01.2026, за ч. 1 ст. 382 КК України; рапортом про вчинення кримінального правопорушення; рапортом про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 13.01.2026, відповідно до якого оглянуто місце події, а саме відкриту ділянку місцевості по вул. Центральна, с. Гулі Обухівського району Київської області; протоколом зняття показань технічних приладів від 26.01.2024; протоколом огляду відеозаписів з цифрової нагрудної відеокамери поліцейського від 26.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.01.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.01.2026; Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.06.2026; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 10.07.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду), полягає в тому, що існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, і у разі визнання ОСОБА_7 , винуватим, дає підстави для висновку, що він може переховуватись від правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя бере уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, востаннє засуджений 30.04.2025 вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, характеристику особи ОСОБА_7 , а також слідчому судді не надано офіційної інформації щодо постійного місця проживання чи реєстрації останнього. Так, за матеріалами клопотання підозроюваний проживає у АДРЕСА_2 .

Також останній офіційно не працює, проте є військовослужбовцем, як вказують матеріали клопотання, зловживає алкогольними напоями під впливом яких може вчинити правопорушення, що підтверджується матеріалами клопотання.

Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини.

Згідно зі ст. 29 ч. 2 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З метою забезпечення дієвості цього кримінального провадження, у якому ОСОБА_7 підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, наявні обставини, які свідчать про існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені обставини відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України свідчать про наявність ризиків, що є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з цим, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Крім того, як вбачається з вимоги про судимість ОСОБА_7 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також згідно службової характеристики командира третьої роти розмінуванння військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 за час виконання посадових обов`язків зарекомендував себе перед особовим складом як егоцентричний, лінивий, неуважний. Безініціативний, не вивчає військову справу, виконує свої службові обов`язки задовільно, погано засвоює все, чого навчають командири.

На думку суду, ніякі інші запобіжні заходи, крім взяття під варту, коли підозрюваний буде ізольований від суспільства, не зможуть запобігти ризику, зокрема, вчиняти інші злочини та не з`являтися на виклики слідчого, прокурора та суду.

З огляду на відсутність у даному випадку виключних обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають підстави не визначати розмір застави, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, майновий і сімейний стан ОСОБА_7 та вказані вище ризики.

Враховуючи викладене, на переконання слідчого судді, підозрюваному варто визначити розмір застави у межах передбаченого законом за підозрою у вчиненні нетяжкого злочину, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, а ніж взяття під варту, слідчий суддя дійшов висновку такого висновку.

У матеріалах клопотання не зазначено відомостей про наявність у підозрюваного ОСОБА_7 визначеного місця проживання, за яким міг би виконуватися домашній арешт. Місце реєстрації підозрюваного зі слів підозрюваного та його захисника, як встановлено слідчим суддею, за адресою АДРЕСА_1 є недобудований будинок. Фактично проживає підозрюваний, як зазначено у клопотанні про обрання міри запобіжного заходу, у с. Гулі Обухівського району Київської області. За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до підозрюваного виду запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та є підстави для його задоволення, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026111220000015, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 січня 2026 року за ч. 1 ст. 382 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Опішня Зінківського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, офіційно не одруженого, на утриманні дітей не маючого, солдата водія-сапера розмінування 4 відділення розмінування 3 взводу розмінування 3 роти розмінування військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, а саме: 30.04.2025 вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Взяти підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту, у залі суду негайно.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 12 вересня 2026 року.

Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України: прибувати на виклик до слідчого Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області з періодичністю не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора, суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 12 вересня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_7 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено о 16.00 год 20.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_10