Рішення № 138425731, 22.05.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7028/24

Провадження № 2/361/4529/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.26

22 травня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі Михальова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа.

Стислий виклад позиції позивача

У липні 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року у справі №810/225/18 були задоволені його позовні вимоги - визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого сільського господарства площею 0,25 га по АДРЕСА_1 №780-XVIII-VII від 10.10.2017 року; зобов`язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,25 га в с.Пухівка Броварського району Київської області, згідно графічного матеріалу в порядку та спосіб, передбачений ст..118 ЗК України; зобов`язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили та надати суду звіт про виконання судового рішення та стягнуто судові витрати.

Вказане рішення більше двох років не було виконано Пухівською сільською радою, внаслідок чого, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі №810/225/18 на керівника Пухівської сільської ради Броварського району Київської області було накладено штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 42040,00 грн.

Рішенням Пухівської сільської ради від 06.11.2020 року №1660-L-VIII було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 . У подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2021р. у справі № 320/698/21 вказане рішення Пухівської сільської ради було визнано протиправним та скасоване, оскільки цей дозвіл був виданий позивачу на вже сформовану земельну ділянку.

Поряд з цим, у позовній заяві зазначено, що на підставі заяви представника Зазимської сільської ради Броварським РВП ГУ НП в Київській області було внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12021111130001240 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України відносно позивача. Поширення відомостей стосовно обставини наявного кримінального провадження негативно вплинуло на позивача та його оточення, спричинило пригнічення його психологічного стану.

Представником позивача зазначено, що безвідповідальне ставлення відповідача до своїх обов`язків, несвоєчасне виконання судового рішення та розповсюдження неправдивих відомостів щодо вчинення ним кримінального правопорушення - відповідач завдав позивачу значної моральної шкоди, яка полягає у душевних переживаннях, стурбованістю і тривогою через те, що ситуація триває надто довго, глибоким відчуттям несправедливості, що викликане тривалим невиконання судового рішення, розчаруванням та підвищеному психоемоційному стані, пов`язаному з неотриманням ним земельної ділянки. Порушення прав позивача з боку суб`єкта владних повноважень також викликало й інші негативні емоції, внаслідок чого спонтанно погіршувалося самопочуття, траплялися гіпертонічні кризи. Крім цього, позивачу спричинено моральну шкоду, яка також полягала у переживаннях, яких він зазнав здійснюючи особисто захист свого порушеного права, тим самим витрачаючи значні зусилля, нерви та свій час на встановлення істини в справі та доказування протиправної бездіяльності. Такий стан правової невизначеності, безпорадності і розчарування та приниження з боку відповідача тривав довгий час, тому позивач вважає справедливою компенсацією моральної шкоди, яку завдав відповідач, є сума у розмірі 100000,00 гривень, які й просить стягнути з відповідача та понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Заперечення відповідача

12 серпня 2024 року від Зазимської сільської ради Броварського району Київської області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилався на те, що невиконання судового рішення було допущено зі сторони Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, яке все ж таки було виконане у 2020 році, тому на момент припинення її повноважень, створена Зазимська сільська рада не має права а ні повторного виконання рішення суду, а ні скасування такого рішення.

Також вважає, що позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. У своїй позовній заяві позивач також не обґрунтував, з яких міркувань він виходив при визначені суми моральної шкоди та чим це підтверджується. Вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні та просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності позивачем, оскільки вважає, що виконання рішення у справі №810/225/18 відбулось 06.11.2020 року, а до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише в 2024 році.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. від 26 липня 2024 року відкрито провадження у справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №770 від 07.04.2025р., було проведено повторний автоматизований розподіл справи, та ухвалою від 23 липня 2025 року суддею Писанець Н.В. було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Обставини справи, що встановлені судом

За змістом рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року у справі №810/225/18 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 - визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого сільського господарства площею 0,25 га по АДРЕСА_1 №780-XVIII-VII від 10.10.2017 року; зобов`язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,25 га в с.Пухівка Броварського району Київської області, згідно графічного матеріалу в порядку та спосіб, передбачений ст..118 ЗК України; зобов`язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили та надати суду звіт про виконання судового рішення та стягнуто судові витрати.

Вказане рішення не було виконано Пухівською сільською радою, внаслідок чого, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі №810/225/18 на керівника Пухівської сільської ради Броварського району Київської області було накладено штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 42040,00 грн.

Рішенням Пухівської сільської ради від 06.11.2020 року №1660-L-VIII було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 . У подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2021р. у справі № 320/698/21 вказане рішення Пухівської сільської ради було визнано протиправним та скасоване, оскільки цей дозвіл був виданий позивачу на вже сформовану земельну ділянку.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України). Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, спричинена поведінкою іншої особи.

У статті 16 ЦК України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За змістом ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, держава Україна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За приписами ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відтак, суд вважає, що належним відповідачем у справі за позовом про відшкодування шкоди, завданої фізичній/юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має бути держава в особі органів, які допустили порушення, що слугували підставою для звернення до суду.

Однак, ОСОБА_1 визначив відповідачем Зазимську сільську раду.

За змістом заявлених ОСОБА_1 вимог, він просить стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., саме з Зазимської сільської ради, що не відповідає вищевказаним нормам закону.

Крім того, згідно загальних підстав цивільно-правої відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Відтак, підставою для звернення особи до суду є наявність у позивача порушеного права та/або законного інтересу. Звернення до суду з позовом здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою захисту такого права.

Проте, враховуючи все вищевикладене, а також надані стороною позивача докази на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено завдання йому Зазимською сільською радою моральної шкоди, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою моральною шкодою.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.