Рішення № 138425563, 23.07.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/206/26

Провадження № 2/288/404/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 22 травня 2025 року між сторонами було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №8266340525, який підписаний одноразовим електронним ідентифікатором.

Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000.00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язувалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кошти в розмірі 5000.00 гривень шляхом перерахування на банківську картку, проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 24475.50 гривень.

Отже, станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 24475.50 гривень:

- 5000.00 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

- 9475.50 гривень - заборгованість за процентами;

- 10000.00 гривень заборгованість по пені.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором в розмірі 24475.50 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2662.40 гривень.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до Судових викликів № 288/206/26/6633/26 Вих. від 02 квітня 2026 року та № 288/206/26/10284/26 Вих. від 28 травня 2026 року, розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про судові засідання.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, але без їх участі, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та Відповідачем ОСОБА_1 22 травня 2025 року було укладено Договір надання грошових коштів у кредит №8266340525, відповідно до умов якого ТОВ «ІННОВА-НОВА» надав відповідачу кредит в розмірі 5000.00 гривень на строк 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів 18 днів, останній платіж з періодом внесення 18 днів. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки. Вказане підтверджується Договором надання грошових коштів у кредит від 22 травня 2025 року. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 9277./а.с.12-33/

Відповідно до умов кредитного договору №8266340525 від 22 травня 2025 року процентна ставка фіксована, що становить: 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого Кредиту.

На підтвердження укладання договору між кредитодавцем та позичальником у додатку наявний доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису Договору №8266340525 від 22 травня 2025 року та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_1 ./а.с.33, 43/

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (ТМ "Easy Pay") від 10 лютого 2026 року за Вих. № 20186, адресованого ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", судом встановлено, що вказаний документ є підтвердженням успішного здійснення платіжної операції. Згідно з відомостями, що містяться у вищезазначеному листі Установи, 22 травня 2025 року о 09:53 год. було успішно проведено транзакцію №1610848786 (номер замовлення: cca3995d-136e-4604-855b-924b7827430d) на суму 5000.00 гривень з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 . Платником (або отримувачем/особою, щодо якої здійснювалася операція) зазначено: ОСОБА_1 , а статус вказаної операції визначено як "Успіх". /а.с.60/

В подальшому, у вересні 2025 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання кредиту та розрахунку розміру заборгованості за кредитним договором №8266340525 від 22 травня 2025 року, укладеним між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та відповідачем ОСОБА_1 , позивачем надано детальний помісячний розрахунок заборгованості станом на 30 січня 2026 року. Згідно з матеріалами справи та вказаним розрахунком, сума наданих відповідачу кредитних коштів становила 5000.00 гривень, дата надання кредиту 22 травня 2025 року, валюта розрахунку - гривня. Факт реального отримання та нарахування вказаних коштів на рахунок відповідача додатково підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 10 лютого 2026 року за Вих. №20186, відповідно до якого платіжна операція з перерахування 5000.00 гривень від 22 травня 2025 року за замовленням ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" на ім`я ОСОБА_1 набула статусу "Успіх".

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на 30 січня 2026 року утворилася заборгованість, яка згідно з наданим розрахунком складається з:

- заборгованості за тілом кредиту 5000.00 гривень;

- заборгованості по процентах (всього нараховано 12175.50 гривень, сплачено відповідачем 2700.00 гривень) 9475.50 гривень;

- заборгованості по пені (всього нараховано 10000.00 гривень, сплачено 00.00 гривень) 10000.00 гривень.

Заборгованість по комісії в розмірі 750.00 гривень була повністю погашена відповідачем, у зв`язку з чим залишок заборгованості за цим пунктом становить 00.00 гривень. Всього відповідачем в рахунок погашення кредиту було здійснено часткові платежі на загальну суму 3450.00 гривень.

Таким чином, загальний залишок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на становить 24475.50 гривень. /а.с.78-82/

На виконання ухвали суду від 27 лютого 2026 року АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Разом з тим, по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 5000.00 гривень за період 22.05.2025-22.05.2025 рр.: від 22.05.2025 р., призначення: CASH2CARD A2C EASYCASH, Visa Direct. Додатково було направлено виписку у додатку по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 22-05-2025 - 25-05-2025 р. /а.с.120-121/

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Згідно з частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Разом з тим, визначаючись щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 10000.00 гривень.

Нарахування неустойки на підставі п.6.4.1,6.4.2 за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів - підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Так, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штрафні санкції за Договором №8266340525 від 22 травня 2025 року в розмірі 10000.00 гривень, від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення.

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі Договору 8266340525 від 22 травня 2025 року отримав кредитні кошти в розмірі 5000.00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів та процентів не виконує, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини і враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 14475.50 гривень.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1574.62 гривень (2662.40 гривень (розмір судових витрат) х 14475.500 гривень (розмір задоволених позовних вимог) /24475.50гривень (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись статтями 11, 15, 16, 202, 203, 207, 526, 546, 549, 551, 610, 612, 625, 626, 628, 638, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274-279,280-283, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, код ЄДРПОУ: 44127243) заборгованість за Договором №8266340525 від 22 травня 2025 року в розмірі 14475.50 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000.00 гривень, заборгованість по процентам 9475.50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, код ЄДРПОУ: 44127243)сплачену суму судового збору в розмірі 1574.62 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко