Рішення № 138425281, 14.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6669/26

Провадження № 2/161/4344/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Новий колектор» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.05.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2287894, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 40000,00 грн., на строк 360 днів, зі сплатою відсотків.

26.11.2025 року права вимоги за кредитним договором № 2287894 від 07.05.2025 року відступлено ТзОВ «Новий Колектор» на підставі договору факторингу № 261125/1.

Проте, відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує у належний спосіб, а тому у нього станом на 26.11.2025 року існує перед заборгованість в розмірі 141200,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 40000,00 грн.; за відсотках 81200,00 грн., штраф 20000,00 грн.

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Новий колектор» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно ухвали суду від 22.06.2026 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.05.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2287894, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 40000,00 грн., на строк 360 днів, зі сплатою відсотків(а.с. ).

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

26.11.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № 261125/1, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Новий Колектор» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Новий Колектор» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. ).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, ТзОВ «Новий колектор» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Як з`ясовано в судовому засіданні, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

З представленого суду розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 26.11.2025 року існує перед заборгованість за кредитним договором в розмірі 141200,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 40000,00 грн.; за відсотках 81200,00 грн., штраф 20000,00 грн (а.с. ).

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу (неустойки), то суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконав взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Новий Колектор», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 2287894 від 07.05.2025 року, а тому прийшов до висновку, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками на загальну суму 121200,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягуються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судовий збір в розмірі 2285,29 грн. ((121200,00/141200,00) * 2662,40) та витрати понесені позивачем, внаслідок відправлення позовної заяви з додатками позивачу в розмірі 200,94 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №2287894 від 07.05.2025 року в розмірі 121200 (сто двадцять одна тисяча двісті) грн. 00 коп., 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. 29 коп. судового збору 200 (двісті) грн. 94 коп. витрат, понесених позивачем, внаслідок відправлення позовної заяви з додатками відповідачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, б. 13, офіс 601.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 14 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк