Постанова № 138424791, 22.07.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/1609/26

Провадження № 3/682/376/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року

Суддя Славутського міськрайонного суду

Хмельницької області Мотонок Т.Я.,

за участі:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Жилюка О.В.,

розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

07.06.2026 об 11 год. 41 хв. в м.Славута, вул. Приміська, буд.2 Б, водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку, зі згоди водія, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Драгер 6820, результат 0,34 ‰, чим порушив п.2.9.а.ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи було призначено на 22.07.2026 о 15 год. 30 хв.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Повідомив, що того дня він дійсно керував т/з ВАЗ, повертався з дружиною з села, однак алкоголю не вживав та не вживає, оскільки має проблеми зі здоров`я. Від проходження огляду на місці зупинки не відмовився, однак результату огляду був здивований. До лікарні йому пропонували проїхати, однак він побачив, що у поліцейському авто присутні працівники ТЦК, тому від огляду в лікарні він відмовився.

Захисник Жилюк О.В. заперечував факт вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення та просив провадження у справі закрити. Так, на думику захисника, результат алкотесту Драгер 6820 - 0,34 ‰, з урахуванням практики Верховного Суду та міжнародного права, становить показник в межах допустимої норми. Крім того, працівниками поліції було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп"яніння технічними приладом, який не пройшов вчасно калібровку та технічний огляд, тому результати такого тестування мають ставитись під сумнів та не можуть вважатися допустимим доказом.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9.а. ПДР, в порушенні якого звинувачується ОСОБА_1 , водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи, зокрема із дослідженого відеофайлу слідує, що ОСОБА_1 після зупинки працівниками поліції погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння. Після фіксації результатів огляду ОСОБА_1 про незгоду із його результатами не заявив, на пропозицію пройти повторний огляд в лікарні - відмовився. Інших заперечень щодо дій поліцейських не висловив.

За клопотанням сторони захисту судом було витребувано документи щодо сертифікації, повірки та калібрування спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, ARSA-0323, яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Надані в розпорядження суду документи свідчать про те, що технічний засіб перебував у справному стані, технічне обслуговування приладу відбувалося своєчасно, про що свідчить сервісна книжка, свідоцтво про повірку та сертифікат відповідності газоаналізатора. Підстави для сумнівів у достовірності результатів тесту - відсутні.

Посилання адвоката на практику Верховного Суду не має практичного застосування у даній справі, бо стосується визначення впливу алкогольного сп`яніння у водія на його реакцію у момент дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до наслідків за допомогою хроматографічного методу.

У даному ж випадку допустима норма алкоголю у водіїв транспортних засобів визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, та становить 0,2 проміле.

З огляду на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686289 від 07.06.2026, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення;

результатами алкотесту Драгер 6820 № 1467 від 07.06.2026, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,34 ‰;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.06.2026 відносно ОСОБА_1 , згідно із яким огляд на смтан алкогольного сп`яніння проведений за допомогою тесту Драгер 6820, результат - 0,34 ‰, ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота;

направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2026 відносно ОСОБА_1 , згідно із яким останній відмовився від проходження огляду в медичному закладі, ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота;

відеоматеріалами, зафіксованими на диску від 07.06.2026, якими засвідчено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан сп`яніння.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення накладається в межах, установлених цим Кодексом. При накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді справи суд враховує характер вчиненого правопорушення, а саме вчинення правопорушення на транспорті, що за своєю природою носить досить високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, суд дійшов висновку про необхідність накладення стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Окрім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Окрім того, суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу), штраф підлягає стягненню в примусовому порядку у подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 268, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, (отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області/Хмел.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): - 37971775, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на р/р UA908999980313111256000026001, ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, (код за ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106).

В разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню із правопорушника у примусовому порядку у подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Повний текст постанови складено: 23.07.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.