Рішення № 138424691, 23.07.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 р. Справа № 597/613/26

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1582-3880. За умовами вказаного договору ОСОБА_1 був наданий кредит на особисті потреби в розмірі 2000,00 грн. Вказаним договором сторони визначили, що строк кредитування становить 365 днів, базовий період 21 день, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. Додатковою угодою від 13.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1582-3880 від 30.07.2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн. В свою чергу, відповідач взяла на себе зобов`язання у порядку та на умовах, визначених вказаним договором, повертати кредит та сплачувати комісію та проценти за користування кредитними коштами. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором станом на 02.03.2026 року виникла заборгованість у розмірі 9004,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3270,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 2284,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, 450,00 грн. - заборгованість по комісії.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04.05.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням викликом сторін.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, до позовної заяви додав клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідно до ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 30.07.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали Договір про відкриття кредитної лінії №1582-3880, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн.

Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А6370 для підписання кредитного договору №1582-3880 від 30.07.2025 року, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 кредитного договору, кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п.4.6. кредитного договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно з п.4.10. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить: 1,00% за кожен день користування, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику 365 календарних днів, з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 29.07.2026 року (пункт 4.14 договору).

Відповідно до п. 4.15. договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 3858,52 процентів.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 8698,50 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Зі змісту договору про відкриття кредитної лінії №1582-3880 від 30.07.2025 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

13.11.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1582-3880, відповідно до умов якої відповідач отримала додаткові грошові кошти в розмірі 3000,00 грн.

Після укладення Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит змінено умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у Кредит:

-сума неповернутого кредиту становить: 3000,00 грн.;

-кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів;

-орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 3858,49 процентів;

-орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів: 13047,67 грн.

З довідки про перерахування суми кредиту №1582-3880 від 30.07.2025 року вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило видачу відповідачу кредиту в сумі 2000,00 грн. та добору по кредиту в сумі 3000,00 грн. за допомогою системи EasyPay, платіж 1648525129, дата 30.07.2025 року, номер платіжної картки НОМЕР_1 та платіж 1708202219, дата 13.11.2025 року, номер платіжної картки НОМЕР_1 . Такий номер картки вказано відповідачем у кредитному договорі.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору та додаткові грошові кошти, відповідно до умов Додаткової угоди укладеної до даного договору.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №1582-3880 від 30.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.03.2026 становить 9004,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3270,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 2284,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, 450,00 грн. - заборгованість по комісії.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

В статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2 ст.615 ЦК України).

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Згідно з ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії №1582-3880 від 30.07.2025 року та за Додатковою угодою від 13.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1582-3880 від 30.07.2025 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн. та добору по кредиту у розмірі 3000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за допомогою системи EasyPay, платіж 1648525129, дата 30.07.2025 року, номер платіжної картки НОМЕР_1 та платіж 1708202219, дата 13.11.2025 року, номер платіжної картки НОМЕР_1 . Такий номер картки вказано відповідачем у кредитному договорі.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, який надано суду та відповідачем не спростований, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором №1582-3880 від 30.07.2025 року в сумі 6270,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 3270,00 грн. - заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 450,00 грн., то ця вимога задоволенню не підлягає і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідно до умов кредитного договору здійснено нарахування комісії у розмірі 450,00 грн.

Однак, розмір комісії за надання кредиту, який визначено в кредитному договорі, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас з тексту позовної заяви взагалі не випливає зміст вказаної послуги та обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Таким чином банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії в розмірі 450,00 грн. за надання кредиту, є нікчемними, тому вимога щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 450,00 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 2284,00 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, то така задоволенню не підлягає та в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який діє на даний час.

Згідно з ч.4 ст.14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналізуючи положення п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також ст.ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 року у справі №706/68/23 дійшов висновку, що дія п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Отже, тлумачення п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час виникнення спірних правовідносин, як і на час розгляду цієї справи, положення п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

З урахуванням наведеного, зважаючи на закріплений ч.2 ст.4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 1099,39 грн., нарахованої у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами частково доведений факт порушення його права у спірних правовідносинах, тому наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором №1582-3880 від 30.07.2025 року у розмірі 6270,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 3270,00 грн. - заборгованості за нарахованими процентами. Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 2284,00 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 450,00 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач при поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1853,98 грн. (6270,00 (сума, що стягується) : 9004,00 (сума, заявлена до стягнення) х 2662,40 (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1582-3880 від 30.07.2025 року у розмірі 6270,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3270,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) 1853,98 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ