Ухвала суду № 138424566, 22.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №461/3432/26

Провадження №2-ві/463/12/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

22 липня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій,-

встановив:

У провадженні Личаківського районного суду міста Львова (головуючий суддя Грицко Роман Романович) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій.

20 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого судді Грицка Романа Романовича від розгляду справи.

Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя Грицко Роман Романович повторно залишив позовну заяву без руху, що, на думку позивача, не передбачено вимогами статті 185 ЦПК України та свідчить про упереджене ставлення до нього. Крім того, зазначає, що єдиною підставою для залишення позовної заяви без руху може бути несплата судового збору, однак він звільнений від його сплати. Вважає, що такі дії головуючого судді викликають сумніви щодо його неупередженості та об`єктивності. У зв`язку з наведеним, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, просить заяву про відвід судді задовольнити та відвести Грицка Романа Романовича від участі у розгляді справи.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21 липня 2026 року (головуючий суддя Грицко Роман Романович), заявлений відвід визнано необґрунтованим. Передано справу для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід головуючого судді Грицка Романа Романовича.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 року для розгляду заяви про відвід визначено головуючу суддю Ціпивко І. І.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Проаналізувавши заяву про відвід головуючого судді та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Виходячи з положень частини другої ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

В силу вимог ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

В рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Грицка Романа Романовича посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про упередженість та необ`єктивність судді, однак не зазначає жодної з підстав для відводу, передбачених статтею 36 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява про відвід головуючого судді Грицка Романа Романовича є безпідставною.

Зазначене узгоджується із рішенням Европейського Суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об`єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст.36 ЦПК України задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

Зокрема, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відтак, недовіра головуючому по справі судді з наведених у заяві підстав, не може бути розцінена судом як доказ необ`єктивності та упередженості судді, а тому підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які б викликали сумнів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи немає. Незгода позивачів з процесуальними рішеннями (діями) суду не є обставиною для відводу судді.

Відтак, недовіра позивача ОСОБА_1 до головуючого у справі судді Грицка Романа Романовича з наведених у заяві підстав не може бути розцінена судом як доказ необ`єктивності та упередженості судді, оскільки такі обставини фактично зводяться до незгоди позивача з процесуальними рішеннями (діями) суду щодо залишення позовної заяви без руху. Таким чином, підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які б викликали сумнів у об`єктивності та неупередженості судді Грицка Романа Романовича при розгляді справи, судом не встановлено. Незгода позивача з процесуальними рішеннями (діями) головуючого судді не є обставиною для відводу судді.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу, а тому, у задоволенні заяви позивача про відвід судді Грицка Романа Романовича слід відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала скаладена та підписана 22.07.2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО