Ухвала суду № 138424456, 14.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7713/26 1-кс/335/2613/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій заявник просить визнати бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до ЄРДР незаконною, зобов`язати уповноважену особу ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 27.04.2026, у якій було повідомлено про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ОСББ «Звенигородська 18-а» та розпочати досудове розслідування.

В обґрунтування скарги зазначено, що 27.04.2026 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до Запорізької обласної прокуратури заяву про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами ОСББ «Звенигородська 18-а», зокрема головою правління ОСОБА_6 , які полягають у розтраті коштів співвласників, зловживанні службовим становищем, службовому підроблені, неналежному використанні коштів ОСББ та інших можливих порушеннях.

У подальшому, ОСОБА_3 отримав відповідь Запорізької обласної прокуратури №09/1р. від 04.05.2026, з якої убачається, що заява від 27.04.2026 направлена до ГУНП в Запорізькій області для розгляду в межах компетенції.

Згідно відповіді начальника ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 від 08.06.2026, яка була направлена на адресу ОСОБА_3 , убачається, що звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 27.04.2026 щодо можливих неправомірних дій голови ОСББ «Звенигородська 18-а» передано за належністю до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та зареєстровано до УПНП «Єдиний облік» - ЄО № 13467 від 07.05.2026. У ході перевірки було встановлено, що між сторонами наявний внутрішньоосподарський конфлікт, дані відносини мають виключно цивільно-правовий характер.

Станом на час подання скарги, в порушення вимог ст. 214 КПК України, посадові особи ГУНП в Запорізькій області, відомості до ЄРДР не внесли, у зв`язку із чим заявник звернувся до суду із вказаною скаргою.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 від 08.07.2026 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 та призначено судове засідання на 10.07.2026, яке було відкладено на 14.07.2026, у зв`язку із неявкою учасників розгляду скарги та ненадходженням затребуваних документів.

10.07.2026 на виконання ухвали слідчого судді, від ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_3 , разом з додатками на 21 аркушах

У судове засідання, призначене на 14.07.2026 заявник ОСОБА_3 не з`явився, до скарги долучив заяву про розгляд скарги без його участі, заявлені у скарзі вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 14.07.2026, представник ГУНП в Запорізькій області, будучи повідомленими належним чином про час і місце розгляду скарги, не з`явився.

14.07.2026 на адресу суду надійшла заява заступника начальника управління - начальника ОМВ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , у якій повідомлено, що повістка про виклик представника ГУНП в Запорізькій області у судове засідання, скерована до СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Також, 14.07.2026 на адресу суду надійшли дві аналогічні заяви заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , у яких вона просила проводи розгляд скарги без участі уповноваженої особи ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Слідчий суддя при розгляді скарги не приймає до уваги заяви заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , оскільки в даній скарзі оскаржується саме бездіяльність ГУНП в Запорізькій області, а не ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, а відтак представник ЗРУП ГУНП в Запорізькій області і не викликався у судове засідання для розгляду скарги.

Враховуючи скорочені строки розгляду скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, а також клопотання заявника про розгляд скарги за його відсутності, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника та представника органу, бездіяльність якого оскаржується.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали надані уповноваженими особами ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, якому скеровано заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для розгляду, слідчий суддя доходить до таких висновків.

Як встановлено слідчим суддею, 27.04.2026 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до Запорізької обласної прокуратури заяву про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами ОСББ «Звенигородська 18-а», зокрема головою правління ОСОБА_6 , які полягають у розтраті коштів співвласників, зловживанні службовим становищем, службовому підроблені, неналежному використанні коштів ОСББ та інших можливих порушеннях.

Згідно відповіді начальника відділу нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Запорізької обласної прокуратури №09/1р. від 04.05.2026, заява від 27.04.2026 направлена до ГУНП в Запорізькій області для розгляду в межах компетенції.

Згідно відповіді начальника ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 від 08.06.2026, яка була направлена на адресу ОСОБА_3 , убачається, що звернення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 27.04.2026 щодо можливих неправомірних дій голови ОСББ «Звенигородська 18-а» передано за належністю до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та зареєстровано до УПНП «Єдиний облік» - ЄО № 13467 від 07.05.2026.

За наслідками розгляду заяви, уповноваженими особами ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було складено доповідну записку, згідно якої у зв`язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР внесені не були, а вказану заяву передано для розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_11 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Зі змісту заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 27.04.2026 встановлено, що, на думку заявників, головою правління ОСББ «Звенигордська 18-а» ОСОБА_6 вчиняються дії, які можуть містити ознаки правопорушень, зокрема щодо привласнення коштів співвласників, нецільове їх використання, можливе службове підроблення, зловживання повноваженнями, приховування фінансової документації та створення небезпечних умов проживання мешканців.

Перевіривши повідомлені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у заяві від 27.04.2026 обставини, дослідивши документи, долучені до скарги, слідчий суддя доходить висновку, що вони не містять достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях голови правління ОСББ «Звенигордська 18-а» ОСОБА_6 ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених статтями КК України.

Сам по собі факт незгоди із діяльністю голови правління ОСББ «Звенигордська 18-а» ОСОБА_6 не свідчить про наявність в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

У даному випадку, відповідно до положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співмешканці будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 18а, у разі неякісного виконання правлінням ОСББ своїх обов`язків, можуть скликати та провести загальні збори, на яких переобрати голову правління, а не ініціювати порушення кримінальної справи за відсутності ознак вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, події, про які йде мова у заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , є лише їх суб`єктивною думкою, та не є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР кримінальних правопорушень, за будь-якою статтею КК України.

За таких обставин, попередньо оцінивши відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка подана до Запорізької обласної прокуратури, та скерована до ГУНП в Запорізькій області, а потім до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, слідчий суддя доходить до висновку, що вони не містять жодних даних, які би вказували на те, що в діях голови правління ОСББ «Звенигородська 18-а» наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого КК України, і вказані правовідносини регулюються цивільним законодавством.

Враховуючи, що заява ОСОБА_3 містить виключно припущення щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, та не містить об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення, то слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, а відтак доходить до висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1