Єдиний державний реєстр судових рішень
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/633/26
Єдиний унікальний №742/2724/26
Рішення
Іменем України
23 липня 2026 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді - Вовченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 72635533 від 09.11.2022 року у розмірі 28 000,00грн., судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 12 000 грн. 00 коп. та витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів у розмірі 381 грн. 74 коп.
У позовній заяві представник позивача зазначає, що 09.11.2022 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено договір позики №72635533, згідно якого відповідач отримав в кредит 7000 грн., які було перераховано на банківську карту відповідача.
Зазначає, що 11.04.2023 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №033-030423 від 03.04.2023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1
17.12.2025 року між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір відступлення прав вимоги №17/12/25-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 .
Посилається на те, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка становить 28 000,00 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 7 000,00 грн., простроченої заборгованість за нарахованими процентами 5250,00 грн., заборгованість по комісії 15 750,00 грн.
З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТзОВ «ФК «Сіті Колект» представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 28 000,00 грн., що підтверджує відповідним розрахунком.
Крім того, просить стягнути з відповідача і понесені судові витрати у справі.
Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22.06.2026, було прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи через електронну пошту. Будь яких заяв чи клопотань до суду від неї не надходило. Відзив на позов відповідач не подала.
Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.
Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що 09.11.2022 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено договір позики №72635533 , згідно якого відповідач отримав в кредит 7000 грн., які було перераховано на банківську карту відповідача НОМЕР_1 .
Згідно паспорту споживчого кредиту ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» наддало кредит ОСОБА_1 сума кредиту 7000 гривень, строк кредитування 30 днів, мета отримання кредиту придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 72635533 від 09.11.2022 року вбачається, що станом на 20.01.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 28 000,00 грн.., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 7 000,00 грн., простроченої заборгованість за нарахованими процентами 5250,00 грн., комісія 15 750,00 грн.
Згідно платіжної інструкції вбачається, що ТОВ ФК «Фінекспрес» здійснило перерахунок коштів 09.11.2022 року в сумі 7000 гривень на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
11.04.2023 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №033-030423 від 03.04.2023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1
17.12.2025 року між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір відступлення прав вимоги №17/12/25-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір 7позики № 2635533 від 09.11.2022 року був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор ohQganJ5VХ для підписання кредитного договору №72562282 від 27.07.2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач використав кредитні кошти, однак, умов договору не виконав і не погасив борг.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином, ТзОВ «ФК «Сіті Колект» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_2 кредитного договору №72635533 від 09.11.2022 року та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 7000,00 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
За правилами ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи -
споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Тобто, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Мотиви з яких виходив суд.
Так, з наданих представником позивача та досліджених судом доказів встановлено, що 09.11.2022 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем по справі ОСОБА_2 укладено договір позики №72635533, згідно якого відповідач отримав в кредит 7000 грн., які було перераховано на банківську карту відповідача.
03.04.2023 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №033-030423, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_3
17.12.2025 року між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір відступлення прав вимоги №17/12/25-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 .
Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка становить 15681 гривня 23 коп., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 4934 гривні 23 коп., простроченої заборгованість за нарахованими процентами 10747 гривень 02 коп.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, підлягають задоволенню в розмірі 12250,00 грн., що складається із 7000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 5 250,00 грн. процентів за користування кредитом.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача комісії 15 750, 00 грн. то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути за договором позики № 72635533 від 09.11.2022 року заборгованість за основним боргом у розмірі 7000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами 5.250,00 грн., а всього 12 250,00 грн., відмовивши в задоволенні позову в іншій частині.
Крім того, позивачем ТзОВ «ФК «Сіті Колект» понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн., що підтверджується наданими та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Статтею 133 ЦПК України, передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представником позивача разом з позовною заявою було подано до суду Договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року ,прайс-лист адвоката Богомолова В.В., заявку на надання правової допомоги №323 від 01.04.2026 року ,Витяг акту №323 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026 року.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам (44%) , а тому із ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ «Сіті Коллект» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5280,00 грн. та 1 171,46 грн. повернення судового збору.
Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 381,74 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак, для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.
На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст. ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 633, 634, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ТОВ «Сіті Колект» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ТзОВ «ФК «Сіті Колект» (м.Київ проспект Соборності, 30-А, приміщення (офіс) 321) , ЄДРПОУ 43950742) суму простроченої заборгованості за кредитним договором № 72635533 від 09.11.2022 року у розмірі 12 250,00 грн, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1174,46 грн. , 5 280,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 18 704 (вісімнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 46 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.
Позивач - ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс, 407 код ЄДРПОУ 38548598).
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 23 липня 2026 року.
Суддя А. В. Вовченко
Судове рішення № 138424128, Ічнянський районний суд Чернігівської області було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 742/2724/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: