Рішення № 138424013, 23.07.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 585/1786/26

Провадження № 2/581/319/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У травні 2026 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» через систему «Електронний суд» звернулося до Роменського міськрайонного суду Сумської області із вказаним позовом, 3 червня 2026 року справа за підсудністю надійшла до Липоводолинського районного суду Сумської області. Позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» обґрунтовує тим, що 14 лютого 2020 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27-421-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії та надано кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок клієнта, зі сплатою відсотків. АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за договором перед відповідачем виконало, а останній у порушення своїх зобов`язань своєчасно не погасив заборгованість відповідно до умов договору. 3 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором до позичальника, в тому числі за договором №27-421-170-К від 14 лютого 2020 року. 27 грудня 2024 року укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №27-421-170-К від 14 лютого 2020 року. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась сума заборгованості за кредитним договором №27-421-170-К від 14 лютого 2020 року у розмірі 27133 грн 61 коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 19979 грн 79 коп, суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 7153 грн 82 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2422 грн 40 коп та витратами на правову допомогу у розмірі 11200 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 5 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

8 червня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовгу заяву, якому відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що кредитний договір укладався з AT «Мегабанк», який перебував у процедурі ліквідації ще з 2022 року, і задовго до цього платежі за цим рахунком припинилися. Посилаючись на ст. 257, 267 ЦК України, вважає, що строк позовної давності сплив задовго до звернення позивача до суду, що є самостійною підставою для відмови в позові. Також відповідач не погоджується з вимогою про стягнення з нього судових витрат. Разом з відзивом відповідач надав заяву про застосування позовної давності.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «МЕГАБАНК» із заяваю-анкетю на відкриття відновлюваної кредитної лінії, у якій зазначив всі свої анкетн дані та бажану суму кредиту (а.с. 56). 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК» укладено кредитний договір № 27-421-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії на наступних умовах: рахунок обліку використаного ліміту кредитної лінії UA 516290000000022036183038; загальний розмір ліміту кредитної лінії 25000 грн; пільговий (грейс) період для нарахування процентв по заборгованості 55 днів; процентна ставка у пільговий період 0,01 % річних; процентна ствка 40 % річних; процентна ставка по операціям зняття готівки в термінальних пристроях 38 % річних; дата встановлення ліміту кредитної лінії 14 лютого 2020 року; кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією 13 лютого 2023 року. Разом із договором ОСОБА_1 підписав власноручним підписом заяву-анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка» (а.с.49-49 зворотна строна, 53-53 зворотна стоона, 54-55).

Додаток № 1 до кредитного договору № 27-421-170-К від 14 лютого 2020 року містить розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 55416 грн 7 коп., з яких: 25000 грн сума кредиту за договором, 30416 грн 71 коп проценти за користування кредитом, строк користування кредитом складає 1095 днів, який розділений на 37 розрахункових періодів по 15 днів, річна реальна процентна ставка 49,9677% (а.с. 52 зворотна сторона).

Згідно із наданої АТ «МЕГАБАНК» довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 27-421-170-К від 14 лютого 2020 року станом на 3 вересня 2024 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складав 27133 грн 61 коп, з яких: 19979 грн 79 коп основний борг, 7153 грн 82 коп заборгованість за нарахованими процентами (а.с.30).

3 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, АТ «МЕГАБАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 27-421-170-К від 14 лютого 2020 року, що укладений між АТ «МЕГАБАНК» та боржником ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 3 вересня 2024 року до договору № GL1N426240 від 3 вересня 2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27133 грн 61 коп, з яких: 19979 грн 79 коп основний борг, 7153 грн 82 коп заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 12-14, 48).

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 27-421-170-К від 14 лютого 2020 року, що укладений між АТ «МЕГАБАНК» та боржником ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27 грудня 2024 року до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27133 грн 61 коп, з яких: 19979 грн 79 коп основний борг, 7153 грн 82 коп заборгованість за нарахованими процентами (а.с.10-11, 29).

Із платіжних інструкцій №1074 від 27 грудня 2024 року, № 10911 від 31 січня 2025 року, № 1822 від 22 вересня 2025 року вбачаються відомості про перерахування ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» плати за відступлення права вимоги на виконання договору про відступлення права вимоги № 1/12 від 27 грудня 2024 року (а.с.28).

На підтвердження позовних вимог позивач додав до позовної заяви виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 , відкритих у АТ «МЕГАБАНК» за період з 3 грудня 2022 року по 3 вересня 2024 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював часткові погашення заборгованості (а.с.31-47).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, нормами законодавства про електронну комерцію та Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання кредитного договору, звернувся до АТ «МЕГАБАНК», зазначивши бажаний розмір кредиту, надав необхідні для укладення договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.49, 53-56).

Договір про споживчий кредит підписаний власноручним підписом відповідача, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається неповне повернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунки суми заборгованості відповідають умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

Крім того, ураховуючи той факт, що АТ «МЕГАБАНК» на підставі договору факторингу від 3 вересня 2024 року № GL1N426240 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» на підставі договору факторингу від 27 грудня 2024 року №1/2 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування набутими ним правами на грошові кошти є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути невчасно та неповно неповернуті суми кредитних коштів та борг по відсоткам за користування кредитами.

2. Із приводу доводів відповідача про застосування строків позовної давності до даних правовідносин, а також неможливості внесення коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості через ліквідацію банку-позичальника, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 256-258 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за №211 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), установлено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року, який був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651. Також відповідно до 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У подальшому 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX, яким скасовано зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану шляхом виключення п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Із наданих суду розрахунків заборгованості та змісту сформульованої підстави позову вбачається те, що договір кредитної лінії визначав трьохрічний строк користування кредитом до 13 лютого 2023 року. Оскільки положення діючого кредитного договору не містять застережень з приводу визначення для сторін продовжених строків позовної давності, то початок перебігу строку загальної позовної давності для даного спору по вимозі про повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом розпочинався би із дати пред`явлення вимоги про повернення боргу або з моменту прострочення повернення грошових коштів після спливу дати повного погашення боргу по кредиту, останнє має місце у даній справі (з 13 лютотого 2023 року і мав закінчитися 13 лютого 2026 року. Отже, із урахуванням часу виникнення спірних правовідносин, запровадження карантину на території України та введення в країні воєнного стану, а також введення в дію Закону № 4434-ІХ, позивач звернувся до суду з дотриманням загального строку позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення боргу по тілу кредиту та процентів за його користування.

Початок ліквідаціїної процедури банку-позичальника та його подальша ліквідація не звільняє відповідача від обов`язку виконувати обов`язки по кредитному договору, оскільки спеціальні рахунки для такої мети відкриваються в Національному банку України при процедурі ліквідації банку, а укладений кредитний договір діє до його повного виконання сторонами (п.7.1 кредитного договору).

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2662 грн 40 коп повернення сплаченого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», прейскурант АО «АЛЬЯНС ДЛС», акт прийому-передачі послуг з правничої допомоги № 12115972 від 05 січня 2026 року, відповідно до якого послуги надані на загальну суму 11200 грн; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 від 4 липня 2024 року; ордера про надання правничої допомоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» від 11 серпня 2025 року (а.с.18, 21, 22-25, 26 зворотна сторона, 59).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від нього відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується зі стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, а також із урахуванням ціни позову та задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необгрунтовано завищеними та не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи (у наданих суду матеріалах не наведено переконливих обґрунтувань вартості послуг зі складення та подання позову до суду саме в розмірі 11200 грн, а також не уточнено у який спосіб проведення юридичного та фінансового аналізу боржника в розмірі 11200 грн пов`язується із правничою допомогою у даній справі зі стягнення боргу з відповідача (ця послуга за своєю суттю включається до підготовки позову до суду). Із урахуванням наведеного та заяви відповідача про незгоду із заявленим розміром витрат, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 3000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №27-421-170-К від 14 лютого 2020 року у розмірі 27133 (двадцять сім тисяч сто тридцять три) гривні 61 копійка, із них: сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 19979 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок, сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7153 (сім тисяч сто п`ятдесят три) гривні 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 2662 гривень 40 копійки повернення судового збору та 3000 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро пров. Ушинського, 1, офіс 105; код ЄДРПОУ: 40932411).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 23 липня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко