Рішення № 138424004, 22.07.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/628/26

2/950/612/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач, новий кредитор) через представника - адвоката Усенка Михайла Ігоровича - звернулося до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 8720957 від 01 березня 2024 року в загальному розмірі 61 650,00 грн, із яких: 18 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 41 850,00 грн - прострочена заборгованість за процентами; 1 800,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту.

Крім основної вимоги, позивач просив стягнути з відповідача 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 01 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» як первісним кредитором та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 8720957. За умовами договору відповідач отримав кредит у сумі 18 000,00 грн шляхом безготівкового переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , однак у погоджений строк кредит, проценти та комісію не сплатив.

Позивач зазначив, що договір укладений у формі електронного документа: відповідач заповнив заяву на вебсайті кредитодавця, повідомив персональні та контактні дані, реквізити платіжної картки, ознайомився з індивідуальними умовами кредитування і підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 634637, який 01 березня 2024 року о 17 год 07 хв було надіслано на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .

За твердженням позивача, кредитодавець виконав свій обов`язок у повному обсязі, перерахувавши 18 000,00 грн на визначену відповідачем картку. Натомість відповідач не вчинив жодного платежу. Відповідно до погоджених умов кредит надано на 105 днів: пільговий період - 15 днів, до 16 березня 2024 року, із процентною ставкою 1,70 % на день; поточний період - 90 днів, до 14 червня 2024 року, із процентною ставкою 2,30 % на день. Одноразова комісія за надання кредиту становила 10 % суми кредиту, тобто 1 800,00 грн.

25 червня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ. Відповідно до договору, акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8720957 у розмірі 61 650,00 грн.

04 лютого 2026 року позивач направив відповідачу письмову претензію з вимогою погасити борг, однак заборгованість сплачена не була.

Після надходження позову суд у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України звернувся до органу реєстрації місця проживання для одержання відомостей щодо відповідача. Листом Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 12 березня 2026 року № 478/08.1-10 повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та судові повістки направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями про доставлення судової кореспонденції відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, відзиву на позов, заперечень щодо розміру боргу або доказів виконання зобов`язання суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У цій справі всі наведені умови наявні. Тому суд, урахувавши позицію представника позивача, постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За статтями 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для висновку про наявність або відсутність обставин предмета доказування.

Частина перша статті 81 ЦПК України передбачає: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень». Водночас доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом статті 89 ЦПК України жодний доказ не має для суду наперед установленої сили; суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

У цивільному процесі застосовується стандарт переваги більш вагомих доказів: обставина вважається доведеною, якщо надані на її підтвердження докази в сукупності є більш переконливими, ніж докази на її спростування. У цій справі відповідач доказів на спростування позову не подав, проте сама його процесуальна пасивність не звільняє суд від перевірки належності, допустимості, достовірності та достатності доказів позивача.

Відповідно до статей 263-265 та 282 ЦПК України заочне рішення повинно бути законним і обґрунтованим, ґрунтуватися на засадах верховенства права, містити встановлені судом обставини, оцінку доказів, мотиви прийняття або відхилення аргументів і правові норми, застосовані судом. Суд виходить також із усталеного підходу Європейського суду з прав людини: пункт 1 статті 6 Конвенції вимагає належного зазначення підстав судового рішення, хоча не покладає на суд обов`язку давати детальну відповідь на кожен другорядний довід; обсяг мотивування визначається характером спору та істотністю відповідного питання.

Пунктом 1.2 договору погоджено суму кредиту - 18 000,00 грн. Пункти 1.3-1.4 передбачають загальний строк кредитування 105 днів із 01 березня 2024 року до 14 червня 2024 року, з яких 15 днів становить пільговий період, а 90 днів - поточний період. Пунктом 1.5.1 встановлено одноразову комісію за надання кредиту в сумі 1 800,00 грн; пунктом 1.5.2 - проценти за пільговий період у сумі 4 590,00 грн за ставкою 1,70 % на день; пунктом 1.5.3 - проценти за поточний період у сумі 37 260,00 грн за ставкою 2,30 % на день. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк визначена в сумі 61 650,00 грн, а денна процентна ставка - 2,31 %.

Пунктом 2.1 договору визначено безготівковий спосіб надання кредиту на картку № НОМЕР_1 . На першій сторінці міститься відмітка про підписання договору ОСОБА_1 01 березня 2024 року о 17 год 07 хв одноразовим ідентифікатором 634637. Отже, документ містить усі істотні умови кредитного договору, дає змогу ідентифікувати сторони та відтворити зміст їхнього волевиявлення.

Графік платежів конкретизує економічні показники договору: 18 000,00 грн кредиту, 1 800,00 грн комісії, 41 850,00 грн процентів і 61 650,00 грн загальної вартості кредиту при 105 днях користування. Він не встановлює нових, не передбачених договором платежів, а деталізує погоджені в індивідуальній частині умови. Узгодженість графіка з пунктами 1.2-1.5 договору підтверджує визначеність грошового зобов`язання.

У заяві на отримання кредиту № 8720957 зазначені персональні дані відповідача, сума 18 000,00 грн, строк 105 днів, ставки 1,70 % і 2,30 % на день, комісія 10 %, а також платіжна картка № НОМЕР_1 . Анкета-заява відображає етапи оформлення заявки, перевірки у бюро кредитних історій, скорингу, підписання паспорта кредиту й договору та ухвалення рішення про видачу кредиту.

Довідка від 10 вересня 2025 року засвідчує, що одноразовий ідентифікатор 634637 був направлений 01 березня 2024 року о 17 год 07 хв на номер телефону НОМЕР_2 . Саме цей номер зазначений відповідачем у договорі та заяві на кредит.

Платіжне доручення № 124389322 від 01 березня 2024 року відображає перерахування ТОВ «Мілоан» 18 000,00 грн на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на картку № НОМЕР_1 із призначенням платежу «Кошти згідно договору 8720957».

З відповіді АТ «Універсал Банк» від 12 червня 2026 року № БТЕ-25152 встановлено, що на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_4 було зараховано платежі в загальній сумі 18 000,00 грн у період із 01 до 08 березня 2024 року.

Повний номер картки, наведений банком, за першими шістьма й останніми чотирма цифрами відповідає маскованому номеру № НОМЕР_1 , зазначеному в договорі, заяві та платіжному дорученні. Отже, відповідь банку підтверджує не лише здійснення переказу, а й надходження кредитних коштів на той платіжний інструмент, який відповідач зазначив для виконання договору.

Відомість ТОВ «Мілоан» відображає: 01 березня 2024 року - видачу 18 000,00 грн і нарахування комісії 1 800,00 грн; із 02 до 16 березня 2024 року - щоденне нарахування по 306,00 грн, що відповідає 1,70 % від 18 000,00 грн; із 17 березня до 14 червня 2024 року - щоденне нарахування по 414,00 грн, що відповідає 2,30 % від 18 000,00 грн. Відомість не містить платежів відповідача.

Виписка з особового рахунку станом на 12 лютого 2026 року визначає заборгованість у сумі 61 650,00 грн, а саме: 18 000,00 грн тіла кредиту, 41 850,00 грн процентів і 1 800,00 грн комісії. У виписці зазначено, що платежі від позичальника відсутні.

Договір відступлення укладено між ТОВ «Мілоан» як кредитором і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як новим кредитором. Пунктами 1.1-1.2 передбачено відступлення за плату прав грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до Реєстру боржників, у тому числі права вимагати виконання всіх грошових зобов`язань.

Договір містить предмет, порядок формування і передання Реєстру боржників, ціну, момент переходу прав, порядок передання документації, реквізити та електронні підписи сторін. Його зміст не суперечить статтям 512-519 ЦК України. Доказів недійсності договору або припинення його дії суду не подано.

Акт від 25 червня 2024 року підтверджує фактичне передання новому кредитору Реєстру, який охоплює 2 886 боржників із загальною сумою кредитного портфеля 45 905 646,18 грн. Акт підписаний сторонами в електронній формі. Він засвідчує настання передбаченої договором події, з якою сторони пов`язали передання масиву прав вимоги.

Платіжна інструкція № 3446 від 25 червня 2024 року підтверджує перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ТОВ «Мілоан» 1 857 051,83 грн із призначенням платежу: оплата згідно з договором відступлення прав вимоги № 107-МЛ. Цей доказ підтверджує оплатний характер відступлення та виконання новим кредитором зустрічного обов`язку, передбаченого договором.

Витяг із Реєстру боржників містить індивідуалізований запис щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , кредитний договір № 8720957 від 01 березня 2024 року, дата закінчення строку кредитування 14 червня 2024 року, сума виданого кредиту 18 000,00 грн, залишок за тілом 18 000,00 грн, залишок за процентами 41 850,00 грн, залишок за комісією 1 800,00 грн, загальна сума 61 650,00 грн.

Письмова претензія від 04 лютого 2026 року містить повідомлення відповідача про нового кредитора, реквізити кредитного договору, склад боргу 61 650,00 грн і вимогу сплатити його протягом трьох днів. Цей документ не створює боргу та не замінює доказів його розміру, однак підтверджує вчинення позивачем досудових дій і доведення до відома відповідача своєї вимоги. Відсутність доказів добровільної сплати після претензії узгоджується з випискою особового рахунку.

Виписка з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підтверджує державну реєстрацію позивача, його код ЄДРПОУ 35234236 та правоздатність юридичної особи. Виписка щодо Адвокатського об`єднання «Апологет», свідоцтво адвоката, ордер і довіреність підтверджують професійний статус та повноваження представника. Ці документи не доводять основний борг, але є належними доказами процесуальної правосуб`єктності позивача та повноважень адвоката.

Стаття 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно або сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Стаття 629 ЦК України імперативно встановлює: «Договір є обов`язковим для виконання сторонами».

За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 526 ЦК України передбачає: «Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу». Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (стаття 530 ЦК України).

За статтями 610-612 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням, а боржник є таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання або не виконав його в установлений строк. Відсутність коштів не звільняє боржника від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що прямо випливає зі статті 625 ЦК України.

Наведені норми застосовуються, оскільки спір виник із договірного грошового зобов`язання: кредитодавець передав кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити погоджену плату у визначений строк.

Частина перша статті 1054 ЦК України визначає: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти». До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено спеціальними правилами про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Частина перша статті 1048 ЦК України надає позикодавцеві право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. За статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором. Частина друга статті 1050 ЦК України надає кредитодавцю передбачені законом способи захисту в разі прострочення повернення кредиту.

Ці норми застосовуються безпосередньо, оскільки ТОВ «Мілоан» є фінансовою установою, договір передбачав надання коштів у кредит, а відповідач прийняв обов`язок повернути їх і сплатити проценти.

Частина перша статті 205 ЦК України дозволяє вчиняти правочин усно або в письмовій (електронній) формі. Частина перша статті 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або в листах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку. За частиною другою цієї статті правочин вважається підписаним, якщо використано електронний підпис відповідно до закону.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статті 5-8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначають електронний документ як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включно з обов`язковими реквізитами; юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через його електронну форму.

За пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються особою до інших електронних даних, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Стаття 11 цього Закону передбачає укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту, а стаття 12 допускає підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Частина перша статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» прямо встановлює, що договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного з урахуванням вимог законів про електронні документи та електронну комерцію.

Судом установлено, що електронна оферта містила всі істотні умови; відповідач акцептував її шляхом введення одноразового ідентифікатора 634637, направленого на зазначений ним номер телефону; після цього кредитодавець виконав договір, переказавши кошти на визначену відповідачем картку. Сукупність цих дій відповідає передбаченому законом способу укладення електронного правочину.

Закон України «Про споживче кредитування» регулює правовідносини щодо надання споживачеві коштів для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою чи незалежною професійною діяльністю. Досліджений договір за суб`єктним складом, метою та змістом є договором про споживчий кредит, тому до нього застосовуються гарантії цього Закону.

Стаття 8 Закону вимагає включати до загальних витрат за споживчим кредитом проценти, комісії та інші обов`язкові платежі, а також повідомляти споживачу реальну річну й денну процентні ставки та загальну вартість кредиту. У договорі та додатках окремо зазначено суму кредиту, обидві процентні ставки, комісію, загальні витрати 43 650,00 грн, загальну вартість 61 650,00 грн, денну процентну ставку 2,31 % та орієнтовну реальну річну процентну ставку 7 121 %.

На дату укладення договору пункт 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», запроваджений Законом № 3498-IX, тимчасово встановлював граничну денну процентну ставку 2,5 % протягом перших 120 днів чинності відповідних змін. Розрахована та прямо вказана в договорі денна процентна ставка 2,31 % не перевищувала чинної на 01 березня 2024 року законодавчої межі.

Суд звертає увагу, що денна процентна ставка 2,31 % охоплює не лише номінальні проценти, а загальні витрати за весь строк: 43 650,00 грн ? 18 000,00 грн ? 105 днів ? 100 = 2,3095 %, що після округлення становить 2,31 %. Отже, кредитодавець розкрив сукупну вартість кредиту, а не приховав комісію поза межами показника денної ставки.

Враховуючи викладене, суд не встановив порушення форми договору, відсутності істотних умов, перевищення граничної денної ставки або нарахування платежів, не відображених у договорі.

Проценти в сумі 41 850,00 грн складаються з 4 590,00 грн за пільговий період та 37 260,00 грн за поточний період. Вони нараховані з 02 березня до 14 червня 2024 року, тобто виключно в межах погодженого сторонами 105-денного строку кредитування.

Тому суд приходить до висновку, що 41 850,00 грн є погодженою платою за користування кредитом у межах строку, а не штрафною санкцією за прострочення. Розрахунок є арифметично правильним і підтвердженим договором та відомістю щоденних нарахувань.

Пункт 1.5.1 договору передбачає одноразову комісію за надання кредиту в сумі 1 800,00 грн, тобто 10 % від суми кредиту. Комісія визначена в абсолютному й процентному значеннях, включена до графіка платежів, загальних витрат, загальної вартості кредиту та розрахунку денної процентної ставки. Отже, для споживача її розмір і вплив на вартість кредиту були визначені до акцепту.

Суд перевірив умову комісії також крізь приписи статей 8 і 12 Закону України «Про споживче кредитування», принципи добросовісності, розумності та справедливості. Оскільки комісія чітко розкрита, включена до сукупної вартості та денної ставки, а загальна денна ставка не перевищує законодавчої межі, суд не встановив передбаченої законом нікчемності цієї умови. Відповідач не навів конкретних обставин введення його в оману, примусу, істотного дисбалансу прав або оплати послуги, яка законом повинна надаватися безоплатно.

Тому вимога про стягнення 1 800,00 грн комісії є обґрунтованою.

Пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачає заміну кредитора в зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Правочин щодо заміни кредитора вчиняється в тій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання (стаття 513 ЦК України).

За статтею 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника не робить відступлення недійсним; воно лише покладає на нового кредитора ризик того, що виконання первісному кредитору буде визнане належним. Доказів будь-якого платежу первісному кредитору після відступлення відповідач не подав.

Стаття 517 ЦК України надає боржнику право не виконувати обов`язку новому кредиторові до надання доказів переходу права. У судовому провадженні такі докази надані: договір № 107-МЛ, акт приймання-передачі, платіжна інструкція та індивідуалізований витяг із Реєстру боржників. Їх сукупність підтверджує безперервний перехід саме тієї вимоги, що є предметом позову.

Пункт 3.2.6 кредитного договору окремо передбачав право кредитодавця відступати права третім особам без згоди позичальника. Отже, заміна кредитора не суперечить ані закону, ані умовам договору.

Суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним кредитором і має матеріальне право вимагати від відповідача сплати 61 650,00 грн.

Відповідач відзиву не подав, тому в матеріалах справи відсутні сформульовані ним аргументи, які суд міг би дослівно викласти й оцінити.

Судом установлено, що 01 березня 2024 року відповідач у передбаченій законом електронній формі уклав із ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 8720957; первісний кредитор перерахував відповідачу 18 000,00 грн; відповідач не повернув кредит і не сплатив погоджені проценти та комісію; проценти нараховані виключно в межах строку кредитування; 25 червня 2024 року право вимоги належним чином перейшло до позивача.

Заборгованість становить: 18 000,00 грн - тіло кредиту; 41 850,00 грн - проценти; 1 800,00 грн - комісія; разом 61 650,00 грн. Розрахунок є арифметично правильним, відповідає умовам договору та не спростований.

Враховуючи викладене, положення статей 11, 509, 512-517, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626-629, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 61 650,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи; до останніх належать витрати на професійну правничу допомогу. Частина перша статті 141 ЦПК України передбачає покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задовольняється повністю, сплачений позивачем судовий збір 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача.

За статтею 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката несуть сторони; для розподілу витрат учасник справи подає докази обсягу послуг, їх вартості й детальний опис робіт. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом і часом роботи, ціною позову та значенням справи для сторони. Зменшення витрат за критерієм неспівмірності допускається за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок довести неспівмірність.

У цій справі позивач подав договір, акт і детальний опис робіт. Фіксована винагорода становить 8 000,00 грн; послуги безпосередньо пов`язані з підготовкою та поданням позову; їх фактичне надання підтверджується змістом процесуальних документів. Ціна позову - 61 650,00 грн, матеріали кредитної справи є значними за обсягом, а для доведення видачі коштів здійснювалося витребування банківської інформації. Відповідач клопотання про зменшення витрат не подав і неспівмірності не довів.

Суд не встановив дублювання робіт, включення послуг, не пов`язаних зі справою, чи очевидної невідповідності фіксованої суми характеру спору. Тому 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279-284, 352, 354 ЦПК України, статтями 11, 509, 512-517, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626-629, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, Законами України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614 заборгованість за договором про споживчий кредит № 8720957 від 01 березня 2024 року в сумі 61 650 (шістдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, із яких: 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за сумою кредиту; 41 850 (сорок одна тисяча вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами; 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього судових витрат - 10 662 (десять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений і з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку; строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ