Ухвала суду № 138423291, 22.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

22.07.2026 Справа № 756/7689/24

Унікальний № 756/7689/24

Провадження № 1-кп/756/606/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

під час розгляду у відкритому засіданні кримінального провадження № 12024101110000179 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований: АДРЕСА_1 , і проживає: АДРЕСА_2 раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні діяльності Збройних сил України, що виразилось у тому, що не пізніше 20.11.2023 року ОСОБА_5 в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації, поширював інформацію про заперечення правового стану воєнного часу, закликав до силового спротиву працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2, а також поширював особисті дані військовослужбовців під час виконання ними своїх службових обов`язків. Вказану інформацію обвинувачений поширював у соціальних мережах Facebook, TikTok, та у відкритому Телеграм-каналі.

Прокурор звернулась до суду із клопотанням про продовження обов`язків обвинуваченому в межах раніше застосованої застави.

Обвинувачений заперечив проти продовження обов`язків, вважає це незаконним, а заявлені прокурором ризики - недоведеними, доказів на підтвердження ризиків не надано, а автоматичне продовження запобіжного заходу є неприпустимим.

Також, обвинуваченим заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання та повернення застави. Клопотання обґрунтоване відсутністю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та надмірним тягарем такого запобіжного заходу і відсутністю підстав для подальшого обмеження його прав.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 25.12.2025 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою та одночасно визначено суму застави в розмірі 90840 грн., з покладенням на нього обов`язків у разі внесення застави: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) здати прокурору на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності).

30.12.2025 р. заставу сплачено, і обвинувачений звільнений з під варти, і з цього часу він вважається таким, на якого покладені визначені судом обов`язки строком на два місяці.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року та 27.05.2026 року обвинуваченому продовжено строк дії обов`язків на два місяці.

Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання, підставою продовження строку дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 , оскільки строк дії вказаних обов`язків спливає, застава внесена, а у ході судового розгляду не встановлено, що раніше встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України істотно знизились, а тому, суд вважає, що слід залишити покладені обов`язки у раніше визначеному обсязі, ще на два місяці.

Доказів або переконливих аргументів того, що на даний час внесена за обвинуваченого застава у відповідному розмірі та покладені на нього обов`язки створюють надмірний тягар для обвинуваченого, суду не надано.

На переконання суду, визначений розмір застави та обов`язки є пропорційними до виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, та не обмежують права обвинуваченого у тій мірі, у якій можливо було би стверджувати про покладення надмірного тягаря на обвинуваченого.

Добросовісне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків не свідчить про зменшення встановлених судом ризиків або втрату їх актуальності, а навпаки підтверджує дієвість застосованого запобіжного заходу.

З цих підстав, суд вважає відсутніми на даний час підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

Крім того, обвинуваченим заявлене клопотання про повернення прокурору обвинувального акту та закриття кримінального провадження на підставі ч. 1, 4 ст. 284 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у обвинувальному акті ОСОБА_3 названий обвинуваченим, що порушує принцип презумпції невинуватості. Обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому вказані обставини, які прокурор ніби то вважає встановленими, натомість відсутня правова оцінка кримінального правопорушення і належна кваліфікація, відсутнє формулювання обвинувачення та встановлена експертним шляхом шкода. Крім того, обвинувальний акт не скріплений печаткою, досудове розслідування проводили особи, не уповноважені діяти від імені Служби безпеки України як юридичної особи, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Дослідивши доводи клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Принцип презумпції невинуватості є однією із основоположних засад кримінального провадження, і передбачає, що Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

У пункті 13 ст. 3 КПК України передбачено, що обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 314 КПК України, підставою для повернення обвинувального акту є виключно його невідповідність вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту викладені у ст. 291 КПК України.

Як на стадії підготовчого засідання, так і під час розгляду цього клопотання, судом не встановлено невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Формулювання обвинувачення викладено у зрозумілій формі, обвинувальний акт містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Питання доведеності винуватості і викладених у обвинувальному акті обставин не є підставою для повернення обвинувального акту, а оцінюються судом за результатами розгляду кримінального провадження по суті на підставі зібраних у справі доказів.

Твердження в обвинувальному акті про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення не є порушенням принципу презумпції невинуватості, а відображає суть обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором у встановленому законом порядку.

Також, є помилковими посилання обвинуваченого на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, оскільки визначення слідчого або групи слідчих у кримінальному провадженні здійснюється керівником органу досудового розслідування відповідно до ст. 39 КПК України.

Так само, відсутні законні підстави для закриття цього кримінального провадження, а питання доведеності чи недоведеності винуватості особи вирішується судом за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 197, 291, 369, 372, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу - відмовити.

В задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту і закриття кримінального провадження - відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк покладених на нього обов`язків у межах раніше застосованої застави, а саме зобов`язати його:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) здати до Державної міграційної служби України на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком два місяці, а саме до 22 вересня 2026 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1