Рішення № 138423126, 14.07.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/332/26

2/479/548/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

14 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/332/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники судового провадження:

позивач ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ",

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" в особі представника звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30 січня 2020 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №498119, згідно з яким відповідач отримала кредит в розмірі 7000 грн., та вона зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. 16 листопада 2020 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "Фінансова Компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено договір відступлення, згідно якого право вимоги від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" перейшло ТОВ "Фінансова Компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", у тому числі і до ОСОБА_1 .. Позивач звернувся до суду та просить стягнути дану заборгованість в судовому порядку на його користь та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, відзив не надала, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 30 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" було укладено договір про споживчий кредит №498119, за умовами якого Товариство надає ОСОБА_1 грошові кошти в кредит у загальній сумі 7000 грн., строком на 30 днів. Договір підписано ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису.

Відповідно до п.1.6 договору, позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом.

Однак ні в договорі, ні в паспорті споживчого кредиту, не зазначено жодних даних про банківський картковий рахунок ОСОБА_1 ..

Згідно інформації ТОВ "УПР" від 01 січня 2026 року вбачається, що 30 січня 2020 року було здійснено переказ коштів в сумі 7000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: зарахування 7000 грн. на картку НОМЕР_1 . Проте не зазначено отримувача даних коштів.

16 листопада 2020 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "Фінансова Компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено договір відступлення, згідно якого право вимоги від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" перейшло ТОВ "Фінансова Компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", у тому числі і до ОСОБА_1 ..

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Кожна заявлена обставина має бути підтверджена належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.ст.77-80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно запитуваної інформації з АТ КБ "Приватбанк" від 06 квітня 2026 року встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , зарахування коштів 7000 грн. за період з 30 січня 2020 року відсутнє.

Отже, позивачем не доведено факту надання грошових коштів (кредиту) відповідачу ОСОБА_2 у розмірі та на умовах, встановлених договором, оскільки зарахування коштів 7000 грн. за період з 30 січня 2020 року на карту № НОМЕР_3 відсутнє.

Надану позивачем інформацію ТОВ "УПР" від 01 січня 2026 року про зарахування коштів(а.с.41), суд відхиляє як доказ, оскільки він не є належним достовірним доказом підтвердження заявленої позивачем обставини щодо грошового переказу кредитних коштів 30 січня 2020 року кредитодавцем саме ОСОБА_1 , як позичальнику.

Суд зауважує, що надані позивачем, а також отримані судом докази в порядку їх витребування за клопотанням представника відповідача не містять відомостей, які б прямо або опосередковано свідчили про те, що відповідач фактично отримала та користувалась кредитними коштами, у зв`язку з чим мала би обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, докази, покладені в основу позову, не відповідають критеріям належності, допустимості та достатності, не підтверджують обставин, викладених у позовній заяві, та не можуть бути прийняті судом як підтвердження виникнення, зміни чи припинення правовідносин між сторонами.

Враховуючи, що позивачем не доведена обставина передання кредитних коштів саме позичальнику ОСОБА_1 , що свідчить і про відсутність обов`язку відповідача повертати ці кошти кредитодавцю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.76-81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя :