Ухвала суду № 138422798, 23.07.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/477/26

ЄУН : 714/983/26

У Х В А Л А

23 липня 2026 року м. Герца

Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Шкляр Марини Михайлівни про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Паскар А.Л. звернулася до суду із вказаною позовною заявою за якою просить визнати недійсним договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності.

Водночас, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , а державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав здійснити державну реєстрацію переходу права власності на зазначений об`єкт до набрання законної сили рішення суду.

Також просить зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви та відстрочити сплату судового збору.

Позов надісланий на адресу суду через підсистему «Електронний суд».

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї доказами, вважаю за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, заяв клопотань і документів, які додаються до них, недотримання яких має негативні наслідки для позивача.

За положеннями статті 174 ЦПК України, у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи якою є позовна заява.

Інші процесуальні питання мають бути оформленні у формі : заяв, клопотань і заперечень (ст. 182 ЦПК України).

Як убачається зі змісту позовної заяви, у цьому зверненні до суду представниця позивача об`єднала дві вимоги по суті позову та три клопотання з процесуальних питань.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 175 ЦПК яка кореспондується із ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».

Згідно з підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовій збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру ( ч. 3 ст. 6 Закону).

Відповідно до підпункту 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову яка подається фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приписами статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року визначений у розмірі 3328, 00 грн.

З урахуванням викладеного, розрахунок судового збору, що належить до сплати за подання позову залежить від вимог позивача і меж оскарження судових рішень.

Ураховуючи що позовна заява нарівні із вимогами немайнового характеру містить вимогу про забезпечення позову, то позивачка мала сплати судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 2662, 40 грн. (2662, 40 грн. за дві немайнові вимоги + 665, 60 грн. за забезпечення позову х 0,8).

Проте, з доданих до позовної заяви документів про сплату судового збору вбачається що такий збір справлено лише у розмірі 715 грн. Тобто, розмір недоплаченого судового збору складає 1947, 40 грн.

Натомість, позивачка у прохальньній частині позовної заяви порушує питання про відстрочення, зменшення сплати судового збору.

Вирішуючи вказане питання, суд звертає увагу, що ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов :

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті зазначено, що Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У пункті 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція, згідно з якою, встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору є вичерпним.

З огляду на викладене, оскільки позивачкою не наведено жодної з обставин передбаченої Законом України «Про судовий збір» для такого відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру, то відсутні підстави для задоволення її вимог щодо відстрочення, зменшення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи наведене, позивачці необхідно доплатити судовий збір у сумі 1947, 40 грн. який слід перерахувати або сплатити за наступними реквізитами :

Одержувач: ГУК/Герцаївська ТГ/22030101

Код ЕДРПОУ: 37836095

Банк отримувача: Казначейство України

Рахунок одержувача:

UA068999980313181206000024355

Код платежу : 22030001

Призначення платежу : «судовий збір за позовом ПІБ ; Герцаївський районний суд»

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звернув увагу, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За обставин залишення позовної заяви без руху та неможливості у зв`язку із цим встановити чи оплачена вимога щодо забезпечення позову судовим збором, зважаючи на роз`яснення (п. 1 ч. 2) наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно з якими забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, то суд не вдаючись до підстав щодо забезпечення позову, позбавлений можливості вирішення означеного питання.

Керуючись ст.ст. 175, 177, ч.1 ст.185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Шкляр Марини Михайлівни про скасування рішення про державну реєстрацію речового права - залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :