Постанова № 138422461, 23.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19324/26

Провадження № 3/686/4545/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем`янов Ю.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника (в режимі відеоконференцзв`язку) адвоката Арваменка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 19.06.2026 близько 22 год. 25 хв., рухаючись по вул. Прибузька, 16 у м. Хмельницький, в порушення п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом, а саме електричним самокатом Ninebot G30P, потужністю до 3 кВт в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора алкотест «Drager» - результат 1,37 проміле.

Указаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному адміністративному правопорушенні заперечила та вказала на те, що в стані алкогольного сп`яніння на момент зупинки не перебувала. Першочергово погодилась із результатом оглядку на стан сп`яніння на місці зупинки, оскільки розхвилювалася. У подальшому, як зазначає ОСОБА_2 , вона просила відвезти працівників поліції її до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння, однак у такій вимозі їй було відмовлено.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтримав позицію своєї підзахисної та просив справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку із відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення. В обгрунутвання указаної позиції зазначив про те, що матеріали справи містять неузгоджені між собою відомості, а саме у різних доказах зазначена різна підстава зупинки. Крім цього, у матеріалах справи відсутній фрагмент відеозапису, на якому зафіксована незгода ОСОБА_2 із результатом огляду та прохання завезти її до медичного закладу для повторного проходження огляду, наявні неточності щодо часу зупинки та видачі направлення на огляд в медичний заклад.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного порушення правил дорожнього руху повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697672 від 19.06.2026, відомостями тестування на алкоголь від 19.06.2026 за допомогою приладу «Драгер алкотест 7510» (результат тесту № 1088 1,37 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (огляд проведено у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови з результатом огляду ОСОБА_1 згідна), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння від 19.06.2026, відеозаписом, на якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в ході судового розгляду не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст. 256 КУпАП та згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

Твердження захисника про те, що працівниками поліції було безпідставно зупинено ОСОБА_2 , оскільки остання не порушувала ПДР суд вважає неспроможними, оскільки на даний час на території України діє правовий режим воєнного часу, що дає підстави працівникам поліції зупиняти будь-яких осіб, у тому числі водіїв, з метою перевірки їх документів. За указаних обставин підстава зупинки ОСОБА_2 , яка виконувала функцію водія керуючи електросамокатом, не є визначальною під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

Також в ході судового розгляду спростовані твердження захисника про те, що ОСОБА_2 не було належним чином роз`яснено право пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі, а також відхилено її вимогу про це, що свідчить про недійсність даного огляду та, як наслідок, відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, згідно відомостей, які зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер відеофіксації працівників поліції, а саме із відеофайлу «Clip 0» (11 хв. 10 сек.) слідує, що після встановлення результату огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, на запитання працівника поліції чи згідна остання із результатом, ОСОБА_2 сказала «з результатом згідна, що треба штраф заплатити?». Після цього працівник поліції роз`яснив наслідки вчинення адміністративного правопорушення, а саме про те, що відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення та матеріали буде скеровано до суду для розгляду по суті. Із врахуванням згоди ОСОБА_2 із результатом огляду, у працівників поліції не виник обов`язок роз`яснення можливості повторного його проходження у найближчому медичному закладі. Після указаних дій працівник поліції здійснив оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписами.

Усі інші доводи сторони захисту судом розглянуто, однак суддя прийшов висновку що указані неточності в окремих письмових доказах, як самостійно так і в сукупності не впливають на прийняте суддею рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні указаного адміністративного правопорушення.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричним колісним транспортним засобом є дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

З положень указаного нормативно-правового акту вбачається, що електричний самокат віднесено до транспортних засобів, а відтак відповідальність передбачена положеннями ст. 130 КУпАП поширюється у випадку керуванням особами таким транспортним засобом.

Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає за скоєні протиправні дії накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

При цьому, необхідність наявності посвідчення водія відповідної категорії Правилами дорожнього руху вимагається для водіїв механічних транспортних засобів (п. 2.1. ПДР).

Відповідно до п. 1.10. ПДР механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відтак, в досліджуваному випадку особа, що притягується до адміністративної відповідальності не є водієм у розумінні ПДР, а відтак не може бути позбавлена права керування відповідно до положень санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у порушенні п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин скоєного діяння, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Після набрання постановою законної сили:

- стягувачем штрафу є УПП в Хмельницькій області ДПП НП України, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

- стягувачем судового збору є Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

- боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча у АДРЕСА_1 ,

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 686080).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Квитанції слід подати у каб. № 603 (6-й поверх), вул. Героїв Майдану,54, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 або e-mail: inbox@kmm.km.court.gov.ua (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №»).

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ