Рішення № 138422269, 22.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/273/26

2/683/627/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Сторожук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_3 в якому просила: змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на її утримання з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на 1/3 частку з усіх видів заробітку (доходу) та позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неї.

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що ОСОБА_3 є її батьком. Батьківство відповідача було визнано на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.02.2019 року. Також зазначеним рішенням із відповідача було стягнуто аліменти на користь матері дитини ОСОБА_4 на дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів здійснювалося в примусовому порядку через органи державної виконавчої служби. Батько спілкувався із дитиною епізодично. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 , а вона залишилася проживати із своїм вітчимом ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_7 . Батько дитини ОСОБА_3 , будучи її єдиним законним представником, не виявив бажання прийняти її у свою сім`ю та забезпечити її належне матеріальне утримання та виховання. Крім того, позивач зазначає, що є дитиною з інвалідністю та позбавленою батьківського піклування у зв`язку зі смертю матері, у зв`язку із чим потребує додаткового утримання та матеріального забезпечення, однак батько, ігноруючи свої батьківські обов`язки та будучи її єдиним законним представником, на її неодноразові прохання, не звернувся до управління Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсій у зв`язку інвалідністю та у зв`язку із втратою годувальника, чим поставив її у скрутне матеріальне становище.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кравчук В.М. підтримали позов та просили його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання 13.07.2026 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи.

Будучи присутнім в судовому засіданні 21.05.2026 відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, заперечив проти його задоволення в повному обсязі, посилаючись на його недоведеність та безпідставність. Зазначив, що виконує свої батьківські обов`язки належним чином, спілкується із дочкою по мірі можливості особисто та через соціальні мережі, сплачує визначені рішенням суду аліменти.

Представник відповідача адвокат Яворська В.М., будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, від неї не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, однак подала до суду відзив на позов, у якому просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач ОСОБА_3 злісно ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків та свідомо ухилявся від виховання дитини, не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду та лікування тощо.

В судовому засіданні представник третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору органу опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові, посилаючись на те, що позбавлення батьківських прав відповідача є доцільним та буде відповідати інтересам дитини.

Суд, заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 народила дочку ОСОБА_1 . Запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень був проведений в порядку, передбаченому ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.02.2019 року визнано ОСОБА_3 , громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої ОСОБА_4 (актовий запис про народження №189, складений 02 червня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області). Стягнуто із ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач проживала разом із матір`ю ОСОБА_5 та вітчимом ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 .

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується даними свідоцтва про її смерть від 27.06.2026 серії НОМЕР_1 .

Після смерті матері позивач ОСОБА_1 в період шкільних занять проживала із вітчимом ОСОБА_6 у м.Хмельницький, де відвідувала ліцей №14 імені Івана Огієнка, а в період канікул проживала у своєї бабусі по лінії матері ОСОБА_7 у м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25.11.2025 року замінено стягувача ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконавчому провадженні №58997886, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно даних довідки ліцею №14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради від 02.10.2025 №01-30/702 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 11-В класі КЗ ЗСО «Ліцей №14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради». ЇЇ батько - ОСОБА_3 протягом 2024/2025 навчального року та на початку 2025/2026 навчального року не приходив на батьківські збори, жодного разу не телефонував класному керівникові та не спілкувалася з ним (протоколи батьківських зборів класу №1 від 19.09.2024р., №2 від 23.04.2025 року, №1 від 23.08.2025 р.).

Відповідно до змісту повідомлення сімейного лікаря загальної амбулаторії загальної практики сімейної медицини №13 комунального підприємства «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Хмельницької міської ради» від 13.03.2026, ОСОБА_3 - батько дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період від 09.2023 03.2025 р.р. на прийом з дитиною не приходив, не телефонував та з дитиною була присутня мати - ОСОБА_8 .

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою 027/о від 09.10.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2010 року перебуває на «Д» обліку у дитячого нефролога, дитина з інвалідністю.

Зі змісту відповіді на адвокатський запит від 17.06.2026 (вх. №15274/8), наданої представнику позивача - адвокату Кравчуку В.М. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як отримувач державних соціальних допомог та пенсій. Звернення до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від ОСОБА_3 , щодо оформлення пенсії у зв`язку із втратою годувальника та інших соціальних допомог на неповнолітню ОСОБА_1 не надходило.

Встановлено, що 08 вересня 2025 року представниками служби у справах дітей Старокостянтинівської міської ради проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт. Відповідно його змісту в будинку чисто, охайно, затишно. Приміщення вмебльовано відповідно до потреб сім`ї, у дитини є власна кімната. ОСОБА_1 забезпечена усім необхідним для розвитку та відпочинку: харчуванням, одягом відповідно до сезону, предметами гігієни та технічними засобами для зв`язку. Баба дитини ОСОБА_7 працює директором ЗДО № 3 «Сонечко». Онука ОСОБА_1 навчається в 11-В класі КЗ ЗСО «Ліцей №14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради», проживає у АДРЕСА_1 з вітчимом ОСОБА_6 . В літній та канікулярний час проживає з бабою ОСОБА_7 . За результатами бесіди з`ясовано, що після смерті ОСОБА_5 , батько дитини ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про її здоров`я, її фізичний і духовний розвиток.

25 березня 2026 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_1 від 24.03.2026. Відповідно до його змісту Службою у справах дітей виконавчого комітету міської ради проведено обстеження умов проживання дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , бесіду із нею та бабою дитини, ОСОБА_7 , яка бере участь у її вихованні. При розгляді питання про надання висновку взято до уваги довідку комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради» від 05.03.2026 №01-30/232 щодо участі батька у вихованні дитини, довідку амбулаторії загальної практики сімейної медицини №13 комунального підприємства «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Хмельницької міської ради» від 13.03.2026 щодо піклування батька про здоров`я дитини та інші документи, які стосуються справи.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, враховуючи інтереси дитини, орган опіки та піклування вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

В судовому засідання свідок ОСОБА_7 , яка є бабусею позивачки, показала, що ОСОБА_3 з народження не визнавав позивачку своєю дитиною, визнав своє батьківство лише 2019 році, коли її донька та матір дитини ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про визнання батьківства, коли дитині виповнилося 10 років. Однак і після того відповідач не цікавився життям та здоров`ям дитини, не приймав участі у її вихованні та належному матеріальному забезпеченні. Аліменти відповідач сплачував в примусовому порядку через органи державної виконавчої служби у мінімальному розмірі, та лише після неодноразових звернень до державного виконавця із заявами про невиконання аліментних обов`язків. З 27 червня 2025 року, з моменту смерті матері дитини ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_3 не надав будь-якої моральної підтримки дитині у важкий для неї момент, не запропонував забрати до себе в сім`ю, перестав сплачувати аліменти. Лише після звернення дитини до суду із заявою про заміну стягувача, продовжив сплачувати аліменти у розмірі близько 2000 грн. Залишаючись єдиним законним представником дитини та знаючи, що дитина має важку хворобу нирок з 2010 року, у зв`язку із чим їй призначено інвалідність та потребує постійних великих матеріальних витрат на її лікування, відповідач ухилився від явки органів Пенсійного фонду України для подачі заяви про призначення і виплату пенсії як дитині-інваліду та пенсії у зв`язку із втратою годувальника, поставивши дитину, яка залишилася без материнського піклування у скрутне матеріальне становище. Крім того, вже під час розгляду справи у суді, дитина звернулася до відповідача з проханням подати заяву до Пенсійного фонду про видачу повторного посвідчення про її інвалідність в замін втраченого, яке їй необхідне для подачі при вступі до ВНЗ, проте відповідач проігнорував її прохання, посилаючись на великі черги в Пенсійному фонді. Загалом,навіть після звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав, відповідач не змінив до дитини байдужого ставлення, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками.

Свідок ОСОБА_9 , який є вітчимом позивачки, в судовому засіданні показав, що проживав з позивачкою ОСОБА_1 з 2020 року та перебував із її матір`ю ОСОБА_5 в шлюбі. З того часу до смерті матері дитини, відповідач не цікавився життям та здоров`ям дитини, не приймав участі у її вихованні та належному матеріальному забезпеченні. Після смерті матері дитини,її вихованням та матеріальним забезпеченням займається він ОСОБА_6 та її бабуся ОСОБА_7 . Відповідач ОСОБА_3 з того часу та дотепер до нього жодного разу не звертався, будь-якої допомоги дитині не пропонував. Крім того свідок підтвердив, що відомі факти звернення дитини до відповідача, який ухилився від явки органів Пенсійного фонду України для подачі заяви про призначення і виплату пенсії як дитині-інваліду та пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а також про видачу повторного посвідчення про її інвалідність в замін втраченого. Дитина під час вступної кампанії планує подавати документи на вступ до ВНЗ на бюджет, як особа з інвалідністю. Ігноруючи свої батьківські обов`язки, пов`язані із подачею заяви про призначенням пенсії та видачі повторного посвідчення дитини-інваліда, відповідач позбавляє можливості дитини на вступ до ВНЗ на бюджетну форму.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.12 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною у 1991 році, держави учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Судом встановлено, що з 2019 року було визнано батьківство відповідача ОСОБА_3 щодо дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір дитини ОСОБА_8 . Залишаючись без батьківського піклування, дитина проживає у сім`ї вітчима ОСОБА_6 у м.Хмельницький. Батько дитини ОСОБА_3 також постійно проживає в м. Хмельницький, має іншу сім`ю. Проте не зважаючи на реальну можливість,батько з донькою не зустрічався, по телефону не спілкувався, матеріально не утримував.

При цьому суд враховує, що відповідач, свідомо ухиляючись від виконання свої батьківських обов`язків та не звертаючись до управління Пенсійного фонду України за оформленням дитині пенсій у зв`язку з інвалідністю та втратою годувальника, ставить дитину в скрутне матеріальне становище. Не змінив відповідач свого ставлення до дитини і під час розгляду справи судом, продовжуючи ігнорувати своїми батьківськими обов`язками.

Суд розцінює зазначені обставини, як свідоме ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 щодо піклування про її життя та здоров`я, безпеку життя та матеріальне забезпечення, що є порушенням вимог ч.2 ст.150 СК України, ч.1 та ч.6 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства».

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на ті обставини, що аліменти, визначені рішення суду у розмірі 1/4 зі всіх видів заробітку (доходу), є достатніми для утримання дитини ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з вимогами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.02.2019 року стягнуто із ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 нва утримання доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25.11.2025 року замінено стягувача ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у виконавчому провадженні №58997886, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що позивачка є дитиною з інвалідністю, позбавлена материнського піклування та матеріального забезпечення з боку матері, а стан здоров`я та вік дитини збільшує її потреби у лікуванні, харчування одязі та розвитку, що на думку суду потребує збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і слід позбавити батьківських ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_1 та збільшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_3 на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.02.2019 року на користь позивачки ОСОБА_1 на її утримання з 1/4 частки на 1/3 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на її утримання з 1/4 частки на 1/3 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1331,2 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради: 31100 м.Старокостянтинів вул.К.Острозького,41 Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060766.

Повне судове рішення складено 22 липня 2026 року.

Суддя Є.М. Андрощук