Ухвала суду № 138421832, 22.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.07.2026

Провадження №2п/337/35/2026

ЄУН № 334/35/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ярошенко Олександра Олеговича про перегляд заочного рішення

в с т а н о в и в :

14.04.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ярошенко О.О. по системі «Електронний суд» (сформоване 13.04.2026 року) звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заява мотивована тим, що Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.03.2026 року частково задоволено позовну заяву АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за: - кредитним договором №007/7250238-СК від 08.11.2019 року в загальному розмірі 66089,06 грн. - за кредитним договором №1385740-009 від 01.03.2021 в загальному розмірі 22131,24грн. А всього стягнуто 90 316,04 грн. Також стягнуто судовий збір 2095,38 грн. Сторона відповідача із вказаним рішенням не згодна та вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Копія заочного рішення суду відповідачем не отримувалася. Представником позивача, копію рішення отримано в приміщенні Хортицького районного суду м.Запоріжжя 08.04.2026 року при ознайомленні з матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, оскільки не отримував судову повістку. Конверт із судовою повісткою повернувся до суду та знаходиться в матеріалах справи. Копію позовної заяви ОСОБА_1 також на отримував, оскільки вона була направлена на НЕІСНУЮЧУ АДРЕСУ. У наданих стороною позивача документах зазначено, що документи направлені за поштовим індексом 69096, що не відповідає індексу ОСОБА_1 . Окрім того, адреса зазначена «…нера Лата», а не інженера Пребраженського. Номер рекомендованого листа взагалі відсутній. Таким чином відповідач не знав а ні про час та місце судового засідання, а ні про наявність справи взагалі.

ОСОБА_1 отримував в АТ «Такскомбанк» кошти.

Щодо кредитного договору №007/7250238-СК від 08.11.2019 року (кредитної картки) від 08.11.2019 року, по якому було стягнуто заборгованість в загальному розмірі 66089,06 грн. Такого кредитного договору взагалі не існує. Те, що банк називає «кредитним договором» - це була кредитна картка, яка видавалася за заявою про приєднання до публічної пропозиції. Розрахунки, які наведені банком, по цьому кредиту не відповідають дійсності, що призвело до суттєвого збільшення заборгованості. ОСОБА_1 до лютого 2022 року користувався кредитним лімітом, вносив грошові кошти.

Банк неправильно веде обчислення заборгованості, оскільки здійснює нарахування відсотків за кредитом щомісяця, а їх списання відбувається шляхом збільшення заборгованості за тілом кредиту. Це є незаконним, оскільки «тіло кредиту» - це грошові кошти, які позичальник отримав чи витратив - тобто використав у будь-який спосіб на власний розсуд. Натомість відсотки це плата за користування тілом кредиту. Таким чином, відсотки мають нараховуватися саме на реальне тіло кредиту.

В даному випадку банк штучно збільшує тіло кредиту, збільшуючи суму боргу на відсотки за попередній місяць, і вже наступного місяця нараховує відсотки на всю суму боргу тобто на тіло, збільшене на розмірі відсотків. Враховуючи те, що так відбувається постійно, розрахунок заборгованості є, по-перше, не коректним, по-друге, таким, що не відповідає правилам, які розробив сам банк.

У цій справі банк нараховує окремо відсотки, а потім прострочені відсотки ще раз стягує під виглядом «тіла кредиту».

По договору стягнуто «тіла» 40336,09грн., а такого бути не може, оскільки в анкеті-заявці кредитний ліміт встановлено 30000грн., а у рішенні та позові зазначено, що банк надав кредит за цим договором аж 40400,00грн. Звідки взялися додаткових 10 400 невідомо.

Матеріалами справи не підтверджено отримання (витрачання) відповідачем саме 40 336,09 грн., що підтверджується зазначеними вище фактичним обставинами. Аналогічна ситуація і по кредитному договору №1385740-009 від 01.03.2021 року, по якому стягнуто борг в загальному розмірі 22131,24грн.

Суд дійшов правильного висновку про необхідність відмови у позові в частині стягнення щомісячної комісії, проте суд не врахував, що частину нарахованої комісії в сумі 551 грн. щомісяця банк тривалий час «переводив у тіло», без фактичного надання цих коштів позичальнику.

Реально по цьому договору було видано 13775.00грн. Саме це є справжнім тілом кредиту, а не 22131,24грн., як вказує банк. Сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що заочне рішення підлягає скасуванню. Справу необхідно призначити до розгляду в порядку загального позовного провадження, тому що необхідно перевірити всі розрахунки та встановити реальний розмір заборгованості.

Просить скасувати заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.03.2026 року у цивільній справі 337/35/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду з викликом сторін.

17.04.2026 року представник АТ «Таскомбанк» по системі «Електронний суд» (сформоване 16.04.2026 року) надав до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення у якому вказав, що не погоджується із доводами відповідача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а також такими, які не вказують на потребу в перегляді заочного рішення по справі.

Узагальненими доводами заперечень вказано, що в заяві відповідача поважність причин поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву не була аргументована, а також важливо взяти до уваги той факт, що відповідач не повідомив банк про точне місце проживання у договорах, а тому позивач подавав позов за місцем проживання, яке вказано відповідачем у заявах.

Ненадання дійсного місця проживання відповідачем потягнуло за собою подання позову за адресою, яка була вказана у договорі, яке було надано банку відповідачем. Також відповідно до договорів вказано, що про зміну місця проживання відповідач мав повідомити банк.

Зазначення відповідачем про те, що він не отримував судових повісток при тому, що не вказав своє дійсне місце проживання, як поважну причину для перегляду заочного рішення по справі, не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим.

Підписавши Заяву-договір №007/7250238- CK від 08.11.2019 року, Позичальник підтвердив достовірність відомостей, відображених в Заяві-договорі, підтвердив факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб зі всіма додатками до нього, надав свою згоду на те, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно внутрішніх нормативних документів Банку та надав свою пряму та безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Відповідач підтвердив ознайомлення із Публічною пропозицією та із такою схемою нарахування відсотків. Відповідач підписав Заяву договір, де вказано, що він ознайомлений з Публічною пропозицією та іншими документами, а у заяві уже вказує про неправильне нарахування відсотків, що свідчить про суперечливу поведінку відповідача.

Відповідач з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту та схеми нарахування відсотків, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Зазначено, що відповідно до п. фінансова інформація, який передбачений у Заяві-договорі сума кредитного ліміту до 150 тис. грн., а 30 000 грн. це бажаний кредитний ліміт. Відповідно до розрахунку і виписок сума використаного кредитного ліміту, що становить заборгованість по тілу кредиту складає 40 336,09 грн. Тобто, протягом строку кредитування відповідач використав 40 336,09 грн., що в межах розміру кредитного ліміту, який можливий за кредитним договором.

«Перенесення на прострочену заборгованість» це не перенесення відсотків за користування кредитом у тіло кредиту, а перенесення відсотків за користування, які не сплатив відповідач за поточний місяць у графу «заборгованість по відсотках», яку можна побачити у розрахунку заборгованості по цьому кредитному договорі.

Щодо аргументів про кредитний договір №2525581-901 про надання споживчого кредиту від 01.03.2021 року зазначено, що відповідач та його представник зазначають про те, що реально по цього договору було видано 13 775, 00 грн., проте, якщо вивчити умови договору, то можна побачити, що видано було 29 000 грн.

По цьому договору відповідач був ознайомлений із усіма умовами нарахування усіх платежів.

«Перенесення на прострочену заборгованість» це не перенесення комісії у тіло кредиту, а перенесення комісії, яку не сплатив відповідач за поточний місяць у графу «заборгованість по комісії», яку можна побачити у розрахунку заборгованості по цьому кредитному договорі.

До позовної заяви додані договори та додатки до них, виписки з рахунків відповідача, а також розрахунки заборгованості, що підтверджують факт отримання коштів відповідачем. Зазначаємо, що кожен розрахунок заборгованості є детальним, а виписки повними. Наполягає, що наданий розрахунок є належний, оскільки є детальним.

Обставини, які викладені в заяві про перегляд заочного рішення по справі уже дослідженні судом, а відповідач належним чином не довів поважність причин пропущення строків на подання відзиву на позовну заяву, інших доказів. Вважає, що відповідач не використав свої процесуальні права, які надані ст. 49 ЦПК України, а також має намір затягувати судовий процес, де суд належним чином дослідив усі дійсні обставини справи та докази

Зазначає, що усі докази уже були досліджені судом, а відповідач не вказує про нові обставини, а тому немає потреби у повторному перегляді тих самих доказів.

Зазначає, що факт укладення договору відповідачем не заперечується, а також не заперчується сам факт наявності боргу. Тому вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Просить у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення від 12.03.2026 року по справі №334/35/26 відмовити.

17.06.2026 року ухвалою Хортицький районний суд міста Запоріжжя заява про перегляд заочного рішення прийнята і призначена до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися належним чином були повідомлені.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ярошенко О.О. по системі «Електронний суд» надав до суду заяву у якій просить розглянути заяву, за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 . Заяву підтримє та просить її задовольнити. Звертає увагу на те, що мало місце несанкціоноване збільшення кредитного ліміту та його списання не через використання позичальником, а через списання відсотків, що мало наслідком подальше нарахування % на штучно збільшене тіло кредиту. Окрім того правильно обчислити розмір комісії, яка неправомірно нараховувалася банком, а саме вирахувати комісію, яка неправомірна списана з кредитного ліміту позичальника і цим самим знов таки було штучно збільшене тіло кредиту

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши заяву, заперечення, додані документи, суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою - Договором №007/7250238-CK від 08.11.2019 року в розмірі 66089,06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 40336,09 грн.; заборгованість по відсоткам 25752,97 грн., за Заявою - договором №1385740-009 про надання кредиту від 01.03.2021 року, в розмірі 22131,6 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 22128,39 грн.; заборгованість по процентам 3,21 грн., також судовий збір у розмірі 2095,38 грн., а всього стягнуто 90 316 грн. 04 коп.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13.04.2026 року витребувано з Хортицького районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 334/35/26 за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з подачею представником АТ «ТАСКОМБАНК» апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08.06.2026 року справу з апеляційною скаргою представника АТ «ТАСКОМБАНК» Попова Євгена Васильовича на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості знято з апеляційного розгляду та повернуто до Хортицького районного суду м. Запоріжжя для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2026 року у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення суду можливе за сукупності двох обставин:

1) поважні причини неявки у судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;

2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.

Таким чином, лише у сукупності цих обставин можливе скасування заочного рішення.

Матеріалами справи встановлено, що конверт з повісткою про виклик відповідача до суду надісланий рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу реєстрації відповідача.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Для перегляду рішення необхідна сукупність декількох обставин обумовлених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Умову для скасування заочного рішення, а саме про наявність доказів відповідача, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

На доведення вимог заявника до заяви про перегляд заочного рішення не подано належних і допустимих доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, окрім заперечень, посилання на саме заочне рішення суду і витяг з доказів наданих суду позивачем.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в «Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень», зазначаючи, що у зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна позиція викладена у роз`ясненнях Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах»), де, окрім вказаного, зазначено, що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення суду.

Суду не надано конкретних доказів, які б могли слугувати підставою для винесення принципово іншого рішення.

Обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є фапктично непогодження з винесеним рішенням по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є не тільки неявка в судове засідання відповідача, а наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, та за відсутності зазначених обставин, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ярошенко Олександра Олеговича про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2026 року, по справі № 334/35/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: І.Г.Кучерук