Рішення № 138421645, 22.07.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/486/26

Провадження № 2/306/659/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за заявою ТОВ "Споживчий центр" в інтересах якого діє предствник Мохир Ярослав Вікторович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26.12.2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №26.12.2023-010000123. Зазначає, що згідно вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів, строком на 42 дні, дата повернення кредиту 09.01.2024 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту не передбачена. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 0 чергових періодів користування кредитом зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - фіксована нзмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Зазначає, що відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий час, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову, в останньої утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9900,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн., процентів у розмірі 4900,00 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданому позові просив розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 13).

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 60,62).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статей 12, 13, 7681 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Предметом доказування у даній справі є, зокрема, факт укладення між сторонами саме того кредитного договору, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, факт надання кредитних коштів за цим договором, розмір заборгованості та підстави її виникнення.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 26.12.2023-010000123 від 26.12.2023 року.

Водночас на підтвердження заявлених вимог позивачем подано документи, які стосуються іншого кредитного договору, а саме: кредитного договору № 12.12.2023-100000531 від 12.12.2023 року, заявки до нього, додаткового договору від 26.12.2023 року про продовження строку кредитування, квитанції про перерахування кредитних коштів саме за договором №12.12.2023-100000531 та розрахунку заборгованості за цим договором. (а.с.18-20,21-30,31-34,50)

Будь-яких доказів укладення між сторонами кредитного договору № 26.12.2023-010000123 від 26.12.2023 року, надання за ним кредитних коштів, розрахунку заборгованості саме за цим договором чи пояснень щодо того, що зазначений у позовній заяві номер договору є технічною помилкою або іншим чином пов`язаний із поданими доказами, матеріали справи не містять.

Суд не вправі самостійно змінювати підставу позову або вважати, що у позовній заяві допущено технічну помилку щодо номера кредитного договору, оскільки такі пояснення чи відповідні заяви від позивача до суду не надходили.

Таким чином, подані позивачем докази не підтверджують обставини, на які він посилається як на підставу позову, оскільки стосуються іншого кредитного договору. За відсутності належного обґрунтування такого розходження суд позбавлений можливості встановити, що подані документи підтверджують саме заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статей 76, 77 та 80 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги сторін, при цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достатніми ті, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність чи відсутність відповідних обставин.

Оскільки надані позивачем докази не є належними та достатніми для підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними і допустимими доказами існування спірного зобов`язання саме за кредитним договором, який визначений ним як підстава позову.

За таких обставин позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому підстави для їх задоволення відсутні. У зв`язку з недоведеністю позовних вимог у задоволенні позову належить відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати, у тому числі сплачений судовий збір, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ТОВ "Споживчий центр" в інтересах якого діє предствник Мохир Ярослав Вікторович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

22.07.2026 року.