Ухвала суду № 138421205, 22.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/336/23

Провадження № 1-р/202/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 17.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000248 від 05.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.361 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019) про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 17.07.2026 (ЄУН 202/336/23; провадження №1-кс/202/5413/2026) задоволено клопотання слідчого та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження №42022040000000248 від 05.08.2022на 47 днів, а саме з 16 липня 2026 по 31 серпня 2026. Одночасно обрано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України. Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998 400 грн. 00 коп. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області. Покладено на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування; не спілкуватися з іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

До слідчого судді надійшла заява прокурора про роз`яснення зазначеної ухвали. В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що в резолютивній частині ухвали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим суддею обрано, а не застосовано, і просить роз`яснити, з яких підстав ужито саме термін «обрати», а не «застосувати», а також просить роз`яснити, чому в ухвалі не зазначено установу, у якій слід тримати ОСОБА_4 під вартою.

Заява розглянута в межах строку, встановленого частиною другою статті 380 КПК України, з повідомленням прокурора та учасників судового провадження.

Учасники судового провадження до суду не з`явилися, про час і місце розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши доводи заяви та зміст ухвали, що просять роз`яснити, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

За змістом наведеної норми роз`яснення судового рішення є способом усунення саме незрозумілості його положень - насамперед резолютивної частини і не може використовуватися для викладення додаткових мотивів рішення, обґрунтування правової позиції суду чи пояснення обраної судом термінології. Роз`яснення допускається лише у випадку, коли з тексту рішення неможливо однозначно з`ясувати його зміст або спосіб виконання, і за умови, що при цьому зміст рішення залишається незмінним.

Аналогічної позиції послідовно дотримується Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, за якою роз`ясненню за процедурою статті 380 КПК України підлягають лише ті аспекти рішення, що зумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків; інші аспекти рішення роз`ясненню не підлягають.

У цьому випадку резолютивна частина ухвали слідчого судді викладена чітко, зрозуміло та не містить неоднозначностей, які унеможливлювали б з`ясування її змісту чи виконання. Запобіжний захід визначено конкретно - тримання під вартою, із зазначенням строку його дії та інших обов`язкових відомостей, передбачених статтею 196 КПК України.

Доводи заяви фактично зводяться не до незрозумілості резолютивної частини, а до з`ясування підстав використання слідчим суддею терміну «обрати» замість терміну «застосувати». Такі доводи не є предметом роз`яснення в розумінні статті 380 КПК України, оскільки не пов`язані з усуненням незрозумілості рішення чи його формальних або змістових недоліків.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що вжите в ухвалі формулювання «обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою» відповідає вимогам кримінального процесуального закону і не породжує будь-якої правової невизначеності. Терміни «обрання» та «застосування» запобіжного заходу вживаються в главі 18 КПК України як послідовні елементи єдиного механізму: обрання є процесуальним рішенням слідчого судді, суду про визначення конкретного запобіжного заходу, тоді як застосування охоплює реалізацію (виконання) вже обраного заходу. При цьому законодавець використовує обидва терміни, зокрема у статтях 176, 194, 196 КПК України, а вибір формулювання резолютивної частини не змінює ані змісту, ані правових наслідків ухвали. Отже, підстав вважати ухвалу незрозумілою немає.

Щодо визначення установи виконання покарань, у якій ОСОБА_4 слід тримати під вартою, слідчий суддя зазначає, що, відповідно до вимог ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний зазначити лише запобіжний захід, який застосовується. Тобто, вимоги ст.196 КПК України не покладають на слідчого суддю обов`язку визначати конкретну установу, де необхідно утримувати підозрюваного під вартою, а правове регулювання для перебування ув`язнених у СІЗО визначено у Законі України «Про попереднє ув`язнення» та Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року № 1769/5.

Крім того, в листі Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду №848/0/158-24 від 26.11.2024 ККС ВС також довів до відома апеляційних та місцевих судів, що відповідно до вимоги частин першої та четвертої статті 196 КПК України, які визначають вимоги до змісту ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також частини другої статті 331 КПК України, не покладають на слідчого суддю/суд обов`язку визначати установу, у якій цей запобіжний захід підлягає виконанню. Стаття 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» встановлює лише види установ для тримання осіб, щодо яких обрано тримання під вартою (слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України), проте не регламентує повноважень слідчого судді/суду щодо визначення конкретного виду установи, в якій особа має перебувати під час виконання запобіжного заходу. Вирішення питання про визначення місця виконання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить до компетенції відповідних органів, на які покладено функції з тримання та конвоювання, а не до повноважень суду. З огляду на викладене, в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою рішення про направлення особи до конкретної установи для виконання цього запобіжного заходу не зазначається, у зв`язку з чим відповідні положення в резолютивній частині ухвали відсутні.

За таких обставин заява прокурора про роз`яснення ухвали слідчого судді задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 369, 370, 372, 376, 380 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 17.07.2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000248 від 05.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.361 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019) про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження відповідно до частини четвертої статті 380 КПК України.

Повний текст ухвали слідча суддя склала 22.07.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1