Рішення № 138420921, 21.07.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9258/25

Провадження № 2/211/1760/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 липня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» В.Г. Наваренко 17.09.2025 року звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 155 грн. 02 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 200 грн. 00 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 19.11.2019 року АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту 491014820 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 22 868,33 грн., строк кредиту 60 місяців, на споживчі потреби, з відсотковою ставкою 39,90%. Договір кредитної лінії укладений з відповідачем у електронній формі. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 22 728,70 грн, в свою чергу, відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

В подальшому, 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 19.11.2019, укладеного між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.

Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 23.02.201 року, загальний розмір заборгованості відповідача становить 34 155,02 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 22 728,70 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 10 626,32 грн.

Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 155,02 грн. та судові витрати (а.с. 1-3 зі звороту).

Відповідно до ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.2025 року, справу передано за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 35).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 року, справа надійшла в провадження судді Юзефовича І.О. (а.с. 39).

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 40).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, проте 07.05.2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надав суду Письмові пояснення відповідача, відповідно до яких відповідач з позовними вимогами погоджується частково та просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 9 200 грн. до 2 564, 32 грн. (а.с. 56-60).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, врахувавши доводи позивача та позицію відповідача, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «АЛЬФА-БАНК» із офертою на укладення угоди про надання кредиту №491014820, якою запропонувала АТ «АЛЬФА-БАНК» укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, за наступними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 22 868,33 грн., процентна ставка 39,90% річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 22.11.2024. Кредит просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором №630947864 від 12.06.2018 року. Дану оферту підписано ОСОБА_1 власноручним підписом, який своїм підписом засвідчив, що акцепт пропозиції на укладення даної Угоди отримав у дату складення Оферти та отримав всю інформацію про умови кредитування (а.с. 8).

Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту №491014820 від 19.11.2019 року є графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с. 7 зі звороту).

Відповідно до копії договору факторингу від 22.02.2021, укладеного між АТ «АЛЬФА-БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК ФОРТ» (Фактор), фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку 1-1 до договору (а.с. 9-13 зі звороту).

Відповідно до копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 22.02.2021 до Договору Факторингу від 22.02.2021 року, АТ «АЛЬФА-БАНК» (Клієнт) передав, а ТОВ «ФК ФОРТ» (Фактор) отримав Право Вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до Договору. Клієнт передав, а Фактор прийняв згідно з вимогами п. 2.3.1 Договору Реєстр Боржників Клієнта від 22.02.2021 року на компакт-диску, складений за формою згідно із Додатком № 1-2 до Договору. Загальна кількість Боржників становить 10 590 (а.с. 14).

Відповідно до копії платіжного доручення №35 від 23.02.2021 року, ТОВ «ФК ФОРТ» перерахував на рахунок АТ «АЛЬФА-БАНК» кошти, як плату за право вимоги згідно договору факторингу від 22.02.2021 року (а.с. 14 зі звороту).

Згідно з копією договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК ФОРТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (Фактор), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору (а.с. 15-19).

Відповідно до копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 23.02.2021 року до Договору Факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, ТОВ «ФК ФОРТ» (Клієнт) передав, а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (Фактор) отримав Право Вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку № 1-1 до Договору. Клієнт передав, а Фактор прийняв згідно з вимогами п. 2.3.1 Договору Реєстр Боржників Клієнта від 23.02.2021 року на компакт-диску, складений за формою згідно із Додатком № 1-2 до Договору. Загальна кількість Боржників становить 10 590 (а.с. 20).

Відповідно до копії платіжного доручення від 23.02.2021 року, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перерахував на рахунок ТОВ «ФК ФОРТ» кошти, як плату за право вимоги згідно договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 року (а.с. 21).

Відповідно до копії витягу з додатку до договору факторингу №01-23-02/21 та №1 від 22.02.2021, а саме реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3195522301 від 19.11.2019 на загальну суму 34 155, 02 грн., з яких: 22 728,70 грн. залишок по тілу кредиту; 10 626,32 грн. залишок по відсотках; 800,00 грн. залишок заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 22-23).

З виписок по особовим рахункам відповідача за період з 19.11.2019 року по 22.02.2021 року, вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 24-25).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором у гривні, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №491014820 від 19.11.2019 року, станом на 22.01.2021 складає 34 155,02 грн, з яких: заборгованість за кредитом 22 728,70 грн; заборгованість по відсотках 10 626,32 грн, заборгованість по штрафу 800,00 грн, який нарахований за період прострочення до лютого 2021 року (а.с. 26).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №491014820 від 19.11.2019 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про надання кредиту №491014820 від 19.11.2019 року, а відповідач, в свою чергу, отримала кредитні кошти та не повернула їх у встановлений договором строк, при цьому фактор заявлені до стягнення вимоги та розмір заборгованості з часу переходу до нього прав вимоги за договором не змінював, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернула, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач частково визнала.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд виходить із задоволення заявлених вимог у повному обсязі, а тому понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 3 028 грн. 00 коп.

Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 9 200 грн. 00 коп. та клопотання відповідача про їх зменшення, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.201 у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та ряді інших постанов.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, суду було надано:

-договір №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року (а.с. 27-28);

-акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року (а.с. 28 зі звороту);

-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 29);

-платіжну інструкцію №2696 від 10.06.2025 року з призначенням платежу: оплата згідно договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року (а.с. 30).

Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 9 200 грн. 00 коп. є завищеними. При визначенні розміру правничої допомоги, яка підлягає відшкодуванню, суд також враховує, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 34 155 грн. 02 коп., тобто у справі незначної складності, типовій, яка розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, будь-яких клопотань чи заяв представник не подавала.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 9 200 грн. 00 коп., є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому з урахуванням клопотання відповідача про їх зменшення, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №491014820 від 19.11.2019 року у загальному розмірі 34 155 (тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят п`ять) грн. 02 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 22 728 грн. 70 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 10 626,32 грн. 32 коп., заборгованість по штрафу за прострочення платежів 800 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, адреса юридичної особи: м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.О.Юзефович