Рішення № 138419982, 22.07.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2368/26

Провадження № 2/288/953/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 13.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір позики № 77245676 за умовами якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн., які вона не повернула, а також не сплатила відсотки за користування кредитними коштами.

Право вимоги за цим договором перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко фінанс» відповідно до договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року.

В подальшому, на підставі Договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 року право вимоги за договором № 77245676 перейшло від ТОВ «Сіроко фінанс» до ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Заборгованість відповідача за договором № 77245676 від 13.10.2021 року становить 12447,60 грн., з яких: основна сума 6000,00 грн.; проценти за користування кредитом 3582,00 грн.; комісія - 2865,60 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 77245676від 13.10.2021 року в розмірі 12447,60 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн., судові витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів в розмірі 381,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн..

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує./а.с. 51 на звороті - 52/

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, згідно роздруківки відстеження поштового відправлення «Укрпошти» з якого вбачається, що поштове відправлення вручено одержувачу 11.07.2026 року, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 77245676 (на умовах повернення позики в кінці строку позики, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. За умовами кредитування сума позики становить 6000,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка базова/день 1,99% фіксована. Дата надання позики 13.10.2021 року, дата повернення позики 12.11.2021 року. Знижена процентна ставка/день - 0,6965 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 %, пеня % день 2,70 %, орієнтовна річна процентна ставка 906,08 %, орієнтовна загальна вартість позики 7253,70 %./а.с. 7 на звороті/

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Крім того сторони також підписали додаток 1 до договору позики № 77245676, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит)./а.с. 8-9/

ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у розмірі, встановленому договором, що підтверджується копією платіжної інструкції від 13.10.2021 року на суму 6000,00 грн. та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 21.01.2026 року про переказ коштів на карту отримувача НОМЕР_1 . /а.с. 12 і на звороті/

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості здійсненого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики № 77245676 від 13.10.2021 року, заборгованість відповідача становить 12447,60 грн., з яких: основна сума 6000,00 грн.; проценти за користування кредитом 3582,00 грн.; комісія - 2865,60 грн. /а.с. 9 на звороті - 11/

Право вимоги за договором № 77245676 від 13.10.2021 року перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко фінанс» на підставі договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року. Витяг з Реєстру прав вимог № 10/06/22 від 10.06.2022 року. /а.с. 17 на звороті - 21/

На підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 77245676 від 13.10.2021 року перейшло від ТОВ «Сіроко фінанс» до ТОВ «ФК «Сіті Колект» (Реєстр прав вимог №17/12/25 від 17.12.2025 року). Сума заборгованості становить 12447,60 грн. /а.с. 22 на звороті 26, 32/

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Окрім того відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Аналізуючи досліджені договори факторингу, суд доходить висновку, що надані позивачем копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Відповідач не оспорював договори факторингу, за якими перейшло до іншої особи право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ним і кредитором, а тому в силу вимог ст.204 ЦК України ці правочини є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом і вони не визнані судом недійсними.

Таким чином до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 77245676 від 13.10.2021 року.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 13.10.2021 року уклали договір позики № 77245676 шляхом підписання договору відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлена та погодилась із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено кредитний договір, в якому відображені умови надання кредиту, ОСОБА_1 з відповідним договором погодилась, про що свідчить електронний підпис останньої.

На підставі цього договору відповідач отримала кредитні кошти, взяла на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак порушила взяті на себе зобов`язання, не повернула у повному обсязі кредит та не сплатила відсотки за користування ним, у зв`язку з чим у неї виникла перед позивачем заборгованість.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 12447,60 грн підлягає задоволенню.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: договір № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02.02.2026 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001256 від 27.02.2017 року, копію прайс-листа, який є додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги, заявку про надання правової допомоги № 943 від 01.04.2026 року, витяг з акту про надання правової допомоги № 943 від 01.04.2026 року, платіжну інструкцію № 432 від 30.03.2026 року про оплату гонорару адвоката.

Судові витрати складають судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням суду, який розглядає конкретну справу і має визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Вищезазначене узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на рівень складності справи, ціни позову, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, а також типовість таких позовних заяв, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд дійшов до переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а тому заявлений представником ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Колект» Варшавським К.А. розмір понесених судових витрат, підлягає зменшенню до 4000,00 гривень.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів в розмірі 381,74 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 ч. З ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представником позивача на підтвердження витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів надано договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025 року з додатком /а.с. 46-49/, де підтверджено, що загальна вартість становить 381,74 грн.

Поштові витрати позивача, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі № 759/5806/20 від 18.09.2023 року.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати позивача, пов`язані з підготовкою та направленням документів в розмірі 381,74 грн.

Керуючись статтями 207, 509, 516, 517, 525-527, 530, 549, 598-599, 610, 612, 615, 625, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ: 43950742) заборгованість за Договором позики № 77245676 від 13 жовтня 2021 року в розмірі 12447 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ: 43950742) сплачений судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів в розмірі 381 гривня 74 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник