Ухвала суду № 138419164, 21.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/7023/26

В справі 760/14602/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

21 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про накладення арешту на майно тимчасово вилучене під час обушку в кримінальному провадженні №42025100000000020 від 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15.05.2026 під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, у кримінальному провадженні №42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Як зазначено у клопотанні, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурор вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» (код ЄДРПОУ 40926020) здійснює ввезення на митну територію України товарів та комплектуючих, розробником і виробником яких є підприємство країни-агресора - «ООО «НПО Телеметрия» (г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а), використовуючи при цьому реквізити третіх країн для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

На думку сторони обвинувачення, організацію поставок продукції з території країни-агресора безпосередньо здійснює фактичний власник товариства - ОСОБА_5 , який для реалізації протиправної діяльності залучив своїх синів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі обіймають посади віце-президентів товариства, а ті, у свою чергу, залучили довірених осіб із числа громадян України. Прокурор зазначає, що до 01.12.2021 товариство імпортувало пристрої та комплектуючі ТМ «Benish», де згідно з вантажними митними деклараціями виробником і відправником зазначено «ООО «НПО «Телеметрия» (рф), а в подальшому, у період з 27.03.2023 по 14.06.2024, - через компанію «Pandora Kazakhstan» (Республіка Казахстан, м. Алмати), яка, за твердженням прокурора, є офіційним дистриб`ютором систем «Pandora» та «Pandekt» виробництва того самого калузького підприємства і не має власних виробничих потужностей.

За твердженням прокурора, у такий спосіб, за схемою так званого «перерваного транзиту», коли формально пунктом відправлення виступає третя країна, а фактично вантаж прямує з рф до України, товариство маскувало дійсне походження автосигналізацій, реалізуючи на території України під назвою «Benish» фактичні клони систем «Pandora» виробництва країни-агресора. Наведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про організований протиправний механізм постачання товарів і комплектуючих, виробником яких є рф.

Прокурор вказує, що 15.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 04.05.2026 проведено обшук робочих потужностей ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, у ході якого виявлено та вилучено: картонну коробку червоного кольору «Vodafone», у якій містяться комплектуючі частини з дротами, №00567351383; картонну коробку синього кольору з маркуванням «Benish Guard Force» №8629050808801460 з комплектуючими частинами та дротами; картонну коробку синього кольору з маркуванням «Benish Guard Force» №8629050808721350 з комплектуючими частинами та дротами; картонну коробку білого кольору «Benish Guard Premium» №789361 з комплектуючими частинами та дротами. Постановою слідчого від 15.05.2026 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На думку прокурора, вилучене майно містить ознаки речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим наявні передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала. Додатково надала копію постанови слідчого від 18.05.2026 про призначення судової товарознавчої експертизи вилучених пристроїв, на вирішення якої поставлено питання щодо виробника автомобільних охоронних комплексів та країни походження складових до них, і просила накласти арешт на вилучене майно принаймні до завершення відповідного дослідження.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук йшлося лише про відшукання, а не про вилучення відповідних предметів. Крім того, звернула увагу на те, що орган досудового розслідування вже протягом близько двох місяців утримує вилучене майно, у зв`язку з чим, на думку захисту, підстав для накладення арешту немає.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або особи, у володінні якої перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації тощо. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для інших осіб.

Оцінюючи заявлене клопотання, слідчий суддя виходить із того, що вилучене майно - комплектуючі частини до автомобільних супутникових (охоронних) систем, упаковані в марковані коробки виробника, - безпосередньо стосується предмета досудового розслідування, оскільки саме встановлення фактичного виробника таких пристроїв і країни походження їх складових частин має ключове значення для з`ясування обставин, що підлягають доказуванню у провадженні за ч. 1 ст. 111-2 КК України. За таких умов є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя також враховує, що постановою слідчого від 18.05.2026 призначено судову товарознавчу експертизу вилучених пристроїв, що додатково підтверджує їх доказове значення та обумовлює необхідність забезпечення збереження цього майна у первісному стані до завершення експертного дослідження.

Доводи представника власника майна про те, що в ухвалі про надання дозволу на обшук йшлося лише про відшукання, а не про вилучення предметів, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання. Питання про законність проведення обшуку та вилучення майна не є предметом розгляду в межах клопотання про арешт майна і вирішується у порядку, передбаченому КПК України, зокрема під час оцінки допустимості доказів. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, а виявлені при цьому предмети, що мають ознаки речових доказів, підлягають вилученню. На стадії ж вирішення питання про арешт слідчий суддя перевіряє відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України, що у цьому випадку знайшло підтвердження.

Посилання захисту на сплив певного часу з моменту вилучення майна також не спростовує його доказового значення. Навпаки, призначення експертного дослідження свідчить про наявність у сторони обвинувачення обґрунтованої потреби у збереженні вилучених пристроїв у незмінному стані.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном має забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи і бути пропорційним меті, яку прагнуть досягти. Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження, слідчий суддя зважає на те, що провадження стосується пособництва державі-агресору, тобто становить значний суспільний інтерес, а незастосування арешту може призвести до втрати, знищення або перетворення доказової інформації. За таких обставин тимчасове обмеження права власності є пропорційним і не покладає надмірного індивідуального тягаря на власника майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів та вважає за необхідне клопотання задовольнити.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 100, 168, 170, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт (із забороною користування та розпорядження) на майно належне ТОВ «Беніш Джі Пі Ес», тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, проведеного 15 травня 2026 року, а саме на:

-Картонну коробку червоного кольору "Vodafone", у якій містяться компектуючі частини з дротами №00567351383;

-Картонну коробку синього кольору з маркуванням «Benish Guard Force» №8629050808801460;

-Картонну коробку синього кольору з маркуванням «Benish Guard Force» №8629050808721350;

-Картонну коробку білого кольору «Benish Guard Premium», №789361 з комплектуючими частинами та дротами.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: