Ухвала суду № 138418743, 22.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/8441/26

Провадження № 6/591/576/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Зері Ю.О., розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження,

установив:

ТОВ «Фінансова компанія «Позика» звернулося до Зарічного районного суду м. Суми з заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні № 66160512 з примусового виконання виконавчого напису № 56715, що видав приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

13.07.2026 матеріали справи надійшли на адресу Зарічного районного суду м. Суми.

З матеріалів поданої на розгляд до суду заяви вбачається, що заявник просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами частин першої, другої статті 24 вказаного Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Згідно інформації, наданої Управлінням «ЦНАП у м. Суми» Сумської міської ради № 14.03-08/375765 від 16.07.2026 місце проживання ОСОБА_1 по м. Суми було зареєстровано в період з 19.01.2001 по 14.02.2019.

Згідно відповіді від 20.07.2026 № 3054557 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Зарічного районного суду м. Суми.

Відомості про реєстрацію ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи відсутні.

Згідно відомостей заяви виконавче провадження здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області.

Рішення, яке могло б виконуватись у виконавчому провадженні №66160512 , Зарічним районним судом м. Суми не ухвалювалось.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про місце роботи боржника або місцезнаходження його майна на відповідній території, яка б відносилася до територіальної юрисдикції Зарічного районного суду м. Суми.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до частини дев`ятої статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, яке є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що є територією Сумського районного суду Сумської області, Зарічним судом не ухвалювались рішення стосовно ОСОБА_1 , місце проживання останньої по м. Суми не зареєстровано, інших підстав, які б вказували на підсудність вказаної заяви Зарічному районному суду м. Суми, не встановлено, матеріали справи підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Сумського районного суду Сумської області, підстав, які б вказували на підсудність вказаної заяви Зарічному районному суду м. Суми.

Керуючись статтями 27, 31, 32, 258, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд

постановив:

Передати матеріали цивільної справи №591/8441/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні до Сумського районного суду Сумської області для розгляду за підсудністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухали суду.

Суддя Ю.О. Зеря