Рішення № 138418685, 09.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62698/17-ц

Пр. № 2-646/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/62698/17-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» до Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року до Печерський районний суд м. Києва надійшов вищезгаданий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» до Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності. Позовні вимоги обґрунтовані незаконним відчуженням у зв`язку з вибуттям такого майна (нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер:82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 ) з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» поза волею останнього. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 09.11.2017 року у справі № 757/62698/17-ц відкрив провадження у цивільній справі призначив дату розгляду справи на 19 січня 2018 року об 11 годині 00 хвилин, заапропонував відповідачам у справі подати до початку розгляду справи по суті письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються. Разом з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер:82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 )та заборони всім державним реєстраторам, в розумінні вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», приймати рішення та вносити відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної нежилої будівлі. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 09.11.2017 року у справі № 757/62698/17-ц відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» про забезпечення позову. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 05.11.2018 року у справі № 757/62698/17-ц розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві питання щодо призначення за правилами загального позовного провадження ухвалив Призначити підготовче судове засідання по справі з повідомленням учасників справи на 30 січня 2019 року о 11 год. 00 хв. Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам (позивачу, відповідачу, третім особам) копії відзиву та доданих до нього документів. Крім того через канцелярію суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» подало заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просив забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони всім державним реєстраторам, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приймати рішення та вносити відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нежилої будівлі загальною площею 183,80 кв.м. (літ. Ж), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер:82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 . Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 16.01.2019 року у справі № 757/62698/17-ц задовольнив заяву позивача наклав арешт та заборонив всім державним реєстраторам, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приймати рішення та вносити відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нежилої будівлі загальною площею 183,80 кв.м. (літ. Ж), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер:82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином, не скористалась своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу частини восьмої ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідач був повідомлений про судове засідання шляхом направлення судової повістки та публікації оголошень на веб-порталі судової влади України, що визначено Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та узгоджується з приписами цивільного процесуального законодавства, що, як наслідок, свідчить, що відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином. Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог. Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 07.06.2021 року у справі № 757/62698/17-ц закрив підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду на 30.08.2021 о 09:30 год. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 цивільну справу № 757/62698/17-ц (номер провадження 2-783/21) передано судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., у звязку з смертю судді ОСОБА_2 . Ухвалою Печерський районний суд м. Києва від 05.11.2021 року у справі № 757/62698/17-ц суддею Остапчук Т.В. було прийнято справу до свого провадження ухвалено Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначити судове засідання на 25 листопада 2021 року о 15-15 год. Ухвалою Печерський районний суд м. Києва від 07.02.2022 року у справі № 757/62698/17-ц суд ухвалив здійснити окреме доручення до компетентного суду Сполучених Штатів Америки щодо вручення судових документів представнику відповідача Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» на підставі Конвенцієї про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року)., для вручення представнику відповідача GOOGLE LIMITED LIABILITY COMPANY копії позовної заяви з додатками та надання ним відзиву на вказану позовну заяву. Провадження у справі - зупинити до надходження відповіді від компетентного суду на доручення щодо збирання доказів. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 23.09.2022 року у справі № 757/62698/17-ц вирішив виправити описку в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2022 року, а саме: вірно зазначити відповідача - Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», замість не вірно зазначеного «GOOGLE LIMITED LIABILITY COMPANY». 16.02.2024 р. Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі та просило поновити провадження у справі № 757/62698/17-ц та призначити справу № 757/62698/17-ц до розгляду. Розгляд клопотання було призначено на 24.07.2024 р. Судом встановлено, що Міністерством юстиції України повернуто суду документи за позовом ТОВ «Старолаврський» до Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», ОСОБА_1 , які були відправлено судом у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року), для вручення представнику відповідача Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», а саме копії позовної заяви з додатками та надання ним відзиву на вказану позовну заяву з перекладом на англійську мову, оскільки таке прохання надсилається не Міністерству юстиції України, а безпосередньо до Центрального органу запитуваної держави. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 24.07.2024 року у справі № 757/62698/17-ц Поновив провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» до Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», ОСОБА_1 , про визнання договору недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності. Зобов`язав позивача ТОВ «Старолаврський» надіслати судові документи безпосередньо поштою Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», докази надсилання таких документів надати суду для доручення до матеріалів справи. Зупинив провадження у справі 757/62698/17-ц до надходження документів про вручення Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» надісланих судових документів або про повернення судових документів у разі невручення. 24.06.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» подано клопотання про долучення доказів на підтвердження повернення судових документів без вручення Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» поновити провадження ус праві 757/62698/17-ц зі стадії на якій провадження було зупинено. 28.01.2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» подано заяву про розгляд справи без участі сторін у звязку з неявкою відповідачів за викликом суду. Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. Так, матеріалами справи встановлено, що 26 листопада 2012 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМІАНА ХОЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старолаврський» було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу нерухомого майна, на підставі якого ТОВ «Старолаврський» придбало за 860 000 (вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок нежилу будівлю (громадську вбиральню) загальною площею 183,80 (сто вісімдесят три цілих вісімдесят сотих) кв.м. (літ. «Ж»), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який було зареєстровано за номером 2655. На підставі Акту приймання - передачі нерухомого майна від 26.11.2012 року нежила будівля (літ. «Ж»), загальною площею 183,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була передана у власність ТОВ «Старолаврський». Згідно витягу про державну реєстрацію прав сформованого 10.12.2012 року Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, нежила будівля (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж») розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві власності ТОВ «Старолаврський». З моменту оформлення права власності на нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер:82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 (далі по тексту - нерухоме майно), ТОВ «Старолаврський» у відповідності до вимог податкового законодавства України здійснювало сплату податку на нерухоме майно та відповідно, подавало до контролюючих органів податкову декларацію за встановленою формою, в тому числі і в період з 2015 - 2017 рр. З інформації зазначеної в Реєстрі, 12.10.2015 року о 14:27:03, в реєстраційній справі 747837780000 під номером запису 11566679, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Тамарою Михайлівною в розділі «Суб`єкт права власності», а саме ТОВ «Старолаврський» (37192607), було внесено запис «Припинено». Згідно інформації з Реєстру, 12.10.2015 року о 15:04:05 , в реєстраційній справі 747837780000 під номером запису 11567667, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Тамарою Михайлівною в розділі «Суб`єкт права власності», зазначено Компанія «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», зареєстрована реєстратором Комерційних компаній Белізу як міжнародна комерційна компанія 15.09.2006 року за реєстраційним №55.016, відносно якої також внесено запис «Припинено». В розділі «Правовстановлюючі документи» на підставі яких, нібито було відчужено ТОВ «Старолаврський» (37192607) нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 , Компанії «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» зазначено договір купівлі - продажу від 12.10.2015 року №1460. Відповідно до інформації з Реєстру, в реєстраційній справі 747837780000 під номером запису 18068510, внесеної 14.12.2016 року в 16:05:53 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Лесею Василівною, право власності на нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ТОВ «Старолаврський» (37192607), зареєстровано за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України: НОМЕР_1 виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму від 02.08.1997 року, ІНПП НОМЕР_2 ). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що ТОВ " Старолаврський " не мало наміру відступати, продавати або будь - яким іншим чином відчужувати нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим не скликало, не проводило та не приймала рішень стосовно її відчуження, а також не надавало повноважень директору або будь - яким третім особам на підписання договорів купівлі - продажу, актів - прийому передачі та на вчинення будь - яких дій пов`язаних з реєстрацією чи перереєстрацією права власності на зазначену спірну нежилу будівлю. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ст. 203 зазначеного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). ( ч. 3 ст. 215 ЦК України ) Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Відповідно до ст. 60 Закону України " Про господарські товариства " загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники ( представники учасників ), що володіють у сукупності більш ніж як 50 відсотків голосів. Частиною 6 ст. 60 вказаного Закону передбачено, що голова зборів товариства організує введення протоколу. Книга протоколів має бути у будь - який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів. Як встановлено судом, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю " Старолаврський " протокол № 3 -05/10/2015-П від 05.10.2015 року не підписували. А отжне рішення про продаж спірного нерухомого майна, загальні збори учасників позивача не приймали, директора на підписання відповідних договорів не уповноважували. В зв`язку з вибуттям майна з його володіння, позивач звернувся до Шевченківського Управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві з заявою про вчинення злочину від 06.10.2017 р. Вказану заяву внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2017 р. за № 12017100100012094. За наслідками проведення слідчих (розшукових) дій, слідчим Шевченківського Управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві у відповідачів були отримані копії документів, які були підставою для реєстрації права власності за останніми. Як стверджує представник позивача під час ознайомлення з матеріалами справи кримінального провадження було виявлено, що документи для проведення реєстраційної дії не відповідають оригіналам документів. Крім того, паспорт директора ТОВ " Старолаврський " ОСОБА_3 перероблений, вклеєна фотографія невідомої особи, та поставлено підпис невстановленої особи; перероблені договори купівлі - продажу, згідно яких ТОВ " Старолаврський " набуло право власності на об`єкт нерухомого майна. Всі документи, які були використанні при здійсненні реєстраційних дій підписанні невстановленими особами. Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За вимогами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що ТОВ " Старолаврський " приймало рішення про продаж нежилої будівлі (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, договір купівлі-продажу від 12.10.2015 року №1460 не підписувався директором ТОВ " Старолаврський " чи іншою уповноваженою особою. Зазначене свідчить про те, що нежила будівля (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 вибула з власності Товариства з обмеженою відповідальністю " Старолаврський " поза його волею. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Зважаючи на це, апеляційний суд водночас бере до уваги і таке. Спірний правочин був вчинений невстановленими в особами шляхом здійснення шахрайських дій. Він був вчинений не просто фізично, але й підтверджений і зареєстрований приватним нотаріусом, і призвів до реєстраційних дій у державних реєстрах, де відображаються права на нерухоме майно та їх зміна в історичній послідовності. Так, відповідно до п. п. 1, 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Водночас спірний правочин має бути визнаний недійсним в судовому порядку з відображенням такого рішення саме в резолютивній частині постанови (а не шляхом констатації відповідних фактів і висновків суду в її мотивувальній частині). Зважаючи на наведені вище норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» саме таке рішення має значення для реєстратора прав на нерухому майно. Ба більше, саме таке судове рішення убезпечить позивача у майбутньому від будь-яких непорозумінь чи тверджень щодо легітимного володіння і розпорядження спірним майном під час його перебування у власності позивача. За вимогами статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у відповідача спірного майна, оскільки як уже було зазначено вище, від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках відповідно до приписів статті 387 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2018 у справі №372/2592/15-ц зазначила, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна. Суд зазначає, що має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)). Водночас не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування (повернення) майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном (див. постанову Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 490/6324/19). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 916/731/21. Стосовно вимоги про визнання права власності на нерухоме майно нежилу будівлю (громадська вбиральня) загальною площею 183,80 кв.м. (літ. «Ж»), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер:82:072:007 за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Старолаврський» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 5, Код ЄРДПОУ: 37192607) суд зазначає наступне. ВП ВС неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.23)). Разом з тим у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 446/1/22 зазначено, що суду завжди необхідно враховувати, до яких наслідків призведе застосування того чи іншого способу захисту: чи призведе це до тієї кінцевої мети, яку прагне досягнути позивач, звертаючись до суду. КЦС ВС в постанові від 18.09.2023 у справі № 582/18/21 зазначив, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права / інтересу; сплив позовної давності. Така позиція узгоджується і з постановою КЦС ВС від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача, власне, порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати КЦС від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17). Разом з тим у постанові КЦС ВС від 06.03.2024 у справі № 548/837/21 зазначено, що «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. 387 і 388 ЦК, є неефективними. За таких обставин ефективним способом захисту права особи є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, а не позов про визнання права власності (така позиція узгоджується з позицією ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16-ц). З огляду на заначене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Старолаврський» в частині вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно. Всі інші доводи та міркування учасників справи не впливають на висновки суду щодо часткового задоволення позову, оскільки, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Велика Палата Верховного Суду у п. 8.10 постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 сформулювала висновок, що сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. З урахуванням вказаного випливає, що належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Відтак судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову покладається на відповідачів - Компанією «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» та ОСОБА_1 в частині пропорційно задоволеним вимогам, шляхом розподілу таких витрат між відповідачами. Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Визнати недійсним договір купівлі - продажу від 12.10.2015 р. № 1460 нерухомого майна нежилої будівлі (громадської вбиральні) загальною площею 183,80 кв. м. ( літ. " Ж " ), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:017 за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М., на підставі якого закріплено права власності за Компанією " Лендмарк Інвестментс Лімітед "( 1867,35, Баррак Роад, Беліз Сіті, республіка Беліз, зареєстрована реєстратором міжнародних комерційних компаній Белізу, як міжнародна комерційна компанія 15.09.2006 р. за реєстраційним номером 55,016 ). Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 АДРЕСА_2 нерухоме майно нежилу будівлю (громадська вбиральня ) загальною площею 183,80 кв. м. ( літ. " Ж " ), що розташована на земельній ділянці кадастровий номер: 82:072:017 за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовити в задоволенні решти позовних вимог. Стягнути в рівних долях з Компанії " Лендмарк Інвестментс Лімітед " (1867,35, Баррак Роад, Беліз Сіті, республіка Беліз, зареєстрована реєстратором міжнародних комерційних компаній Белізу, як міжнародна комерційна компанія 15.09.2006 р. за реєстраційним номером 55,016 та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Старолаврський " (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 5 код 37192607 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Старолаврський " ( 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 5 код 37192607 ) 9700 грн. 00 коп. судового збору. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Старолаврський»: 01042, м.Київ, пров. Новопечерський,5

Відповідач 1: Компанія «ЛЕНДМАРК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД»: 1867, 35 Баррак Роад, Беліз Сіті , зареєстрована Реєстратором міжнародних Комерційних компаній Белізу, як міжнародна компанія 15.09.2006 р за реєстраційним №55,016

Відповідач 2: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2

Суддя Т.В.Остапчук