Ухвала суду № 138418647, 06.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17233/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Остапчук Т.В., секретаря судового засідання Погребняк В.Д., за участю заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Київська міська рада, Шоста Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 р. до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Київська міська рада, Шоста Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: ( АДРЕСА_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 ) та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менш як п`ять років на час відкриття спадщини, з червня 2019 року по час смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалою печерського районного суду м. Києва від 21.04.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Заявник в судовому засіданні просив задовольнити заяву з підстав викладених в ній. Представник заявника просив задовольнити задовольнити заяву в повному обсязі. Представник зацікавленої особи Київської міської ради - Анастасія Шкуліпа подала до суду письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 , оскільки існує спір про право. Представник зацікавленої особи - Щостої Київської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, дійшов до такого висновку. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільно процесуальним кодексом України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності (з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази) та меж судового розгляду. Також особливостями розгляду справ окремого провадження є те, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб; такі справи не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв`язку з укладенням мирової угоди; за загальним правилом при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються. Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У постанові від 10.04.2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Крім того Велика Палата Верховного Суду зазначала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.11.2019 року у справі №592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України та в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах. Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе за умови, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Отже, в порядку окремого провадження суд може встановити лише факт, який породжує юридичні наслідки та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є конфліктом, суперечністю, протиборством сторін. Під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Водночас, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право. Заявник звернувся з заявою для встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сімєю не менше як пять років на час відкриття спадщини, з червня 2019 року по час смерті ОСОБА_2 У даному випадку, виключним способом захисту права заявника було б звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем зі змісту заяви вбачається, що встановлення юридичного факту необхідно заявнику задля подальшого оформлення права на спадщину.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Згідно із ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з існуванням спору про право. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 260, 293, 294, 315, 318, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Київська міська рада, Шоста Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду. Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дата складання повного тексту 13.07.2026 р.

Суддя Т.В.Остапчук