Рішення № 138418610, 22.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4718/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

при секретарі Оніщук Р.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/4718/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника Шестакова В.Ю. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. від 29.03.2021 за реєстровим № 41810 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості, стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 9 477,50 грн. та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис № 41810 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості.

05 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 41810 про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості.

Вказано, що на момент вчинення виконавчого напису норма законодавства яка дозволяла вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам на підставі кредитних договорів в простій письмовій формі була визнана судом нечинною.

Також зазначено, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу не був нотаріально посвідчений, а сума грошових коштів зазначених у виконавчому написі не є безспірною, оскільки у нотаріуса були відсутні необхідні документи.

Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Позивач вказує, що в ході виконавчого провадження було стягнуто грошові кошти в розмірі 9 477,50 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в судове засідання.

Відзив на позов відповідачем до суду не подано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи не убачається, що позивач заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи,приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 29.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 41810, за яким з позивача ОСОБА_4 звернено стягнення за Кредитним договором 558125-А від 14 травня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-15 від 29.08.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1220-01 від 28.12.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42254696 (далі - виконавчий напис).

За виконавчим написом стягнуто заборгованість за період з 28.12.2020 по 10.03.2021, сума заборгованості становить 6 825 грн., що складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 3 000 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам у розмірі 2 340 грн. та заборгованості за штрафами і пенями в сумі 1 485 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто 1 200 грн. Загальна сума до стягнення становить 8 025 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів встановлено Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 29.03.2021 убачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувалася ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення спірного виконавчого напису 29.03.2021 були відсутні правові підстави для його вчинення.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/13233/17.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001 року передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. При цьому визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вирішенні спору суд також враховує правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року по справі № 158/2157/17, відповідно яких для вчинення виконавчого напису нотаріусу слід надавати серед інших документів оригінал нотаріально посвідченого договору.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.03.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. За таких обставин, приватний нотаріус, не мала права вчиняти виконавчий напис на підставі пункту 2 Переліку, який визнано незаконним та нечинним на час вчинення нотаріальних дій.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, тому, враховуючи предмет спору, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині вимог.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів, суд зазначає наступне.

05 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 41810 виданого 29.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 в сумі 8 025 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. винесеною в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень змінено прізвище боржника « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що в межах виконавчого провадження з нього стягнуто грошові кошти в сумі 9 477,50 грн.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується назаконі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

В свою чергу, позивачем на підтвердження викладених у позові обґрунтувань щодо розміру стягнутих в межах виконавчого провадження грошових коштів не надано відповідних доказів, що унеможливлює суд можливості перевірити факт дійсного стягнення та перерахування на користь відповідача грошових коштів в сумі 9 477,50 грн.

Також судом приймається до уваги те, що представником позивача адвокатський запит на адресу приватного виконавця з проханням надати відомості про суму стягнутих грошових коштів датовано 24.01.2026, натомість позовна заява до суду подана вже 26.01.2026.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині у зв`язку із недоведеністю вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

В частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 8 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 05.08.2025 по справі № 359/9012/23 зазначив, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 по справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 по справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Інтереси позивача ОСОБА_1 у справі представляв адвокат Шестаков В.Ю. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1670379 від 24.01.2026.

14 січня 2026 року між ОСОБА_1 , як клієнтом, та Шестаковим В.Ю., як адвокатом, укладено договір про надання правничої допомоги № 14/01-26.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 Договору, Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Адвокат надає правничу допомогу, здійснює представництво Клієнта в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, відкритого 05.08.2021, стягувач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса та стягненню безпідставно набутих коштів. Вартість послуг, зазначених у пункті 1.1 Договору становить 8 000,00 грн., які повинні бути сплачені Клієнтом на рахунок Адвоката, зазначений в розділі 6 Договору, або готівковими коштами, з поміткою «За надання правничої допомоги по договору № 14/01-26 від 14.01.2026 р.».

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 72 від 26.01.2026, ОСОБА_1. на виконання умов договору про надання правничої допомоги сплачено грошові кошти в сумі 8 000 грн.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що судом позовні вимоги задоволено частково в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так, враховуючи принцип пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001, ст. ст. 11, 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29 березня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 41810, про стягнення з ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 » на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 8 025 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн., а всього суму 5 331 (п`ять тисяч триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», місце знаходження: 02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 34, офіс 511, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42254696.

Третя особа - Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місце знаходження: 08702, м. Обухів, вул. Київська, 115, оф. 1.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, місце знаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10-Г, оф. 204.

Повне судове рішення складено 22 липня 2026 року.

Суддя