Ухвала суду № 138418360, 20.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6690/26

Номер провадження 2-з/404/50/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Антоненко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Кропивницького міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні, вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Кропивницького міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні, вихованні дитини.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 13.07.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, які представник позивача усунула.

Згідно з ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 14.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, якою просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у даній справі забезпечити контакт батька, ОСОБА_1 , з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відеоспілкування, шляхом застосування мобільних застосунків у тому числі, але не виключно через «Viber», «Telegram», «WhatsApp» щодня з 19-00 год по 20-00 год за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем до суду подано позовну заяву до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні, вихованні дитини.

Необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що мати дитини протягом останніх чотирьох років систематично, умисно та безперервно чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, що призвело до повної ізоляції батька від життя та виховання доньки.

Також необхідність забезпечення позову обумовлена чутливістю правовідносин, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи по встановленню способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, враховуючи, що сприяння забезпеченню збереженню відносин та емоційного контакту дитини особисто з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити від спілкування із батьком.

Враховуючи наявність обставин, які позбавляють позивача можливості особистого спілкування з донькою (перебування неповнолітньої дитини за межами України та проходження військової служби позивачем, дією в Україні правового режиму воєнного стану, ОСОБА_1 не має правових та фізичних підстав для виїзду за межі України), з урахуванням права на особисте спілкування з дитиною та відсутності обставин, які обмежують право на таке спілкування, позивач вважає обґрунтованим необхідність задоволення заяви щодо забезпечення позову та зобов`язання відповідача забезпечувати відео спілкування, шляхом застосування мобільних застосунків у тому числі, але не виключно через «Viber», «Telegram», «WhatsApp» щодня з 19-00 год по 20-00 год за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка Спілкування батька з дочкою буде сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків позивача з дитиною, що відповідатиме законним інтересам доньки.

Позивач вважає, що обраний вид забезпечення позову є доцільним та співмірним із заявленими вимогами, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

У відповідності до положень частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом, між сторонами виник спір з приводу усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні, вихованні дитини.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просила суд забезпечити позов позивача, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у даній справі забезпечити контакт батька, ОСОБА_1 , з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відеоспілкування, шляхом застосування мобільних застосунків у тому числі, але не виключно через «Viber», «Telegram», «WhatsApp» щодня з 19-00 год по 20-00 год за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Суд приходить до висновку про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком, а також про те, що зустрічі батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 127/3128/19, від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19, від 25 серпня 2020 р. у справі № 466/2317/20.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Вказана норма кореспондується із положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батьком, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною, ставлення останнього до виконання своїх обов`язків, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні, вихованні малолітньої дочки ОСОБА_4 .

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою донькою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало її побачення з дитиною у присутності інших осіб, судом не встановлено.

Суд наголошує, що визначені судом заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання втраті емоційного контакту батька з дочкою, погіршення психоемоційного зв`язку між ними на період розгляду справи в суді, та повною мірою відповідають якнайкращим інтересам дитини.

При цьому, застосування таких заходів забезпечення позову не призводять до вирішення по суті спору.

Суд вважає необхідним зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до розгляду по суті цієї справи.

Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів по справі, якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову визначених судом необхідними, може істотно ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи з наведеного та керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), третя особа: Виконавчий комітет Кропивницького міської ради як орган опіки та піклування (місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 04055251) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні, вихованні дитини, шляхом:

зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити контакт батька, ОСОБА_1 , з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відеоспілкування, шляхом застосування мобільних застосунків у тому числі, але не виключно через «Viber», «Telegram», «WhatsApp» щодня з 19-00 год по 20-00 год за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка, з моменту постановлення ухвали суду до набрання рішення у справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання - 3 роки.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО