Рішення № 138418164, 22.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6680/25

пр.№ 2/464/340/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач ТзОВ «Кошельок» звернувся до суду з позовом, поданий представником Гурським Г.Ю., до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2589810075-545942 від 14.12.2021 у розмірі 12 055,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 14.12.2021 між ТзОВ «Кошельок» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2589810075-545942. Зауважив, що вказаний договір складений в електронному варіанті та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора 2881, який направлявся позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений під час реєстрації в особистому кабінеті. Вказав, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість. Відтак, просить позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 10 000 грн на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача. Клопотав про витребування у АТ «Універсал Банк» доказів, що містять банківську таємницю.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін.

Копію ухвали надіслано учасникам справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровував.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Щодо подано клопотання про витребування доказів, слід вказати, що таке задоволенню не підлягає, оскільки представником позивача на надано доказів на підтвердження звернення до АТ «Універсал Банк» із клопотанням про надання запитуваних доказів та неможливістю їх самостійного надання суду, що у відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, є передумовою звернення до суду із клопотанням про витребування доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено наступне.

14.12.2021 ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «Кошельок» кредитний договір № 2589810075-545942 шляхом підписання такого, паспорта споживчого кредиту та графіку розрахунків електронним підписом використанням одноразового ідентифікатора, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 6 000 грн, зі строком кредитування протягом 22 днів, дисконтна процентна ставка - 0,99 % в день, процентна ставка в день - 2,2 %.

Згідно пунктів 6.1 кредитного договору № 2589810075-545942 від 14.12.2021 вбачається, що сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі, а саме: на сайті кредитодавця https://koshelok згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відтак договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Приписи Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Як вбачається з мотивів позовної заяви, 14.12.2021, шляхом направлення позичальнику на зазначений під час реєстрації в особистому кабінеті номер телефону НОМЕР_1 , останній отримав одноразовий ідентифікатор 2881.

Дослідивши зміст кредитного договору № 2589810075-545942 від 14.12.2021, паспорта споживчого кредиту та графіка розрахунків, суд встановив відсутність електронного підпису відповідача, сформованого із використанням одноразового ідентифікатора.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скерування відповідачу вказаного представником позивача одноразового ідентифікатора. Надані суду докази не дають підстав дійти беззаперечного висновку щодо факту підписання кредитного договору № 2589810075-545942 від 14.12.2021 саме ОСОБА_1 , а відтак можливості ствердити факт того, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Суд зазначає, що однієї лише вказівки у позовній заяві про те, що певна особа нібито підписала його одноразовим ідентифікатором 2881, за умови відсутності підпису на кредитному договорі № 2589810075-545942 від 14.12.2021, паспорті споживчого кредиту, графіку розрахунків та без належного доказу скерування боржнику такого, недостатньо для доведення факту підписання.

Отже, в даній справі неможливо ствердити факт укладення між ОСОБА_1 та ТзОВ «Кошельок» кредитного договору № 2589810075-545942 від 14.12.2021, а відтак виникнення заборгованості відповідача перед кредитором.

Суд звертаю увагу на те, що долучена роздруківка фотографії неідентифікованої особи на фоні паспорта, не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження укладення 14.12.2021 між сторонами кредитного договору № 2589810075-545942.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на викладене суд вважає недоцільним у межах даної справи досліджувати обставини щодо заявленого позивачем розміру заборгованості, оскільки за відсутності належних доказів укладення кредитного договору, не вбачається можливим встановити правову підставу виникнення зобов`язань.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТзОВ «Кошельок», що має наслідком відмову у позові в повному обсязі.

За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачу судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: Киїівська обл., с. Чайки, вул. Антонова, 8а, ЄДРПОУ 40842831;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча Людмила САБАРА