Рішення № 138418021, 20.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3365/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України в особі уповноваженого представника Дернова (Чехоєва) Н.М. до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі представника позивача Дернова (Чехоєва) Н.М. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 01 березня 2025 року о 18 год. 50 хв. в м. Ужгород вул. Загорська, 53 керувала транспортним засобом Мазда 2 номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з транспортним засобом Електрон, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення актомобілю Мазда номерний знак НОМЕР_1 втратив контроль та скоїв наїзд на автомобіль Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушила п. 12.1. ПДР України.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник зазначає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2025р.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений транспортний засіб марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 .

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ відповідно до звіту N? 047ПI про визначення вартості відновленого ремонту транспортного Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 складає 350 031,97 грн.

Зазначена шкода особисто Винуватцем не була відшкодована потерпілій особі.

Вказує, що власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного транспортного страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N? EP.227491894 з терміном дії з 02.03.2024 по 01.03.2025.

У зв?язку з настанням події, передбаченої ст. 43 Закону, МТСБУ 07.08.2025 р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 234 766,26 грн. (наказ N? 3.1/24188 від 06.08.2023 р.).

Представник позивача вказує на те, що оскільки на момент завдання шкоди Потерпілому цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст 37 Закону у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до Відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.

Посилаючись на викладені обставини, на приписи ст. стт. 37, 43 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1191 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат 234766,26 грн. та понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 3150,00 грн. та сплачений судовий збір.

Позиція сторін справи:

В судове засідання представник позивача не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Подав до суду заяву, відповідно до якої позовну заяву підтримує, просить її задовольнити та розглянути справу у його відсутності. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями які повернулися на адресу суду із відміткою Укрпошти «адресат відсутній» за №R067124187440, №R067145179863, №R067172092044 та №R067206916254.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на викладене, суд розглянув справу у відсутності відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази поважності причин неявки не надав, мав можливість подати відзив на позовну заяву, проте не скористався наданими йому процессуальними правами.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви, клопотання:

19.03.2026 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 09.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи:

Як встановлено судом, 11 березня 2025 року о 18 год. 50 хв. в м. Ужгород вул. Загорська, 53 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Мазда 2 номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з транспортним засобом Електрон, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення актомобілю Мазда номерний знак НОМЕР_1 втратив контроль та скоїв наїзд на автомобіль Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2025 року у справі №308/3892/25 відповідача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі наведеного, суд вважає, що вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні 11.03.2025 дорожньо-транспортної пригоди встановлена та повністю доведена судовим рішенням і в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України доведення не потребує.

Вищевказане ДТП, як стверджує позивач, призвело до завдання транспортному засобу марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 страхувальником якого є ОСОБА_5 механічних пошкоджень.

На виконання вимог ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності співвласників наземних транспортних засобів», водієм автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_5 було повідомлено Моторне (транспортне) страхове бюро України про подію, про що свідчить письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 12.03.2025 року.

На дату ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ.

Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 234 766,26 грн.

Як встановлено судом цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з чим за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ було відшкодовано ОСОБА_4 (власнику) матеріальну шкоду, заподіяну відповідачем у розмірі 234 766,26 грн., як виплата, що стверджується платіжною інструкцією №25444 від 07.08.2025 року .

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність потерпілої особи у вищевказаній ДТП ОСОБА_4 , яка є страхувальником автомобіля марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 була застрахована у страховій компанії ПрАТ СК «ПЗУ Україна», поліс № 227491894 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, термін дії з 02.03.2025 по 01.03.2026 р., що підтверджується даними полісу № 227491894 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Як встановлено судом, 12.03.2025 року ОСОБА_5 який керував автомобілем марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Як встановлено судом, 17.03.2025 року ОСОБА_4 яка є власником автомобіля марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 звернулася до МТСБУ з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №047ПІ про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 17.07.2025 року, складеного оцінювачем керівником СОД Дубовик Е.В. вбачається, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу VW реєстраційний номер НОМЕР_5 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 226 901 (Двісті двадцять шість тисяч дев?ятсот одна) грн. 78 коп. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування).

Судом встановлено, що згідно ремонтної калькуляції №118335 від 11.03.2025 року вартість ремонту автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 становить 350031,97 грн.

Як встановлено судом, 10.04.2025 року на СТО Автоцентр - Ужгород Янічко П.А. у присутності ОСОБА_5 було проведено технічний огляд транспортного засобу марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 , який 11 березня 2025 року був учасником ДТП та складено протокол огляду транспортного засобу марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 , згідно якого зазначено перелік пошкоджень пов`язаних з ДТП.

Наказом МТСБУ від 06.08.2025 року №3.1/24188 на підставі ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та довідки №1 від 29.07.2025 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, номер справи 118335, визначено сплатити на рахунок ОСОБА_4 234 766,26 грн. за шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Згідно платіжної інструкції №25444 від 07.08.2025 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_4 страхове відшкодування згідно наказу №3.1/24188 від 06.08.2025 в розмірі 234 766,26 грн.

Окрім того, позивачем були понесені додаткові витрати на визначення розміру шкоди (оплата послуг аваркома (експерта) по справі №118335) в розмірі 3150,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №20505 від 23.06.2025 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

01.01.2025 року набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року. На підставі цього, втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ч. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року, договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

У зв`язку з цим, враховуючи дату укладення договору страхування між потерпілою особою та страховиком, яка мали місце у 2025 році, при вирішені цієї справи суд застосовує положення Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року, в редакції чинній на момент виникнення ДТП.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством; (стаття 1 Закону України "Про страхування" в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях.

Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння матеріальної шкоди.

Статус полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обумовлений прописаними в ПДР обов`язками учасника дорожнього руху. Параграф 2 пункт 2.1 ПДР України містить перелік документів, які повинні бути в обов`язковому порядку і наявність яких дає право виїжджати на дорогу.

Відповідно до ч.3 ст. 31 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 3720-IX від 21.05.2024 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України такі працівники зобов`язані встановити та зафіксувати необхідні відомості щодо чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди і сприяти проведенню представниками страховиків (МТСБУ) огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, що стали її учасниками.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка").

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 3720-IX від 21.05.2024 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Учасниками ринку обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, потерпілі особи (їхні законні представники, спадкоємці, правонаступники), інші особи, які відповідно до цього Закону мають право на отримання страхової виплати, страховики, надавачі супровідних послуг на ринку страхування, МТСБУ. Страхувальники, які є фізичними особами, інші фізичні особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, фізичні особи, які відповідно до цього Закону мають право на отримання страхової виплати, є споживачами у значенні, наведеному в Законі України "Про страхування".

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 3720-IX від 21.05.2024 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди водій, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: 1) дотримуватися передбачених Правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; 2) вжити заходів з метою запобігання чи зменшення шкоди у подальшому; 3) повідомити іншим особам, причетним до дорожньо-транспортної пригоди, свої прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), місце проживання, назву та місцезнаходження страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував, та надати відомості про чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 4) не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

Відповідно до ч.1 статті 33 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Страховик (МТСБУ) має право для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідно до ч.1 статті 34 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Страховик (МТСБУ) зобов`язаний у строк, передбачений частиною п`ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

Відповідно до ч.2 статті 37 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до:1) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду; 2) особи, яка керувала транспортним засобом, що вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій; 3) органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги; 4) особи, яка отримала регламентну виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) страховика, якщо встановлено, що на дату настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, був забезпеченим; 6) страховика, якщо регламентну виплату здійснено відповідно до пункту 4 частини першої чи пункту 1 або 2 частини другої статті 43 цього Закону.

Статтею 1191 ЦК України та ст.37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 3720-IX від 21.05.2024 року(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч.1-2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У даному випадку судовим рішенням (постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП) встановлено вину відповідача в ДТП , і відповідно, заподіяння шкоди майну власнику автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_4 внаслідок неправомірних (винних) дій. Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями. Підстав для звільнення відповідача від відповідальності у даному випадку нема.

Відповідачем не доведено факт того, що шкоду транспортному засобу марки Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія.

На дату ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ.

Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 234 766,26 грн.

Згідно ч.1 ст. 43 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України, зокрема,транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому. Регламентні виплати, передбачені цією частиною, здійснюються виключно безпосередньо потерпілій особі, її законним представникам або спадкоємцям, правонаступнику потерпілої юридичної особи, погодженим з потерпілою особою особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, особам, які проводять лікування потерпілої фізичної особи, або особам, які здійснили витрати з лікування потерпілої фізичної особи. Допускається здійснення регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, страховику потерпілої особи, який здійснив страхову виплату відповідно до статті 19 цього Закону, або страховику, який здійснив страхову виплату у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за іншим договором страхування щодо відповідних транспортного засобу та дорожньо-транспортної пригоди. Будь-які правочини, що передбачають надання (перехід) права на отримання визначених цією частиною регламентних виплат, є нікчемними.

Положенням ст.18 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. У разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння пригоди не була застрахована, МТСБУ здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, а відтак до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат.

Судом встановлено, що Моторно (транспортним) страховим бюро України сплачено ОСОБА_4 у відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована у загальному розмірі 234766,26 грн. та понесені додаткові витрати на визначення розміру шкоди (оплата послуг аваркома (експерта) по справі №118335) в розмірі 3150,00 грн.

У зв`язку з тим, що МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту, Відповідач повинен сплатити загальну суму боргу разом з витратами на збір документів, що складає 237916,26 грн.

Згідно підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка"

Щодо вимоги про стягнення витрат на проведення оцінки транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що для визначення розміру завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності та поніс витрати на виготовлення звіту про оцінку у розмірі 3150,00 грн, що підтверджується наданими доказами.

Суд враховує, що проведення оцінки є необхідним для встановлення розміру матеріальної шкоди, заподіяної транспортному засобу позивача, а також для реалізації права на отримання належного відшкодування.

Витрати на проведення оцінки перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та є фактичними витратами, яких позивач зазнав внаслідок пошкодження належного йому майна.

Відповідачем не надано доказів необґрунтованості чи надмірності зазначених витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення оцінки транспортного засобу у розмірі 3150,00 грн.

Тобто, у МТСБУ є всі наявні правові підстави для відшкодування понесених витрат з винуватця, які були пов`язані з розглядом страхового випадку, що також підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, Постановою від 10.11.2021 року по справі № 368/1027/21.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 234766,26 грн. та вартість послуг експерта в сумі 3150,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається,виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновки Суду щодо позовної заяви та задоволення позовних вимог , у порядку частин першої статті 141 ЦПК України, з відповідача за позовом на користь позивача підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3568,75 грн.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 08.07.2026 року, дата складання повного судового рішення 20.07.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення 20.07.2026 року.

Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ч.1 ст. 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України в особі уповноваженого представника Дернова (Чехоєва) Н.М. до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатоюзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 234 766,26грн. та вартість послуг експерта в розмірі 3150,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3568,75 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) (місце знаходження м. Київ бульвар Русанівський бульвар , 8, код ЄДРПОУ 21647131 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) .

Дата складання повного тексту рішення суду 20.07.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца