Ухвала суду № 138417458, 21.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/3853/26

Номер провадження 1-кп/711/417/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026250000000008 від 07.01.2026, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Маньківка Маньківського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026250000000008 від 07.01.2026, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.

До суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала. Мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. 30.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. 10.02.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 30.03.2026. 20.03.2026 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 скеровано для розгляду до Соснівського районного суду м. Черкаси, рішенням Черкаського апеляційного суду підсудність вказаного кримінального провадження визначена за Придніпровським районним судом м. Черкаси. Обставинами, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_5 у вчинені вказаного злочину, є зібрані у ході досудового розслідування докази, а саме: даними, що містяться в протоколах від 15.01.2026 огляду месенджера «Telegram», публікацій в мережі Інтернет; даними протоколів допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; відповіддю № 625/473 від 28.01.2026 з МО на запит слідчого щодо розміщення військовослужбовців; даними протоколу від 30.01.2026 протоколу проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході якого вилучено телефон з акаунтом месенджера «Telegram», з якого ОСОБА_5 залишав коментарі; іншими зібраними у вказаному кримінальному провадженні доказами. Сторона обвинувачення вважає, що необхідність обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Тобто, фактично, інститут запобіжного заходу введений у кримінальний процес для того, щоб саме запобігати спробам неналежної процесуальної поведінки обвинувачених. На теперішній час є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 : буде переховуватись від суду (п.1 ч.

1 ст. 177 КПК України); може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України); може вчинити інші злочини чи продовжній злочин, у якому обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) (існує ризик продовження злочинної діяльності ОСОБА_5 , оскільки може поширювати інформацію з використанням лише електронних пристроїв та мережі Інтернет). Зазначені ризики існують, оскільки: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання строком до 8 років позбавлення волі; на сьогоднішній день в Україні діє введений указом Президента України воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину набуває особливо суспільно небезпечного характеру; може вчинити інші злочини чи продовжити злочин, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) (існує ризик продовження злочинної діяльності ОСОБА_5 , оскільки може поширювати інформацію з використанням лише електронних пристроїв та мережі Інтернет). У цьому контексті обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є компромісом між особистими правами обвинуваченого і необхідністю забезпечити стабільність судового процесу, захист суспільства та непорушність кримінального процесу. Сторона обвинувачення вважає за необхідне звернути увагу суду, що тяжкість інкримінованого злочину, сфера його вчинення викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують продовження ОСОБА_5 строк дії обов`язків, покладених ухвалою суду. На підставі викладеного, просить суд застосувати до обвинуваченого за ч. 2 ст. 114-2 КК України у кримінальному провадженні №22026250000000008 від 07.01.2026 громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває - м. Черкаси, без дозволу суду; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади (підрозділів ДМС України) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 , щодо обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 заперечив. Просив суд взяти до уваги, що стосовно ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який діяв до 30.03.2026. На виконання даної ухвали суду, ОСОБА_5 здав свій закордонний паспорт до органів держаної міграційної служби. Після закінчення дії запобіжного заходу ОСОБА_5 до органів держаної міграційної служби з метою повернення паспорту, не звертався. Останній дисципліновано з`являвся за викликами під час досудового розслідування, та продовжує з`являтися за викликами вже до суду. Вважає, що така поведінка обвинуваченого свідчить про виконання покладених на нього КПК України обов`язків, як обвинуваченого. Ризик вчинити інший злочин, не доведений. Адже злочин в якому останній обвинувачується вже закінчений. Ризик впливати на свідків, вважає, також не доведеним та надуманим. Тому просить суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 будь-якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Зазначив, що і без застосування запобіжного заходу виконує покладенні на нього процесуальні обов`язки. Тому у застосуванні вказаного запобіжного заходу не вбачає необхідності.

Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_8 , пояснення адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судом встановлено, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, а саме: у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання строком до 8 років позбавлення волі.

Крім того, на сьогоднішній день в Україні діє введений указом Президента України воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину набуває особливо суспільно небезпечного характеру.

Суд вважає, що на даний час є достатні підстави вважати існують ризики передбачені п.1, 3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, ризик переховуватись від суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання строком до 8 років позбавлення волі, а тому з метою уникнення від покарання може уникати суду.

Ризик незаконного впливу на свідків обумовлюється тим, що після вручення клопотання про обрання міри запобіжного заходу останньому стало відомо і про інших свідків, тому існує ризик незаконного впливу на останніх.

Суд вважає наявним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик вчинення іншого злочину чи продовжній злочин, у якому обвинувачується, підтверджується тим, що обвинувачений може поширювати інформацію з використанням лише електронних пристроїв та мережі Інтернет.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

В ході судового розгляду встановлено, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.11.2023 на ОСОБА_9 при обранні запобіжного заходу було покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, дія яких закінчилася та не продовжувалася.

Згідно з ч.5 ст.194 КПК України - якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку передбаченому КПК.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З викладеного вище вбачається, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України розпочинає свій перебіг одночасно з початком дії запобіжного заходу, в даному випадку у вигляді особистого зобов`язання та не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що чинний КПК України не передбачає можливості звернення з клопотанням про покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на обвинуваченого окремо від клопотання про обрання/зміну запобіжного заходу. Строк дії обов`язків може бути неодноразово продовжений, проте обов`язки заново не можуть бути покладені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені прокурором ризики доведені, що наразі обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КК України строком на 2 місяці, оскільки на думку суду, саме такий запобіжний захід здатний у повній мірі забезпечити дотримання обвинуваченим покладених на нього обов`язків на даній стадії кримінального провадження, таким чином клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-179, 194, 314,315, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - задовольнити.

Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного телефону;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває (м. Черкаси), без дозволу суду;

-утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (підрозділів ДМС України) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1