Ухвала суду № 138417317, 22.07.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 710/1111/26

провадження № 2-з/691/13/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши заяву позивача Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Кравчук Тетяни Ігорівни про забезпечення позову,-

встановив :

22 липня 2026 року до Городищенського районного суду Черкаської області із Шполянського районного суду Черкаської області на підставі ухвали про передачу справи за підсудністю надіслано заяву Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Кравчук Тетяни Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Кравчук Тетяни Ігорівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,9256 га кадастровий номер 712038300:02:001:0385, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1342903971203 місце розташування село Журавка Селищенська територіальна громада Звенигородський район Черкаська область, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Вивчивши всебічно, повно, об`єктивно обставини справи за матеріалами заяви про забезпечення позову, вказані позивачем, та всі фактичні дані, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, проаналізувавши зміст документів в додатку до позовної заяви, суддя приходить до висновку про її повернення позивачу в силу наступного.

Так, за змістом ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч.2ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника у сукупності щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України чітко визначені вимоги, що пред`являються до форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вивчивши зміст заяви представника Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим положеннями вищевказаної норми права.

Так, із заяви про забезпечення позову вбачається, що вона подана разом із позовною заявою до суду і адресована в Шполянський районний суд Черкаської області та підписана представником позивача, адвокатом Будьонний В.С., тобто дотримано вимоги ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Потребує доопрацювання заява в частині зазначення даних про сторони відповідачів щодо дати народження, номерів і серій паспортів для фізичних осіб - громадян України, остільки така інформація носить суттєвий характер, є доступною для сторони позивача з огляду на зміст наданих документів, і є доцільною для опрацювання судом при зверненні рішення суду до виконання.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки заявника (позивача), а й інших осіб, в тому числі відповідачів, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, тому заявнику (позивачу), слід обґрунтувати співмірність обраного виду забезпечення позову із розміром та видом позовних вимог, остільки заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення. Не зазначено у змісті заяви і об`єктивні причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов саме у виді накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,9256 га кадастровий номер 712038300:02:001:0385, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1342903971203 місце розташування село Журавка Селищенська територіальна громада Звенигородський район Черкаська область, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , не обґрунтовано необхідність забезпечення позову обраним видом забезпечення позову та спосіб забезпечення його виконання шляхом накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Також, частиною 2 ст.157 ЦПК України передбачено, що примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. З огляду на наведене, заявником не конкретизовано, кому саме слід доручити виконання ухвали суду про забезпечення позову, а також не конкретизовано всіх осіб, яких стосується забезпечення позову, в разі прийняття відповідного рішення судом.

Вимоги ч. 10 ст. 153 ЦПК України передбачають, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає Акціонерному Товариству Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Виходячи з наведеного вважаю, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову, повертається заявнику.

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 149, 151, 153, 259, 260, 354 України, суддя, -

постановив :

Заяву позивача Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Кравчук Тетяни Ігорівни про забезпечення позову - повернути заявнику (позивачу).

Роз`яснити заявнику (позивачу) Акціонерному Товариству Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали суду надіслати для відому Акціонерному Товариству Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК».

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії такої ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.М.Савенко