Рішення № 138416901, 15.07.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5700/25

Провадження № 2/545/2506/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.,

за участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №3550845 за яким відповідачу наданий кредит в розмірі 5000 грн строком на 30 днів, з стандартною процентною ставкою 5,00% в день та комісія за надання кредита у розмірі 950 грн. На підставі договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» до останнього перейшло право грошової вимоги за до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №3550845 від 19.07.2021. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором надання споживчого кредиту №3550845 від 19.07.2021.

22.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №77764867, за яким відповідачу наданий кредит в розмірі 4000 грн, строком на 30 днів, з стандартною процентною ставкою 1,99% в день. На підставі договору факторингу №22/02/2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» до останнього перейшло право грошової вимоги за до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №77764867 від 22.09.2021. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором надання споживчого кредиту №77764867 від 22.09.2021.

У зв`язку з невиконанням належним чином умов договорів позичальником, утворилася заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 42003,76грн, а саме: за договором №3550845 у розмірі 28803,24грн, з яких 4581 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 24222,34 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги,; за договором №77764867 у розмірі 13200,42грн, з яких 4000 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 9199,77 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги,0,65 грн 3% річних.

Посилаючись на вищенаведене, просили стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі 42003,76 грн та судові витрати, що складаються зі сплати судового збору 2422,40 грн та правничої допомоги 16000 грн.

У відзиві представник відповідача зазначав, що відповідач визнає вимоги частково. По кредитному договору №3550845, зазначав, що позивачем поза дією договору, були нараховані відсотки, оскільки в договорі встановлена дія кредитного договору 30 днів, відтак після спливу даного строку нарахування установою відсотків за користування кредитом є неправомірною. Вказувала, що у разі якщо суд дійде до висновку про належність нарахування відсотків, просив суд зменшити розмір заборгованості по простроченим відсоткам до розміру тіла кредиту і визначити, що розмір заборгованості по процентам також складає 4581 і визначити та стягнути розмір заборгованості у розмірі 9162 грн.

По кредитному договору №77764867 стверджує, що позивачем також нараховані відсотки поза строком користування та дії кредитного договору. Підсумовуючи вищенаведене, зазначав, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення з неї загальної заборгованості в розмірі 14179 грн за двома кредитними договорами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, попередньо надавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, та зазначивши, що проти задоволення позову заперечують в повному обсязі при винесенні рішення просять врахувати позицію відповідача.

Встановлено, що 19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №3550845, за яким відповідачу наданий кредит в розмірі 5000 грн строком на 30 днів (а.с.27-31).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 кредитного договору кредит надається строком на 30 днів з 19.07.202; термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 18..08.2021

Згідно із п.1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом , включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми кредиту) складають 4700грн в грошовому виразі та 317,286.00 відсотків річних у процентному значенні; орієнтовна загальна вартість кредиту складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат складає 9700грн.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено комісія за надання кредиту 950грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 3750 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, шляхом переказу коштів на картковий рахунок.

Відповідно до розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту.

Встановлено, що договір №3550845від 19.07.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором F20998.

Згідно з довідкою про ідентифікацію одноразовий ідентифікатор F20998 належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та є аналогом електронного цифрового підпису (а.с.114).

22.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №77764867, за яким відповідачу наданий кредит в розмірі 4000 грн, строком на 30 днів, з стандартною процентною ставкою 1,99% в день (а.с.50).

Відповідно до п.2 кредитного договору знижена процентна ставка 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%, пеня 2,70% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 29653,86%.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 07.11.2025 №КД-000080230/ТНПП номер транзакції b851d938-ec30-4346-807b-520fcd4c3857 та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 07.11.2025 №КД-000080012/ТНПП номер транзакції 00553837-3f41-4756-86f5-fd7ebb00358a. (а.с.65-66).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Отже, факт укладення договорів про надання споживчого кредиту між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови кредитних договорів належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3550845 станом на 10.01.2023 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 28803,34грн, а саме: по основній сумі кредиту 4581грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8009,79 грн; нараховані відсотки за кредитним договором 16212,55грн (а.с.33).

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №77764867 станом на 10.01.2023 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 13200,42грн, а саме: по основній сумі кредиту 4000грн, нараховані відсотки за кредитним договором 9199,77грн; нараховані 3% річних 0,65 грн (а.с.34).

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже у відповідача виникли заборгованості у вказаних розмірах перед кредиторами.

15.12.2021 було укладено договір № 15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3550845.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3550845.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3550845.

22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77764867.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77764867.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77764867.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо твердження представника відповідача про нарахування відсотків поза встановленим 30 денним строком дії кредитного договору, то суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 2.2.2 договору №3550845 нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного кредитування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначених п. 1.4., якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватися кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) встановлену п. 1.6 договору. Якщо після настання дати, встановленої п. 1.4 договору позичальник продовжуватиме користуватися кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватися протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку.

Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на пролонгацію строку користування/повернення кредиту на тих самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Строк продовження кредиту може становити 3, 7 та 15 днів з максимальним розміром комісії та з максимальним розміром комісії у відсотковому значенні від поточного залишку кредиту за його продовження 3.00, 5.00 та 10.00 відповідно.

Згідно умов договору, а саме п. 2.3.1.2. Договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

За відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом до 18.08.2021 року, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 договору.

З матеріалів справи вбачається, що пролонгація на підставі п. 2.3.1.2. Договору та відповідні нарахування кредитором проведено в межах визначеного шістидесятиденного строку.

Разом з тим, що стосується нарахування відсотків понадстроково за договором позики №77764867 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суд зазначає наступне.

Згідно з кредитним договором №77764867 від 22.09.2021 пунктом 2.2. встановлено що строк дії позики 30 днів. Пунктом 5.2. визначено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-lіcense/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації, йому зрозумілі.

Так, вищезазначеними правилами встановлено, пунктом 7.12. з метою недопущення наслідків понадстроково користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики і позичальником не оформлена пролонгацію, строк позики автоматично продовжується на один календарний день. П. 7.13. строк авто пролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При авто пролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку терміну (дії) договору позики на один календарний день.

Проте, суд вирішуючи питання щодо обізнаності позичальника з умовами автопролонгації суд бере до уваги позицію Великої Палати Веровного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, яка містить наступні висновки:

-оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома;

-банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;

-споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;

-роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;

-оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самою фінансовою установою у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;

-за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;

-правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені;

-пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відтак, слід дійти висновку, що умови авто пролонгації, які були викладені на сайті кредитодавця не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки позивачем не надано підтверджень, що саме з даними правилами було ознайомлено позичальника, і що саме ці правила діяли на момент укладення кредитного договору.

Отже, за кредитним договором №77764867 від 22.09.2021 слід стягнути відсотки за визначені безпосередньо у договорі 30 днів дії кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди від 28.09.2021 та збільшенням тіла кредиту, у розмірі 2513,40 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором № 3550845 від 19.07.2021 в розмірі 28803,34 грн та за кредитним договором № 77764867 від 22.09.2021 в розмірі 6513,40 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір №01-07/2024 про надання правової допомоги (а.с.102-104).

Згідно з п.4.1 договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 загальна вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №577 від 03.11.2025 та витягу з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надані такі послуги, а саме: надання усної консультації 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 12000грн (а.с.112).

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога полягала в оплаті послуг адвоката за надання усної консультації та складенні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

При цьому суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, з огляду на принцип реальності та розумності стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Отже, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог (84,08%) у розмірі 2036,75 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, 01133) заборгованість за кредитними договорами №3550845 від 19.07.2021, №77764867 від 22.09.2021 в загальному розмірі 35316,74 грн, судовий збір в сумі 2036,75 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн, всього 40353,49 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя:Л. І. Стрюк