Ухвала суду № 138416728, 16.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.07.2026Справа № 554/17560/25 Провадження № 2-п/554/118/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.03.2026 року у справі № 554/17560/25,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.03.2026 року у справі № 554/17560/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява вмотивована тим, що у судовому рішенні вказано, що ОСОБА_1 будучи неналежним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому в судове засідання не з`явився. Жодних листів, копій позовної заяви з доданими матеріалами Відповідач від суду не отримував та не знав про сам факт наявності справи та судових засідань. Відтак, вважає, що заочне рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 березня 2026 року по справі №554/17560/25 було прийнято без належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду, що є підставою для скасування заочного рішення та призначення розгляду в загальному порядку. Неповідомлення у встановленому порядку про розгляд справи позбавило ОСОБА_1 передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими він міг заперечити проти позову.

Щодо заперечень проти позову та доказів, на яких вони ґрунтуються, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. зазначила, що заявлена сума до стягнення не ґрунтується на умовах Кредитного договору і наданому самим же Позивачем розрахунку, а тому і не підлягає задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами договору про надання банківських послуг, позивач не представив. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений робітниками банку є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача та відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказового розміру всієї суми непогашеного кредиту. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Також, матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за вказаними кредитними договорами. Таким чином, вимоги пред`явленого позову недоведені. Крім того, нарахування заборгованості за комісією, в розмірі - 15 476,82 грн. є незаконною, оскільки встановлюючи в договорі комісію, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу.

На підставі викладеного представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. просила переглянути та скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.03.2026 року у справі № 554/17560/25.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 15.06.2026 року заяву прийнято до провадження судді Михайлової І.М., призначено її до судового розгляду.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Зачепіло З.Я., повторно не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу 30.06.2026 року об 8:24:46 до електронного кабінету адвоката Зачепіло З.Я. в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Крім того, заявнику надсилалися рекомендовані листи з повідомленнями про розгляд справи за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 , однак поштові відправлення заявнику не були вручені та повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».Отже, відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України заявник ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду поданої ним заяви. Про причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України встановлено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Судом встановлено, що 05.03.2026 року заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави у справі № 554/17560/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 9704661031 від 16.04.2020 року в розмірі 40718,11 грн., а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Оцінюючи доводи представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я., наведені у заяві про перегляд заочного рішення від 02.06.2026 року, суд зазначає, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, але відповідач повинен зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковим.

Щодо доводів представника заявника про те, що він не отримував повідомлення про розгляд справи і додатків до неї, суд зазначає наступне.

Вказана цивільна справа призначалася до судового розгляду на 05.03.2026 року о 09 год. 30 хв.

Відповідач ОСОБА_1 , відомості про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження якого невідоме, повідомлений про розгляд справи відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом опублікування 25.12.2025 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.

Крім того, судова повістка про виклик до суду в судове засідання на 05.03.2026 року та копія ухвали від 24.12.2025 року про відкриття провадження у справі були направлені ОСОБА_1 за останнім відомим місцем проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду 12.01.2026 року без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

За таких обставин доводи представника заявника ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. про те, що він не одержував повідомлення про розгляд справи і додатків до неї, є безпідставними.

Окрім цього, ОСОБА_1 не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що могли б вплинути на рішення суду та які не були досліджені судом. Ті обставини, на які посилається відповідач, свідчать про незгоду із судовим рішенням, що може бути підставою для апеляційного оскарження судового рішення.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.284, 285, 287, 288, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.03.2026 року у справі № 554/17560/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Михайлова