Рішення № 138416469, 22.07.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 536/495/26

Провадження № 2/533/328/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором від 28.11.2023 № 9656261 у загальному розмірі 18389,37 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 гривень, розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів у розмірі 5000,00 грн в період з 28.11.2023 по 03.12.2023..

Процесуальні дії/рішення у справі

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 березня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області (а.с. 42-43).

31 березня 2026 року цивільна справа надійшла до Козельщинського районного суду Полтавської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Козельщинського районного суду Полтавської області від 31.03.2026 справу розподілено головуючій судді Козир В.П. (а.с. 46).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 25 травня 2026 року (а.с. 47-48).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 25 травня 2026 року клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» - задоволено та витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію. Оголошено перерву до 22.07.2026 (а.с. 55-56).

Справу розглянуто 22.07.2026 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 2-5)

28.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_2 (відповідачка) укладено договір про споживчий кредит № 9656261 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачка отримала 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 104-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 965261, укладеним між первісним кредитором та відповідачкою.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18389,37 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн; заборгованість за процентами - 12724,37 грн; заборгованість за комісією - 665,00 грн.

Також, позивачем зазначалося, що ним 29.12.2025 направлялась досудова вимога відповідачу.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статтю статті 6, 15, 16, 207, 512-514, 520-521, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 626, 627, 629, 1054 ЦК України, статті 55, 84, 133, 141,175ЦПК України, статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи» статтю 14 Закону України «Про захист персональних даних», статті 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та висновки Верховного Суду у справі № 2-3897/10 (постанова суду від 19 лютого 2020 року).

Позиція відповідача

Відповідачка ОСОБА_3 , у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду справи (а.с. 59, 60). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надала.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачкою суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

28.11.2023 ОСОБА_3 підписала анкету-заяву на кредит № 9656261 на сайті miloan.ua, відповідно до якої: сума кредиту - 5000,00 грн; строк кредиту - 15 днів з 2023-11-28. Дата повернення кредиту: 2023-12-23; сума до повернення: 6977,50 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 665,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 13,30 % від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 1312,50 грн, нараховуються за ставкою 1,75 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 16).

У даній анкеті також відображені анкетні дані відповідачки, процес оформлення та розгляду заяви, прийняте рішення по заяві та погоджені умови кредитування.

28.11.2023 між ТОВ «Мілоан» (за договором - кредитодавець) та ОСОБА_2 (за договором - позичальник) укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 9656261 (надалі - кредитний договір), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідачки), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 6.1, 6.2 кредитного договору (а.с. 8-13).

Кредитний договір має терміни та визначення:

- комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п.1.5.1 цього договору;

- пільговий період - строк, що настає з дати видачі кредиту, згідно п. 1.3 та завершується у визначену п. 1.3.1 договору дату (рекомендовану дату платежу). Під час дії цього періоду, проценти за користування кредитом можуть, якщо це передбачено умовами договору, нараховуватись за зниженою відсотковою ставкою. З дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав і триває протягом поточного періоду.;

- поточний період - строк, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується у визначену п. 1.3.2 договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. З завершенням поточного періоду спливає строк кредитування за договором. З дня наступного за днем завершення поточного періоду, у випадку існування непогашеної заборгованості, строк виконання зобов`язання зі сплати платежів (заборгованості) вважається порушеним (простроченим) позичальником, що тягне настання наслідків обумовлених розділом 4 цього договору та надає кредитодавцю право розпочати процедуру врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнення її в примусовому порядку.

- одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність (комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер), що її отримує позичальник від кредитодавця у вигляді електронного повідомлення на телефонний номер позичальника або іншим засобом зв`язку, погодженим позичальником та кредитодавцем [крім вебсайту, особистого кабінету споживача для дистанційного обслуговування, мобільного застосунку та будь-якої іншої інформаційно-комунікаційної системи (її меню/частини/елемента), яка належить кредитодавцю або адмініструється ним], та яка одноразово може додаватись позичальником до інших електронних даних та надсилатись кредитодавцю, включно з метою укладення електронного договору порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 гривень (п. 1.2 кредитного договору).

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 28.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3 кредитного договору).

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.12.2023 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1 кредитного договору). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 12.03.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2 кредитного договору).

Згідно з п. 1.4 кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 13.12.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 12.03.2024 (останнього дня строку кредитування).

Комісія за надання кредиту: 665,00 грн, яка нараховується за ставкою 13,30 відсотків від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту (п. 1.5.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1312,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,75 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15750,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3 кредитного договору).

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 цього договору (п. 1.6 кредитного договору).

Згідно з п.2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 *12.

Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1 -1.5.3 договору, в один з термінів (дат), вказаних в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору.

Згідно з п. 3.2.6 кредитного договору кредитодавець має право, крім інших передбачених законодавством та цим договором прав: відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у sms-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки sms-повідомлення для позичальника визначено у правилах). На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству. За зверненням позичальника товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника.

Позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему ВаnkID НБУ ідентифікаційних даних позичальника (п. 6.7 кредитного договору).

У р. 10 кредитного договору зазначено реквізити сторін договору, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки « ОСОБА_3 », ідентифікаційний номер відповідачки ( НОМЕР_3 ); паспортні дані позичальника; місце проживання: АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_4 .

Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 702507 28.11.2023 17:16 « ОСОБА_3 » (а.с. 8).

Графіком платежів за договором про споживчий кредит 9656261 від 28.11.2023, що є додатком № 1 до договору, передбачено: дату видачі кредиту/дату платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту/сума платежу за розрахунковий період, проценти за користування кредитом, види платежів за кредитом, реальну процентну ставку, загальну вартість кредиту тощо (а.с. 14).

У заяві на отримання кредиту № 9656261, що є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 9656261 від 28.11.2023, зазначені анкетні дані відповідачки та основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі (а.с. 14 на звороті).

Відповідно до додаткових контактних даних позичальника для взаємодії за кредитним договором, що є додатком № 3 до договору про споживчий кредит № 9656261 від 28.11.2023, ОСОБА_1 надала додатковий контактний номер телефону: НОМЕР_4 (а.с.15).

Згідно з довідкою, виданою 10.09.2025 ТОВ «Мілоан» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ОСОБА_3 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 9656261 від 28.11.2023, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: одноразовий ідентифікатор - 702507; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику - 28.11.2023 17:16:29; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор - НОМЕР_4 (а.с. 15 на звороті).

Відповідно до копії платіжного доручення від 28.11.2023 № 116366919 ТОВ «Мілоан» перераховано грошові кошти у сумі 5000,00 грн на картку отримувача « ОСОБА_3 », код отримувача НОМЕР_3 ; кредит рахунку: 516875*12; призначення платежу: кошти згідно з договором 9656261 (а.с. 17).

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ). Номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій у період з 28.11.2023 по 01.12.2023: НОМЕР_4 (а.с. 61).

Відповідно до виписки за договором на рахунок ОСОБА_1 28.11.2023 відбулося зарахування переказу на карту № НОМЕР_5 у сумі 5000,00 грн (а.с. 62).

З розрахунку заборгованості (а.с. 16), наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_3 станом на 12.03.2024 мала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за кредитним договором № 9656261 у розмірі 18389,37 грн, яка складається зі:

- заборгованість по тілу кредиту - 5000,00 грн;

- заборгованість за процентами - 12724,37 грн;

- заборгованість по комісії за оформлення кредиту - 665,00 грн.

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом відбувалися відповідно до умов договору, а саме за 15 днів кредитування проценти нараховувалися за ставкою 1,75 % за кожен день користування кредитом (пільговий період), за 22 дні користування кредитом (поточний період) - за ставкою 3,50 % за кожен день користування кредитом (поточний період) та за 68 днів користування кредитом (поточний період) - за ставкою 2,3 % за кожен день користування кредитом (поточний період).

26.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі - новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 104-МЛ (а.с. 19-23).

Відповідно до п.1.1 договору про відступлення прав вимоги на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно з п. 1.2 договору про відступлення прав вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

У відповідності до п. 6.2.3 договору про відступлення прав вимоги права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання передачі реєстру боржників (додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 договору.

Згідно з п. 7.1 договору про відступлення прав вимоги в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор протягом 5 робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2222047,80 грн без ПДВ. При цьому оплата прав вимоги, які підлягають відступленню згідно з цим договором щодо кожного окремого боржника визначається згідно з додатком № 1 до даного договору.

Відповідно до акту приймання-передачі права вимоги реєстру боржників від 26.03.2024 до договору про відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26 березня 2024 року ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-капітал» прийняло реєстр боржників кредитора кількістю 3407 (а.с. 28).

Відповідно до копії платіжної інструкції від 26.03.2024 № 406 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило перерахування коштів ТОВ «Мілоан» у розмірі 2222047,80 грн як оплату за відступлення права вимоги згідно з договором №104-МЛ від 26.03.2024 (а.с. 28 на звороті).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.11.2023 № 9656261 у загальному розмірі 12724,37 грн, з яких: тіло кредиту - 5000,00 гривень; залишок по відсотках - 12724,37 грн; залишок за комісією - 665,00 грн (а.с. 29).

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 9656261 від 28.11.2023, вбачається, що ОСОБА_3 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» за кредитним договором № 9656261 станом на 05.01.2026 має заборгованість 18389,37 грн, яка складається зі:

- заборгованість по тілу кредиту - 5000,00 грн;

- заборгованість за процентами - 12724,37 грн;

- заборгованість по комісії - 665,00,00 грн.

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

За ст. 642 ЦКУ відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Законом України «Про споживче кредитування» у п. 4 ст. 1 надано визначення такому терміну: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

На підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.»

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2023 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачки на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Так, підписання договору відповідачкою підтверджується змістом кредитного договору та додатків до нього, які містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки; податковий номер відповідачки, номер телефону (що за повідомленням банку належить відповідачці); номер банківської картки (що за повідомленням банку належить відповідачці).

Доказів підписання договору від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачка суду не надала, про таке не повідомляла, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надала.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення кредитного договору саме відповідачкою.

Також суд уважає доведеним факт видачі кредиту у розмірі 5000,00 грн та зарахування коштів саме у такій сумі у день укладення договору на поточний банківський рахунок відповідачки.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка у повному обсязі кредит не повернула.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з первісним кредитором чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з тих процентних ставок, що були узгодженні сторонами у договорі, а саме: 1,75 % (87,50 грн) в день за перші 15 днів користування кредитом, 3,50 % (175,00 грн) в день за наступні 22 дні користування кредитом та 2,30 % (115 грн) у день користування кредитом за наступні 68 днів. Такі проценти нараховані у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором, - 105 днів правомірного користування кредитом та не перевищують розмір процентів, нарахованих за умовами п. 1.5.2, 1.5.3 кредитного договору.

Відповідає умовам договору (п. 1.5.1) й пред`явлений до стягнення розмір заборгованості за комісією у сумі 665,00 грн. Обов`язок відповідачки сплачувати комісію прямо передбачений умовами кредитного договору, які цілком відповідають положенням п. 4 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких витрати за комісіями кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки кредитодавець у даній справі не є банківською установою.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору про відступлення прав вимоги, який є дійсним та неоспореним відповідачкою. Факт набуття позивачем права вимоги до відповідачки за кредитним договором суд також уважає доведеним належними та достатніми доказами (договором відступлення права вимоги, актом прийому-передачі реєстру прав вимог, витягом з реєстру прав вимог, копією платіжної інструкцією).

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору або позивачеві як новому кредитору у повному обсязі, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надала.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, а саме стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18389,37 грн, у тому числі 5000,00 грн (тіло кредиту), 12724,37 грн (проценти за користування кредитом) та 665,00 грн (комісія). Суд уважає такі вимоги обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,20 грн (а.с. 1, 39).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача у сумі 2662,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року №0107 (а.с.32 на звороті), укладений між адвокатом адвокатським об`єднанням «Апологет» (виконавець) в особі адвоката Усенка Михайла Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», відповідно до якого відповідно до якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта (п.1.1); вартість наданих послуг за 1 справу складає 8000,00 грн (п. 2.3); термін оплати послуг вказаний в акті наданих послуг (п.2.5);

2) детальний опис наданих послуг по акту № Д/12795 від 05.01.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, які складаються з такого: усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 00 годин 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години 00 хвилин; погодження правової позиції клієнта у справі - 00 годин 30 хвилин; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 03 годин 30 хвилин; подання позовної заяви до суду від імені клієнта - 1 шт. (а.с. 34 на звороті);

3) акт № Д/12795 наданих послуг від 05.01.2026, відповідно до якого адвокатським об`єднанням «Апологет» (виконавець) в особі адвоката Усенка Михайла Івановича надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» прийнято послуги згідно з договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2026 року № 0107 відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 9656261. Сума наданих послуг складає 8000,00 грн. Відповідно до п. 6 акту клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту (а.с. 33 на звороті).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які він має понести за договором, у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, договір про надання правничої допомоги, акт наданих послуг. Такі докази завчасно були направлені відповідачці.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідачки заявлено не було.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, то на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.

Також у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:

«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідачка не висловила заперечень проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума витрат позивача на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягується судом у результаті задоволення позову, може бути надмірним фінансовим тягарем для відповідачки, тому суд уважає, що пред`явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідачки на користь позивача 5000,00 грн (8000,00 - 3000,00 = 5000,00) у рахунок витрат позивача на правничу допомогу.

На думку суду, судові витрати позивача у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (3000,00 грн) слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-283, 288, 289, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 28.11.2023 № 9656261 у загальному розмірі 18389 гривень 37 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 гривень 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79029; ідентифікаційний код юридичної особи: 35234236; електронна пошта: legal@kredyt-kapital.com.ua; тел.80322989368, 8032298963, реквізити: НОМЕР_7 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович (місцезнаходження: м. Львів, а/с №45, 79029; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_9 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; тел.: НОМЕР_10 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 22.07.2026.

Суддя В.П. Козир