Рішення № 138416356, 09.07.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/516/26

номер провадження 2/531/660/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання- Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «ФК Єврокредит», через свого представника адвоката Журавльова С.Г., звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з нього заборгованість в розмірі 147495,77 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом- 42881,26 грн; заборгованості по сплаті відсотків- 26548,06 грн; заборгованості по сплаті комісії-78066,45 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 11200 гривень.

На обґрунтування позову зазначив, що 01.03.2019 між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 26-002-850-2-19-Г, який складається з публічної частини, якою є Правила обслуговування клієнтів, розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитними коштами виконав не в повному обсязі, внаслідок чого сформувалась заборгованість в розмірі 147495,77 гривень.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GFD001-UA-20240618-01260, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 26-002-850-2-19-Г від 01.03.2019 року. 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 26-002-850-2-19-Г від 01.03.2019 року. Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» має право грошової вимоги до відповідача.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Представник позивача ТОВ «ФК Єврокредит» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у відсутність представника товариства, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем його реєстрації, судова повістка повернулась до суду без вручення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.85).

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року закрито підготовче провадження по справі, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.110).

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.122).

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 01.03.2019 між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 26-002-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками. кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою. Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки. Кредит надається на строк з 01.03.2019 до 28.02.2023, загальний розмір кредиту 52570,09 гривень, процентна ставка 15% річних, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості- 2,7% щомісячно (а.с.39).

Окрім кредитного договору відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою» та відповідний графік платежів за кредитним договором (а.с. 33-34).

АТ «Мегабанк» виконало свої договірні зобов`язання перед відповідачем, надавши кредитні кошти готівкою, що підтверджується відповідною копією квитанції № TR.1954386.45194.46 від 01.03.2019 (а.с.71).

З виписки з особового рахунку вбачається, що відповідач свої кредитні зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків виконав в неповному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість (а.с. 50-66)

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26-002-850-2-19-Г, станом на 03.09.2024 загальна заборгованість складає 147495,77 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом- 42881,26 грн; заборгованості по сплаті відсотків- 26548,06 грн; заборгованості по сплаті комісії-78066,45 грн (а.с. 31).

09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», з яким в подальшому було укладено між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» договір № GL1N426240 від 03.09.2024 року, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 26-002-850-2-19-Г

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 26-002-850-2-19-Г.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ч.1ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень ст. 1046 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості судом враховується наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач має заборгованість за кредитним договором № 26-002-850-2-19-Г від 01.03.2019, яка нарахована первісним кредитором, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в сумі 42881,26 грн, нарахованих відсотках 26548,06 грн, нарахованій комісії 78066,45 грн. Загальна сума заборгованості 147495,77 гривень.

Що стосується заборгованості з комісії (комісійної винагороди) за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає, що зі змісту кредитного договору № 26-002-850-2-19-Г від 01.03.2019, передбачена сплата комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,7% щомісячно

Заборгованість відповідача за вказаною комісією становить 78066,45 гривень.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язанні з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також, відповідно заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, комісія була встановлена банком за обслуговування кредитної заборгованості, тобто комісія є платою за послуги, що супроводжує кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату, є нікчемними. Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 19.08.2020 року у справі № 641/11984/15-ц.

Окрім того, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 36 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Із урахуванням зазначеного, умова кредитного договору щодо оплати відповідачем комісії не породжує правових наслідків через її нікчемність, а тому в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 78066,45 гривень стягненню не підлягають.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в порушення умов договору № 26-002-850-2-19-Г від 01.03.2019 взяті на себе зобов`язання відповідач частково не виконав, реальна заборгованість за яким становить 69429,32 гривень та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 42881,26 гривент та відсотками в сумі 26548,06 гривень, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн., суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року з додатками, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 11200,00 грн., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги. Разом з цим, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, у розмірі 3000 гривень.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» суму заборгованості в розмірі 69429,32 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати: 1253,25 гривеньта 3000,00 гривень за професійну правничу допомогу.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит», юридична адреса: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф. 105 код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя Л.С.Фисун