Ухвала суду № 138416083, 22.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 753/6183/26

Провадження 4-с-15/26

ухвала

Іменем України

22 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря Денисенко Ю.С.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у судовому засіданні цивільну справу за скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії та рішення державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До Обухівського районного суду Київської області надійшла за підсудність з Дарницького районного суду міста Києва вищезазначена скарга, в якій скаржник просить суд скасувати (відкликати) розрахунок від 09.03.2026 як такий, що містить недостовірні дані, провести повний перерахунок заборгованості, врахувавши 85 000 грн. добровільних виплат та застосувавши показник середньої зарплати по Київській області з моменту моєї реєстрації в с. Білогородка та надати актуальну довідку-розрахунок до 25.03.2026 для надання суду.

Обґрунтовуючи скаргу вказує, що умежах ВП № 77936278 ним було отримано розрахунок заборгованості від 09.03.2026. Ознайомившись із вказаним документом виникли розбіжності з наведеними цифрами так як скаржник неодноразово надавав докази добровільної сплати коштів безпосередньо стягувачу на загальну суму 85 000,00 грн. Вказані кошти мають бути зараховані в рахунок сплати аліментів, проте у розрахунку від 09.03.2026 вони не відображені як окремі платежі, що створює викривлену картину заборгованості. Крім того виконавцем проведено не вірний розрахунок та показник заробітної плати, оскільки з 29.12.2025 скаржник зареєстрований з 29.12.2025 року в с. Білогородка, Бучанського району, Київської області. Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України, розрахунок заборгованості за січень та лютий 2026 року має здійснюватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для Київської області, а не міста Києва.

З огляду на викладене, вважає розрахунок заборгованості зі сплати аліментів незаконним, оскільки був складений на основі недостовірних, помилкових та необґрунтованих даних, що суперечить вимогам ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню. Вказані обставини свідчать про протиправність бездіяльності державного виконавця в частині невірного проведення розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06 липня 2026 року.

В судове засідання скаржник та інші учасники не з`явились, причин неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема: верховенства права, законності, справедливості

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права

Судом встановлено, що 21.11.2024 Обухівським районним судом Київської області видано судовий наказ відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 19 листопада 2024 року та до повноліття дітей.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебуває судовий наказ Обухівського районного суду Київської області № 372/6202/24 від 19.02.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається із наявного розрахунку заборгованості по аліментам, складеним старшим державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ковтун В., заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів, станом на 01.03.2026 року становить 88221,84 грн., заборгованість нарахована за період з 19.11.2024 по лютий 2026 року на підставі ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.195 Сімейного Кодексу України.

При цьому, скаржником неодноразово надавались кошти стягувану в розмірі 85000,00 грн., відповідно до наданих копій квитанцій суду.

Окрім вказаного вище, судом встановлено, що 17.03.2026 боржник ОСОБА_1 подав письмову Заяву до Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з поясненнями та доказами того що скаржник неодноразово надавав кошти безпосередньо стягувачу на загальну суму 85 000,00 грн. Вказані кошти мають бути зараховані в рахунок сплати аліментів, проте у розрахунку від 09.03.2026 вони не відображені як окремі платежі.

Крім того виконавцем проведено не вірний розрахунок та показник заробітної плати, оскільки з 29.12.2025 скаржник зареєстрований з 29.12.2025 року в с. Білогородка, Бучанського району, Київської області. Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України, розрахунок заборгованості за січень та лютий 2026 року має здійснюватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для Київської області, а не міста Києва.

Згідно статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин Закон, тобто на момент проведення державним виконавцем оскаржуваного розрахунку) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, необхідно розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 645/5637/15-ц).

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно ч. 1, пункту 1) ч. 2 ст. 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст. 71 Закону № 1404-VIII визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.

Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (ч. 3 ст. 71 Закону № 1404-VIII).

Відповідно ч. 1 та 3 статті 194 Сімейний кодекс України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 1 - 3 ст. 195 СК України).

Суд звертає увагу, що доводи скаржника стосуються бездіяльності виконавця, яка полягає у порядку здійснення розрахунку заборгованості у довідці - розрахунку заборгованості по аліментам з 19 листопада 2024 року по лютий 2026 року № 77936278 від 09.03.2026.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 71 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).

Законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом прав, свобод чи законних інтересів визначається процесуальним законом.

ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц, провадження № 14-496цс19.

Суд звертає увагу, що заявник не погоджується із здійсненим державним виконавцем розрахунком заборгованості.

З огляду на це суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що старшим державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ковтун В. були витребувані відомості про щомісячні доходи ОСОБА_1 ..

Зазначене свідчить, що розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дітей не відповідає дійсності, оскільки в довідці-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 77936278 від 09.03.2026 не врахований дійсний розмір доходу боржника та не враховано середню заробітну плату працівника для Київської області, а не міста Києва.

Згідно ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на це суд вважає, що дії старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун В., що полягають у складенні довідки-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 77936278 від 09.03.2026 належить визнати неправомірними, скасувати вказану довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 77936278 від 09.03.2026, а також зобов`язати старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковтун В. скласти нову довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 19 листопада 2024 року по лютий 2026 року.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 10-12, 76-82, 223, 258- 259, 263-265, 268, 353-354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на дії та рішення державного виконавця задовольнити.

Скасувати довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 77936278 від 09.03.2026, складену старшим державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ковтун Владиславою-Марією.

Зобов`язати старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ковтун Владиславу-Марію провести перерахунок розміру заборгованості із сплати аліментів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №77936278.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: О.Б. Тиханський