Рішення № 138415820, 21.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"21" липня 2026 р. Справа № 363/1267/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 15.05.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002/20367891-SP. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. 29.12.2025 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «ТАСКОМБАНК» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ ФІНАНС» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні. Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Натомість, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 22 037,84 грн., з якої: заборгованість за основним боргом 9 720,50 грн., заборгованість за відсотками 12 317,34 грн., заборгованість за комісіями 0, 00 грн. На підставі викладеного, представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 002/20367891-SP від 15.05.2023 року у розмірі 22 037, 84 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.03.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач до суду повторно не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила, не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 15.05.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви-анкети № 002/20367891-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту «Sportbank».

Відповідно до Заяви-анкети № 002/20367891-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердив, що перед підписання цієї Заяви-анкети ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч. але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на cайті банку https://tascombank.ua/ та лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua/ посилання на примірник якої, разом з додатками отримав в мобільному застосунку «Sportbank», і з якою повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися. Датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному застосунку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект цієї Заяви-анкети та Публічна пропозиція були надані йому банком, та підписані ним Заява та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам. Після отримання банком від нього цієї Заяви-анкети про приєднання до Публічної пропозиції та підписання банком цієї Заяви-анкети, Публічна пропозиція разом з додатками та цією Заявою-анкетою, будуть складати договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, що укладений між ним та банком.

Згідно з п. 1.2 Заяви-анкети № 002/20367891-SP про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 просив йому надати: банківські, фінансові та інші послуги; електронні довірчі послуги, відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті на його ім`я та випустити платіжну картку для здійснення операцій за рахунком; надати послуги кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку встановлених в тарифах, що складає 100 000,00 грн. з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції.

Строк кредиту - на вимогу (з урахуванням особливостей передбачених договором).Тип кредиту кредитування рахунку. Тип процентної ставки фіксована.

Розмір процентів за користування кредитом становить: на операції з оплати придбаних товарів (робіт, послуг) в торговельній мережі та мережі інтернет, мобільному застосунку sportbank - 0,00001% річних пільгова процентна ставка при виконанні умов Пільгового періоду; - 0,22% в день при невиконанні умов Пільгового періоду та після нього; - 0,26% в день підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості. Порядок та умови застосування Пільгового періоду визначаються в Публічній пропозиції. На операції з видачі готівки та перекази на іншу картку, операції з безготівкових переказів з рахунку - 0,22% в день - на строкову заборгованість за кредитом; - 0,32% в день - підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості.

Проценти за кредитом обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод нарахування факт/факт - коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році). Нарахування процентів здійснюється з дня видачі до дня, що передує дню його повернення. Проценти за процентною ставкою нараховуються щоденно на суму несплаченого залишку кредиту та можуть бути донараховані у кінці Пільгового періоду, якщо клієнт не виконує умови Пільгового періоду та/або обов`язки передбачені Договором.

Проценти за кредитом підлягають сплаті не пізніше останнього робочого дня кожного календарного місяця за попередній місяць існування заборгованості за кредитом, а при повернені заборгованості за кредитом (достроково або при наявності прострочення) - не пізніше дня такого повернення (якщо інше не передбачено внутрішніми процедурами банку).

Згідно Заяви-анкети, вона вважається укладеною з дати її підписання сторонами: зі сторони банку шляхом використання електронного підпису, зі сторони клієнта - шляхом використання удосконаленого електронного підпису.

АТ «ТАСКОМБАНК» свої зобов`язання за кредитним договором, укладеним шляхом підписання Заяви-анкети № 002/20367891-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» від 15.05.2023 року, виконало в повному обсязі, а саме відкрило поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні та встановив на поточному рахунку кредитний ліміту у розмірі 10000, 00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору № 002/20367891-SP за період з 15.05.2023 року по 29.12.2025 року.

Крім того, з виписки по особовим рахункам кредитного договору № 002/20367891-SP за період з 15.05.2023 року по 29.12.2025 року вбачається, факт надання кредиту та користування кредитними коштами ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/20367891-SP від 15.05.2023 року укладеному з ОСОБА_1 станом на 29.12.2025 року заборгованість останнього становить 22 037, 84 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 9 720, 50 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені) 12 317, 34 грн.

29.12.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № НІ/11/33-Ф, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором, укладеним шляхом підписання Заяви-анкети № 002/20367891-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» від 15.05.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» .

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 29.12.2025 року до договору факторингу № НІ/11/33-Ф від 29.12.2025 року, ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 22 037, 84 грн.

05.02.2026 року ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомлено про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № 002/20367891-SP від 15.05.2023 року з АТ «ТАСКОМБАНК» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» та про необхідність повернення заборгованість за договором у розмірі 22 037, 84 грн. протягом 30-ти днів з дня отримання вказаного повідомлення, але в будь-якому випадку, не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України - договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» - електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» - електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором № 002/20367891-SP від 15.05.2023 року.

Відповідачем не надано до суду заперечень проти позову та доказів на спростування доводів позивача.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати кредитних коштів та процентів у добровільному порядку і жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 002/20367891-SP від 15.05.2023 року у заявленому позивачем розмірі 22 037, 84 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявила вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу суду надала: договір про надання правничої допомоги № 25/09/25 від 25.09.2025 року, акт наданих послуг № 1 від 20.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 25/09/25 від 25.09.2025 року, згідно яких загальна сума наданих адвокатом послуг складає 6 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, яка є меншою ніж заявлений розмір витрат на правову допомогу, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його клопотанням), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

За таких обставин, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу частково від заявленої суми, зокрема на суму 3000, 00 грн., як таку, що є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача та яка є найбільш справедливою, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 002/20367891-SP від 15.05.2023 року у розмірі 22 037 (двадцять дві тисячі тридцять сім) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894, місцезнаходження: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є, буд. 4, каб. 4).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.Ю. Котлярова