Ухвала суду № 138415736, 06.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1538/21

Провадження № 8/359/11/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Кулакевич В.О.,

за участі представника

третьої особи - Вірченка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2023 у справі №359/1538/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2025 через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду була подана та 03.11.2025 надійшла заява ОСОБА_1 з вимогою:задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2023 у справі №359/1538/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав, скасувати відповідне рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог 9а.с.1-16).

Заява вмотивована тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва у цивільній справі №757/48330/25-ц було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_3 про визнання права неповнолітньої особи вільно обирати місце проживання разом із батьком до ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України, треті особи ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, Міністерство закордонних справ, Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Вказаною ухвалою встановлено наступні фактичні обставини: враховуючи положення ст. 29 ЦК України та ч. 3 ст. 160 СК України, розгляд вказаної вимоги у даному провадженні є недопустимим, з огляду на те, що ОСОБА_3 вже досягнув 14 років та йому законодавством надано право самостійно визначати місце свого проживання, а Сімейний кодекс України не передбачає підстав щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини, яка, в даному випадку, досягла 14 років.

Як стверджує заявник, вік ОСОБА_3 , а також досягнення ним 14-річчя є істотною нововиявленою обставиною у справі, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а зазначена ухвала Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року у справі № 757/48330/25-ц є доказом нововиявлених обставин.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2025 року подану заяву було залишено без розгляду (а.с.29-32).

Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 вищезазначену ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 11 листопада 2025 року було скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.85-92).

Ухвалою судді від 10 лютого 2026 року було відкрито провадження за ново виявленими обставинами за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді від 18 березня 2026 року заявлений ОСОБА_1 судді було визнано необґрунтованим (а.с.128-130).

Ухвалою судді від 20 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про судді Мурановій Лесів І.В. було відмовлено (а.с.134-136).

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення за результатами розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 серпня 2028 року, якою відмовлено ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав (а.с.164-166).

Ухвалою судді від 10 червня 2026 було поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду (а.с.176-177).

У судовому засіданні представник залученої заявником третьої особи Міністерства юстиції України Вірченко Ю.М. пояснив, що Міністерство юстиції України не було учасником судового розгляду у вказаній цивільній справі, вважає їх залучення до участі у справі помилковим. Звертає увагу, що апеляційний суд у своїй постанові вказав, що зазначена заявником обставина не є нововиявленою, тому вважає, що заявником обрано неналежний спосіб захисту. .

Заявник та інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені про дату та час, та місце розгляду належним чином.

Неявка учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд вважав можливим розглянути заяву за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника Міністерства юстиції України, дослідивши надані заявником письмові докази, а також матеріали цивільної справи №359/1538/21, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2023 року у цивільній справі № 359/1538/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав, заводоволено повністю. Вирішено: відібрати у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, вказане рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року залишено без змін.

Станом на дату судового розгляду рішення Бориспільського міськрайонного суду про відібрання у ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 та повернення його матері - ОСОБА_2 - відповідачем не виконано.

Встановлено, що у жовтні 2025 року доПечерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради Київської області, Міністерство закордонних справ, Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання права неповнолітньої особи вільно обирати місце проживання разом із батьком (справа №757/48330/25-ц).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2025 року у цивільній справі №757/48330/25-ц у відкритті провадженні у справі за вищевказаним позовом ОСОБА_3 було відмовлено, з підстав, зазначених у п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України - заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаною ухвалою, зокрема встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві 1 липня 2011 року, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час розгляду справи йому виповнилося 14 років (а.с.19-21).

Також зазначено, що, враховуючи положення ст. 29 ЦК України та ч. 3 ст. 160 СК України, розгляд вказаної вимоги у даному провадженні є недопустимим, з огляду на те, що ОСОБА_3 вже досягнув 14 років та йому законодавством надано право самостійно визначати місце свого проживання, а Сімейний кодекс України не передбачає підстав щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини, яка, в даному випадку, досягла 14 років.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після ухвалення рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року досяг чотирнадцятирічного віку. Зазначена обставина сторонами не оспорюється.

Разом із тим, наведені заявником доводи фактично зводяться до того, що після ухвалення рішення суду змінилося правове становище дитини у зв`язку з досягненням нею чотирнадцятирічного віку та набуттям права самостійно визначати місце свого проживання.

Однак такі обставини не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження факт надання завідомо неправдивих доказів або висновку експерта; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що переглядається.

Водночас відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду судового рішення переоцінка доказів, досліджених судом, а також посилання на нові докази щодо обставин, які вже були предметом судового дослідження.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що нововиявленими є лише ті істотні фактичні обставини, які об`єктивно існували на момент розгляду справи, входили до предмета доказування, однак не були і не могли бути відомі заявнику та суду. Натомість обставини, які виникли або змінилися після ухвалення рішення суду, не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення (постанова Верховного Суду від 26 грудня 2022 року у справі №460/801/20).

З огляду на викладене, вік ОСОБА_3 , а також досягнення ним 14-річчя, не є істотною нововиявленою обставиною у справі, оскільки зміни, що відбулися у віці дитини настали вже після ухвалення рішення у справі та набрання рішенням суду законної сили.

Посилання заявника на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року також не спростовують наведених висновків суду. Вказаною ухвалою не встановлено будь-яких нових фактів, які існували на момент розгляду справи №359/1538/21 та не були відомі суду. Суд лише застосував положення статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України до обставин, що склалися після досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку. Отже, зазначена ухвала не є доказом нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставини та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами спрямований на перевірку законності та обґрунтованості рішення з урахуванням обставин, які існували на момент його ухвалення, але не були відомі суду та учасникам справи. Такий перегляд не призначений для врахування подій, що настали після ухвалення рішення, навіть якщо вони можуть впливати на подальшу реалізацію або виконання судового рішення.

Натомість, доводи заявника фактично стосуються зміни правового становища дитини та можливого впливу таких змін на подальше виконання рішення суду. Разом із тим питання виконання судового рішення та питання його законності на момент ухвалення є різними за своєю правовою природою.

Навіть якщо після ухвалення рішення виникли нові юридично значимі обставини, які можуть впливати на подальшу реалізацію або виконання судового рішення, це саме по собі не свідчить про його незаконність чи необґрунтованість на момент постановлення та не утворює підстав для перегляду за нововиявленими обставинами.

Суд також враховує, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року ухвалене відповідно до статті 170 СК України, яка передбачає можливість відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав у разі існування визначених законом підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття; малолітньою є дитина до досягнення чотирнадцяти років, а неповнолітньою дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Отже, досягнення особою чотирнадцятирічного віку означає лише зміну її статусу з малолітньої на неповнолітню, однак не припиняє її статусу дитини у розумінні сімейного законодавства.

Відтак сам по собі факт досягнення ОСОБА_3 чотирнадцятирічного віку не спростовує встановлених судом обставин, які стали підставою для ухвалення рішення про його відібрання, не свідчить про втрату чинності чи незаконність цього рішення та не утворює підстав для його перегляду за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають ознакам нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України, а тому підстави для перегляду рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня2023 року відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259-261, 353-354, 423-424 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2023 у справі №359/1538/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, про відібрання і повернення дитини без позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2023 року у цивільній справі №359/1538/21 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Бориспільський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому не був вручений повний текст ухвали в день її виготовлення (підписання), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2026.

Суддя І. В. Муранова-Лесів